Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа  № 2-а-156/11

Категорія 17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.01.2011 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

          головуючої одноособово -судді: Прийомової О.Ю.,

при секретарі:Удовенко О.М, ,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до відділу Держкомзему України у Білгород – Дністровському районі Одеської області, Державного інспектору з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Білгород – Дністровському районі Одеської області, третя особа – ОСОБА_3, про скасування постанови серії БД №000478 в справі про адміністративне правопорушення від 25.06.2010 року та постанови серії БД №000504 в справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2010 року

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови серії БД №000478 в справі  про адміністративне правопорушення від 25.06.2010 року та постанови серії БД №000504 в справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2010 року, просить суд поновити строк для звернення до суду, постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БД № 000478 від 25.06.2010 року про накладання на неї адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП в розмірі 850, 00 грн. визнати протиправною та скасувати, постанову в справі про адміністративне стягнення серії БД № 000504 від 02.08.2010 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ст. 188-5 КУпАП в розмірі 170, 00 грн. визнати протиправною та скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, вказуючи, що Постановою серії БД №000478 про накладання адміністративного стягнення від 25.06.2010 року, її було притягнуто до  адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Ій ставлять у вину те, що вона як суб’єкт підприємницької діяльності, самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,002 га, чим порушила вимоги ст.125 ЗК України, тим самим вчинила правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Постановою серії БД №000504 про накладання адміністративного стягнення від 02.08.2010 року, її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 170. 00 грн.

Вважає дані постанови необґрунтованими, недійсними та такими, що не відповідають нормам КУпАП та винесені з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень.

Так під час винесення постанов не дотримано вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, відповідно до яких, завдання провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи та дотримання процесуального розгляду справи.

Про існування оскаржуваних постанов їй стало відомо 28 вересня 2010 року після надіслання державним виконавцем листа про відкриття провадження по справі, при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Білгород – Дністровському районі Одеської області не було з’ясоване те, що земельна ділянка, яка на його думку нібито нею самовільно зайнята, знаходиться у користуванні фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 згідно договору оренди земельної ділянки від 25.03.2008 року, відповідно до якого фізичної особі – підприємцю ОСОБА_3 була надана в оренду земельна ділянка площею 0, 5 га строком на десять років для розміщення та експлуатації ринку «Жилмасив-2».

У квітні 2009 року за особистою заявою ОСОБА_3, вона придбала магазин на зазначеному ринку.

Крім того, 01.01.2010 року між фізичною особою – підприємцем та нею був укладений договір про бронювання торгівельного місця на ринку «Жилмасив-2», згідно якого ОСОБА_3 їй надає послугу – бронювання торговельного місця, яка  передбачена Правилами торгівлі на ринках та затверджена Наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за № 288/6576.

Вважає, що вона є добросовісним покупцем магазину, сплачує відповідно до договору бронювання торгівельного місця відшкодування за оренду землі фізичний особі – підприємцю ОСОБА_3,  тому таке землекористування не можливо вважати самовільним.

Вважає, що її право грубо порушене відповідачем, тому і звернулася з позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просить суд його задовольнити.

Представники відповідачів та третя особа в судове засідання не з’явилися, про день слухання справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Зі згоди позивачки, суд розглядає справу за відсутність представників відповідачів,  третьої особи належним чином повідомлених про день слухання справи, за наявними у справі доказами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивачку, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно Постановою серії БД №000478 про накладання адміністративного стягнення від 25.06.2010 року, позивачку було притягнуто до  адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. /л.с. 7-8/, вказуючи, що позивачка як суб’єкт підприємницької діяльності, самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,002 га, чим порушила вимоги ст.125 ЗК України, тим самим вчинила правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Постановою серії БД №000504 про накладання адміністративного стягнення від 02.08.2010 року, позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 170 грн. /л.с. 8/

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням /проступком/ визначається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, вина позивачки у скоєні правопорушень передбачених за ст. ст. 53-1, 188-5 КУпАП не доведена.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Однак, вказана норма закону відповідачем не виконана, не прийняті всі міри для повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, справа розглядалася без присутності позивачки, без її виклику, в зв’язку з чим вона була позбавлена можливості надати особисті пояснення по сутті порушень, в порушені вимог закону їй не направлена копія постанови про накладання адміністративного стягнення, що позбавило можливості завчасно звернутися до суду стосовно оскарження вказаних постанов, що є безумовно порушенням прав позивачки, передбачених ст. 268 КУпАП та Конституцією України.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду справи, земельна ділянка, яку вказує відповідач в постанові як самовільно зайняту позивачкою, знаходиться у користуванні фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 згідно договору оренди земельної ділянки від 25.03.2008 року, відповідно до якого фізичної особі – підприємцю ОСОБА_3 була надана в оренду земельна ділянка площею 0, 5 га строком на десять років для розміщення та експлуатації ринку «Жилмасив-2».

У квітні 2009 року за особистою заявою ОСОБА_3, позивачка придбала магазин на зазначеному ринку.

Крім того, 01.01.2010 року між фізичною особою – підприємцем та нею був укладений договір про бронювання торгівельного місця на ринку «Жилмасив-2», згідно якого ОСОБА_3 позивачці надає послугу – бронювання торговельного місця, яка  передбачена Правилами торгівлі на ринках та затверджена Наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за № 288/6576. /л.с. 10/

Таким чином, судом встановлено, що при притягненні позивачки до адміністративної відповідальності, відповідачем не були з’ясовані всі обставини справи, не дотримані вимоги закону, щодо всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи та не дотриманий процесуальний порядок розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 245, 251, 252, 254, 256, 268 КУпАП, ст. ст. 71, 161, 162, 163, 166 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до відділу Держкомзему України у Білгород – Дністровському районі Одеської області, Державного інспектору з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Білгород – Дністровському районі Одеської області, третя особа – ОСОБА_3, про скасування постанови серії БД №000478 в справі про адміністративне правопорушення від 25.06.2010 року та постанови серії БД №000504 в справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2010 року – задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду як пропущений з поважних причин.

Визнати неправомірною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БД № 000478 від 25.06.2010 року про накладання на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП в розмірі 850, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати, постанову в справі про адміністративне стягнення серії БД № 000504 від 02.08.2010 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 188-5 КУпАП в розмірі 170, 00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає, відповідно до ст. 171-2 КАС України.

С У Д Д Я :