Справа №2-а-420/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2011 року                                                                                                         м. Житомир

Суддя Богунського районного суд м. Житомира  Чішман Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління  праці та соціального захисту населення Богунської районної ради  м. Житомира про визнання  бездіяльності  неправомірною та стягнення коштів, -

встановив:

           Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною  щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах  визначених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стягнути 4610 грн. допомоги на оздоровленні невиплаченої в 2010 році та зобов’язати  в подальшому надавати одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат та  встановити строк для подання звіту про виконання рішення суду.

            Відповідач  заперечень проти позову  не надав.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.   

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені  позивачем та відповідачем обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.   

Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією відповідного  та  є інвалідом І групи. Як особа, що має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира. Виплата допомоги за 2010 рік  проведена в розмірі установленому  постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про шорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 120 грн., що підтверджується довідкою відповідача № 387/07/9 від 03.02.2011 року.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров'я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров'я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.  Українська  держава визнала своїм обов'язком подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу, а гарантії захисту осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, були закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, що знайшло підтвердження у рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002, частина 2 пункту 1 якого зазначає: "Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони". Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантує соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і встановлює для них гарантії, пільги та компенсації.

Згідно із частиною 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога інвалідам І-ІІ груп на оздоровлення виплачується в  розмірі - п'яти мінімальних заробітних плат. Допомога виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.  Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 4 ст. 19 Конституції у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.    

             Таким чином, при нарахуванні щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення у 2010 році відповідачу слід  виходити лише з вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  і виплачувати її у розмірах, визначених статтею 48 вказаного Закону. Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативним актом, а у разі виникнення колізії між її нормами та нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягають положення останнього.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно законами України.

Проте, всупереч викладеному, відповідач   здійснив виплату допомоги позивачу в меншому розмірі.

З метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання дій  відповідача неправомірними та зобов’язання останнього нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до розмірів, встановлених частиною 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  - п’яти мінімальних заробітних плати з урахуванням проведених виплат.

             В задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості з не отриманих ним виплат суд відмовляє, оскільки не уповноважений здійснювати розрахунок допомоги замість органу, на якій такі повноваження покладені законодавством.

           Що стосується вимоги позивача про зобов’язання УПСЗН в Богунської  районної ради м.Житомира забезпечити   йому нарахування  та виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат  в подальшому, то вона задоволенню не підлягає, оскільки суди не вправі вирішувати спори на майбутнє.

При прийнятті постанови суд у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав позивача виходить за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-2  та ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.   

             Керуючись ст.ст. 46 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою КМУ  від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8,9,11,17, 71, 161, 162, 183-2 КАС України, суд,-

постановив:

Визнати неправомірними дії    Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо невиплати ОСОБА_2   допомоги на оздоровлення в 2010 році в розмірах визначених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

            Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира виплатити   ОСОБА_2  невиплачену  допомогу на оздоровлення за 2010 рік  в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, з урахуванням проведених виплат.

             Зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради   м. Житомира   подати звіт про виконання судового рішення протягом двох місяців  з дня набрання постановою законної сили.   

             В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

             Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського  апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Суддя: