Справа № 168/729/21

Провадження № 2/168/28/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2022 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Малюти А.В.

при секретарі судового засідання - Сулеві Н.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2021 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - Відповідач) в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням виплат та судові витрати.

Свої вимоги мотивує наступним.

29 березня 2018 року на території Білорусії мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Fiat» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та транспортного засобу - автомобіля марки «Mersedes» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Винним у ДТП було визнано відповідача ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом. Згідно довідки компетентних органів, Відповідач надав на місці ДТП страховий сертифікат «Зелена картка» НОМЕР_5 , який оформлений на бланку ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» .

Згідно відповіді ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» бланк страхового полісу «Зелена картка» НОМЕР_5 є фальшивим.

У відповідності до статті 9 Процедурних правил Ради Бюро міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» (далі - Процедурні правила) МТСБУ гарантує відшкодування за будь-яким страховим сертифікатом «Зелена картка», навіть якщо такий сертифікат є фальшивим, не правочинним або зміненим у незаконний спосіб.

17 травня 2018 року на адресу Позивача надійшла гарантійна вимога від Білоруського бюро з транспортного страхування про відшкодування витрат на підставі Процедурних правил про відшкодування за пошкодження транспортного засобу «Fiat» з р.н.з. НОМЕР_1 .

У відповідності до статті 5 Процедурних правил, до вимоги на відшкодування включаються: 1.1 суми, сплачені як відшкодування потерпілим особам, відповідно до взаємної домовленості або судового наказу; 1.2 суми, сплачені за зовнішні послуги при розгляді та врегулюванні кожної претензії, та всі витрати, які були понесені з метою вчинення необхідних юридичних дій, і які були б сплачені, при таких же обставинах, страховиком, заснованим у країні дорожньо-транспортної пригоди; 1.3 гонорар за врегулювання для покриття всіх інших видатків відповідно до правил, затверджених Радою Бюро.

На вимогу Білоруського бюро з транспортного страхування Позивачем 17 травня 2018 року перераховано 417,88 євро на відшкодування витрат потерпілій стороні внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, що в еквіваленті станом на день сплати складає 12 758,81грн.

Оскільки страховий сертифікат підроблено і його пред`явив (використав) відповідач, то відшкодування понесених страхових витрат підлягає стягненню саме з нього.

В позовній заяві представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив. Просив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення сторін).

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув. Подав клопотання про його бажання прийняти участь у судовому засіданні. Вважає, що став жертвою шахрайства. На вказану судом дату 28 грудня 2021 року прибути не може, бо перебуває за кордоном.

Ухвалою від 28 грудня 2021 року Старовижівського районного суду відкладено судове засідання у справі на 13.00 год. 12 січня 2022 року.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не прибув. Подав заяву про перенесення розгляду на невизначений термін, бо перебуває за кордоном. Що суд розцінює як зловживання відповідачем процесуальними правами та затягування ним строків розгляду справи. Тому суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про перенесення розгляду справи на невизначений термін і розглядає справу за наявними матеріалами.

Третя особа - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Оскільки, відповідно до вимог статті 279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається за наявними у справі матеріалами, тому, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Частинами 1 - 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, статтею 81 ЦПК України встановлено правила обов`язку доказування і подання доказів в цивільній справі.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).Згідно ж з частиною 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено таке.

Згідно довідки від 29 березня 2018 року № 0777499 встановлено, що 29 березня 2018 року на території Білорусії мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Fiat» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та транспортного засобу - автомобіля марки «Mersedes» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Винним у ДТП було визнано відповідача ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом (а.с.7). «Mersedes» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 . Згідно довідки компетентних органів, Відповідач надав на місці ДТП страховий сертифікат «Зелена картка» НОМЕР_5 , який оформлений на бланку ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (а.с.10-11).

Разом з тим судом встановлено, що позивачем у позовній заяві зазначається, що відповідач ОСОБА_1 керував автомобілем «Mersedes» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 . Потім в позові зазначається, що відповідач ОСОБА_1 керував транспортним засобом « Renault» з реєстраційним номером НОМЕР_4 . Що суд вважає, опискою позивача. Оскільки згідно документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що 29 березня 2018 року ОСОБА_1 керував автомобілем «Mersedes» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 .

Згідно відповіді ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» бланк страхового полісу «Зелена картка» НОМЕР_5 є фальшивим (а.с.8). Окрім того, зазначено , що ОСОБА_2 відмовився від надання пояснень де і яким чином придбав зазначений страховий бланк, відмовився продемонструвати його, або його фотокопію.

17 липня 2018 року на адресу Позивача надійшла гарантійна вимога від Білоруського бюро з транспортного страхування про відшкодування витрат на підставі Процедурних правил про відшкодування за пошкодження транспортного засобу «Fiat» з р.н.з. НОМЕР_1 .

З акту прийому від 09 квітня 2018 року виконаних робіт № 275, платіжних переказів № 123JBKLI0 та довідки від 15 липня 2020 року № 5-41/2147 про здійснення позивачем страхового відшкодування по платіжному дорученню № 123JBKLI0 у сумі 427.88 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день сплати складає суму 12758.81 гривень, Наказу Позивача від 21 червня 2018 року № 6105 Моторним (транспортним) страховим бюро України виплачено на рахунок Білоруського бюро по транспортному страхуванню 427.88 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день сплати складає суму 12758.81 гривень (а.с.22-28).

Згідно пункту 1.1. статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування».

Згідно пункту 1.11 статті 1 Закону страховий сертифікат "Зелена картка" - страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті;

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

Згідно статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Виїзд з України до країн - членів міжнародної системи авто страхування «Зелена картка» транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом «Зелена картка», забороняється.

Згідно статті 16 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов`язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка".

Відповідно до статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне)страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", заподіяної власниками та/або користувачами транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ

У разі, якщо МТСБУ відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" було здійснене відшкодування шкоди за страховика - члена об`єднання або за власника та/або користувача зареєстрованого в Україні транспортного засобу, який використовував за кордоном підроблений або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "Зелена картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідні витрати МТСБУ та регламентні виплати з фонду страхових гарантій мають бути компенсовані такими особами МТСБУ в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винен в порушенні правил безпеки дорожнього руху в Республіці Білорусь, наслідком чого було пошкодження транспортного засобу - автомобіля «Fiat» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 . Також, бланк страхового полісу «Зелена картка» НОМЕР_5 , пред`явлений останнім (Відповідачем), не є дійсним. Тому суд висновує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки «Mersedes» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , не була належним чином застрахована.

У відповідності до статті 9 Процедурних правил Ради Бюро міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» (далі - Процедурні правила) МТСБУ гарантує відшкодування за будь-яким страховим сертифікатом «Зелена картка», навіть якщо такий сертифікат є фальшивим, не правочинним або зміненим у незаконний спосіб.

У відповідності до статті 5 Процедурних правил, до вимоги на відшкодування включаються: 1.1 суми, сплачені як відшкодування потерпілим особам, відповідно до взаємної домовленості або судового наказу; 1.2 суми, сплачені за зовнішні послуги при розгляді та врегулюванні кожної претензії, та всі витрати, які були понесені з метою вчинення необхідних юридичних дій, і які були б сплачені, при таких же обставинах, страховиком, заснованим у країні дорожньо-транспортної пригоди; 1.3 гонорар за врегулювання для покриття всіх інших видатків відповідно до правил, затверджених Радою Бюро.

У зв`язку з наведеним, позивачем здійснено виплати страхового відшкодування за шкоду, спричинено відповідачем, внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги(регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких підстав, позов підлягає до задоволення та з відповідача слід стягнути зазначену суму виплат страхового відшкодування.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача сплачену суму судового збору.

Одночасно, відповідачу ОСОБА_1 слід роз`яснити його право вимоги відшкодування зазначеної суми виплат від особи, яка продала йому вищевказаний страховий поліс, у випадку наявності такої вини в продавця полісу.

Керуючись статтями статтями 1, 4, 6, 16, 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 12,13,77-79, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України,

суд

У Х В А Л И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані із здійсненням виплати в розмірі 12758. 81 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 81 копійку) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131. 02154, м.Київ, бульвар Русанівський, буд. 8. Адреса для листування: 01001, м.Київ, вул. Малопідвальна 10,оф.2. IВAN: НОМЕР_6 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 . Адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312. Адреса реєстрації: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська,62.

Суддя А.В.Малюта