ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

11 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10937/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді  Юрко І.В., суддів:  Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,     

секретарі судового засідання Шелепової Ю.О.

за участі представників позивача  Мороза  ОС., Михайлюк Т.О.,

представника відповідача  Дружини  Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року в адміністративній справі №160/10937/19 (головуючий суддя першої інстанції Юхно І.В., повний текст рішення складено 12.02.2021 року) за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод  імені О.М. Макарова» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.11.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», в якому просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача  у розмірі 50639921,60 грн.  за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі та майна, що у подальшому буде описане у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДПС. Податковий борг підприємства виник 02.03.2019 року в результаті часткової несплати узгоджених грошових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб (код 18010500), по податковому розрахунку земельного податку №9026677226 від 20.02.2019 року, термін сплати 02.03.2019 на суму 8433776,39 грн.. Частину зобов`язань погашено за рахунок наявної в ІКП переплати в сумі 608680,93 грн. та включення з ІКП нарахованих штрафних санкцій в сумі 143891,43 грн. у зв`язку з запізненням надходження судової ухвали №К/800/34586/15 від 22.09.2015 року. Таким чином, за вказаним нарахуванням підприємству необхідно було сплатити 8289884,96 грн., у зв`язку з чим сформовано податкову вимогу №460-46 від 19.03.2019 року на суму 8289884,96 грн., яку вручено 19.03.2019 року.На підставі рішення про опис майна у податкову заставу №5/14308368 від 19.03.2019 року податковим керуючим складені акти опису майна, на яке розповсюджується право податкової застави, на суму 40518513,17 грн. Податкова застава зареєстрована у відповідних Державних реєстрах обтяження.  Позивач зазначив, що заходи зі стягнення коштів з банківських рахунків, які проводились з червня 2019 року, не привели до погашення податкового боргу в повному обсязі з причини недостатності грошових коштів, у зв`язку з чим позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу, яка станом на 01.10.2019 року склала 50639921,60 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі. Позивач також зазначає, що сума податкового боргу підприємства постійно зростає у зв`язку з несплатою останнім самостійно задекларованих грошових зобов`язань, а також пені та штрафних санкцій, які застосовуються до підприємства за порушення ПК України. Дніпропетровським управлінням ОВПП ДФС при збільшенні податкового боргу проводиться додатковий опис майна, на яке розповсюджується право податкової застави. Крім того, опис якого вже здійснено за балансовою вартістю, може бути не достатньо для погашення всієї суми наявного податкового боргу. Станом на 15.04.2020 року загальна сума податкового боргу підприємства  становить 116466771,90 грн., в т.ч. по земельному податку з юридичних осіб - 99068300,11 грн., в т.ч. з причини несплати узгоджених грошових зобов`язань за податковими розрахунками земельного податку №9026677226 від 20.02.2019 року та №9030728188 від 20.02.2020 року  - 98050014,87 грн.. Також, в ІКП по земельному податку з юридичних осіб обліковується пеня, яка нарахована відповідно до пп.129.1 ст.129 ПК України в загальній сумі 1018285,24 грн.; з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, становить  17389471,79 грн., в т.ч. з причини несплати узгоджених грошових зобов`язань за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств №9261281888 від 07.11.2019 року. Також, в ІКП з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, обліковується пеня, яка нарахована відповідно до пп.129.1 ст.129 ПК України в загальній сумі 8493,62 грн..

                    Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення  про  задоволення  позовних  вимог  в  повному  обсязі з  підстав,  зазначених  в  позові.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не  подав.

Представники  позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний  завод імені О.М.Макарова» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 14308368), перебуває на обліку в податкових  органах.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності відповідача є: 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 86.21 Загальна медична практика; 86.22 Спеціалізована медична практика; 90.04 Функціювання театральних і концертних залів; 93.11 Функціювання спортивних споруд; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.21 Постачання готових страв для подій; 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку; 73.11 Рекламні агентства; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником (учасником) відповідача є Державне космічне агентство України (код ЄДРПОУ:00041482, Україна, 01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, корпус 30, Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1639024430,20 (а.с.8-12 т.1).

В інтегрованій картці ДП «ПМЗ ім.О.М. Макарова» станом на 15.03.2019 року обліковувався податковий борг з земельного податку з юридичних осіб (18010500) у загальній сумі 8289884,96 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни самостійно задекларованих грошових зобов`язань, зокрема, податковому розрахунку земельного податку №9026677226 від 20.02.2019 року (8433776,39 грн.) (а.с.16  т.1).

Податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 19.03.2019 року №460-46 на суму 8289884,96 грн. (код класифікації доходів бюджету 18010500), яка була вручена 19.03.2019 року головному бухгалтеру Березка І.Г. (а.с.13 т.1).

19.03.2019 року заступником начальника Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС прийнято рішення №5/14308368 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» у податкову заставу. Вказане  рішення направлено на адресу відповідача листом від 19.03.2019 №13713/10/28-10-46-21-14  (а.с.14, 15 т.1).

Податковим керуючим складено акти опису майна ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» у податкову заставу від 05.04.2019 року №5/14308368 на загальну суму 8293936,67 грн.,                      від 28.05.2019 року №7/14308368 на загальну суму 19601806,75 грн., від 19.06.2019 року №9/14308368 на загальну суму 8601935,81 грн., від 14.08.2019 року №12/14308368 на загальну суму 4020833,94 грн.. Вказані Акти підписані посадовими особами ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова». Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів та витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.25-37 т.1).

20.06.2019 року заступником начальника управління Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС прийнято рішення №2 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» (а.с.40 т.1).

25.06.2019 року заступником начальника управління Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС прийнято рішення №1 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу, яким відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова»  (а.с.41 т.1).

З інтегрованої картки відповідача вбачається, що станом на 27.06.2019 року податковий борг ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» з земельного податку з юридичних осіб (18010500) становив 34937596,59 грн., в т.ч. недоїмка - 34862259,52 грн, пеня - 75337,07 грн. (а.с.16 - на звороті  т.1).

Контролюючим органом на адресу банків, у яких ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» має відкриті банківські рахунки, направлено інкасові доручення (розпорядження) від 11.07.2019 року №1984, №1983, №1987, №1992, №1994, №1993, №2000, №1972, №1971, №1970, №1969, №1968, №1966, №1976, №1965, №1815, №1816, №1973, №814, №1978, №1979, №1980, №1977, №1975, №1974, №1932, №1931, №1930, №2092, №2093, №2094, №1988, №1989, №1990, від 07.08.2019 №2312, №2313, №2264. У всіх інкасових дорученнях зазначена сума: 42449049,23 грн.. Вказані інкасові доручення (розпорядження) повернуті без виконання (а.с.42-79 т.1).

Відповідно до даних інтегрованої картки станом на 30.09.2019 року  податковий        борг ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» з земельного податку з юридичних осіб (18010500) становить  50639921,60 грн., в т.ч. недоїмка - 49858467,74 грн., пеня - 856790,93 грн.                       (а.с.24 на звороті, т.1).

          У зв`язку з викладеним податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відмовляючи в задоволенні позовних  вимог, суд першої інстанції виходив із того, що інкасові доручення від 27.01.2020 року, 28.01.2020 року, 29.01.2020 року та 30.01.2020 року направлені контролюючим органом на суму, яка є більшою ніж податковий борг відповідача, який обліковується за даними ІКП. Окрім цього, доказів щодо дати первісного виникнення податкового боргу підприємства з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, до матеріалів справи позивачем не надано, що унеможливлює встановлення судом дотримання контролюючим органом вимог п.95.5 ст.95 ПК України щодо стягнення податкового боргу з податку на прибуток у 19362102,20 грн.. Також, контролюючим органом не в повному обсязі дотримано процедуру, передбачену п.95.5 ст.95 ПК України щодо стягнення податкового боргу відповідача  у загальній сумі 142622342,64 грн..

Крім того суд зазначив, що частка держави у статутному капіталі ДП «ПЗМ ім.О.М. Макарова» становить 100% (більше 25%),  а  тому суд дійшов висновку про відсутність підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна підприємства, що перебуває у податковій заставі.

          Також суд вказав, що контролюючим  органом  не надано доказів проведення ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» інвентаризації, в т.ч. складення переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, відповідно до Положення №109/18847, що також унеможливлює встановлення судом чи належить майно, яке описане контролюючим органом у податкову заставу, до складу цілісного майнового комплексу ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» як державного підприємства, яке не підлягає приватизації.

Апеляційний  суд, переглядаючи  рішення  суду  першої  інстанції  в  межах  доводів  та  вимог  апеляційної  скарги  та  на  підставі встановлених  фактичних обставин  справи,  перевіривши  правильність застосування  судом  норм  матеріального та  процесуального  права, не  вбачає  підстав  для  задоволення  вимог  апеляційної  скарги  з  огляду  на таке.

 Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34-1 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 п.95.5 ст.95 ПК України передбачено, що вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Таким чином, у разі виникнення у платника податків боргу, контролюючий орган формує вимогу на суму такого боргу та здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів у рахунок податкового боргу за рахунок готівки на підставі відповідних рішень суду.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, що набрав чинності з 01.01.2017 року, пункт 95.5 доповнено абзацами другим - шостим, якими встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов: 1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) податковий борг не сплачено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 4) відсутні зобов`язання держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Таким чином, зазначена норма закону прямо встановлює право керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише в сукупності перелічених вище умов.

Станом на момент прийняття контролюючим органом рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 20.06.2019 року №2 податковий борг ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» перевищував 5 мільйонів гривень та не був сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати (що є умовою застосування п.95.5 ст.95 ПК України).

Проте, з інтегрованої картки вбачається, що станом на день прийняття вказаного рішення податковий борг ДП «ПМЗ ім.О.М. Макарова» становив 34937596,59 грн., а станом на 19.03.2019 року (за 90 календарних днів, до прийняття рішення від 20.06.2019 року №2) за ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» обліковувався податковий борг у загальній сумі 8289884,96 грн. (а.с.16 т.1).

Поряд із цим, у направлених інкасових дорученнях податковим органом зазначений податковий борг у сумі 42449049,23 грн., який частково виник після 19.03.2019 року, тобто під час 90-денного строку, передбачено п.95.5 ст.95 ПК України, а також вже після прийняття позивачем рішення від 20.06.2019 року №2.

Контролюючим органом направлено інкасові доручення (розпорядження) від 27.01.2020 року №35, від 28.01.2020 року №127, від 29.01.2020 року №219, від 30.01.2020 року №311, №305, №291, №280, №281, №282, №283, №288, №289, №290, №296, №294, №293 з метою погашення податкового боргу відповідача з податку на прибуток підприємств, організацій, що перебувають у державній власності, у загальній сумі 19320651,76 грн., а також інкасові доручення від 03.02.2020 року №469, від 04.02.2020 року №496, №497 на суму 12283378,57 грн. (а.с.245-263 т.1).

Податковий борг ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, станом на 31.12.2019 року становив       19362102,20 грн., а станом на 27.01.2020 року - 19266571,00 грн., станом на 28.01.2020 року - 19259456,00 грн., станом на 29.01.2020 року - 19247055,10 грн., станом на 30.01.2020 року – 19242908,60 грн.  (а.с.231-239 т.1).

Тобто, інкасові доручення від 27.01.2020 року, 28.01.2020 року, 29.01.2020 року та 30.01.2020 року направлені контролюючим органом на суму, яка є більшою ніж податковий борг відповідача, який обліковується за даними ІКП.

Крім цього, апеляційний  суд  звертає  увагу, що  контролюючим  органом доказів щодо дати первісного виникнення податкового боргу ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, судам  першої  та  апеляційної  інстанції  не  надано,  та  в  матеріалах  справи  так  докази  відсутні.

                    Вказане унеможливлює встановлення судом дотримання контролюючим органом вимог п.95.5 ст.95 ПК України щодо стягнення податкового боргу з податку на прибуток у  сумі 19362102,20 грн.,  як  вірно  зазначив  і  суд  першої  інстанції.

Крім того, 16.12.2020 року ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якій просило:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДПС в особі Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДПС щодо невнесення до Інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про наявність надмірної сплати податку у сумі 10737776,41 грн.;

- зобов`язати відповідача внести до Інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» з бюджетом за податком на прибуток підприємств за наслідками 2019 року у сумі 10737776,41 грн. шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь  позивача;

-  визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиключення з Інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств (включаючи авансові внески з цього податку) у сумі 29848,21 грн. та інформації про сплату (списання, погашення) цієї пені;

- зобов`язати відповідача збільшити у Інтегрованій картці платника, на якій обліковуються розрахунки ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, сальдо розрахунків на користь ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» на суму стягнутої (списаної, погашеної) пені у сумі 29848,21 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року у справі №160/16839/20 позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС щодо невнесення до Інтегрованої картки платника інформації, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести до Інтегрованої картки платника інформацію, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести всі коригування до Інтегрованої картки платника на підставі внесення інформації, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

              Постановою  Третього  апеляційного  адміністративного  суду від 26 липня  2021  року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року у справі №160/16839/20  залишено  без  змін.

Отже, на даний час сума податкового боргу ДП «ПМЗ імО.М. Макарова» з податку на прибуток є спірною, тобто податкове зобов`язання відповідача  не є узгодже

Вказане свідчить, що контролюючим органом не в повному обсязі дотримано процедуру, передбачену п.95.5 ст.95 ПК України щодо стягнення податкового боргу ДП «ПМЗ ім. О.М. Макарова» у загальній сумі 142622342,64 грн..

В той же час, згідно із п.95.7 ст.95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;

- цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

- інше майно, об`єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Положеннями п.95.8 ст.95 ПК України визначено, що майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах.

Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження законом, продається на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності. У таких закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Згідно  із  п.95.9 ст.95 ПК України у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому, інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Державний орган приватизації зобов`язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.

Порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств визначений у статті 96 ПК України.

Так, відповідно до   ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником такого підприємства.

Трудові договори (контракти), що укладаються з керівником державного або комунального підприємства, повинні містити положення про зазначену відповідальність, що є їх істотною умовою.

Норми цього пункту не поширюються на випадки виникнення податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) або невиконання або неналежного виконання державними органами зобов`язань щодо оплати товарів (робіт, послуг), придбаних у такого платника податків за рахунок бюджетних коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій, передбачених законодавством або з повернення платнику податків надміру внесених податків та зборів чи їх бюджетного відшкодування згідно з цим Кодексом та податковим законодавством України.

Будь-які договори про передачу акцій (інших корпоративних прав), що перебувають у державній або комунальній власності, в управління третім особам повинні містити зобов`язання таких третіх осіб щодо недопущення виникнення податкового боргу після такої передачі, а також умову щодо припинення дії договору в разі виникнення податкового боргу, право відповідно держави або територіальної громади на одностороннє (позасудове) розірвання таких договорів у разі виникнення такого податкового боргу.

Суд зазначає, що нормами ПК України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Поряд із цим, нормами ПК України також встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств (стаття 96 ПК України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Норми статті 96 ПК України застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Тобто, особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені статтею 96 ПК України стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема і в тому разі, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків.

Отже, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку ст.96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - державного підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу.

Таким чином, контролюючий орган має виконати повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства.

            Вказана  правова  позиція  викладена Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 року по справі №826/8951/15,  

Крім  того,  Верховною Радою України прийнято Закон №2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року, який спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше                          25 відсотків.

Статтею 1 Закону №2864-III встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 2 Закону №2864-III).

З  матеріалів  справи  вбачається,  що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником (учасником) відповідача є Державне космічне агентство України (код ЄДРПОУ:00041482, Україна, 01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, корпус 30, Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1639024430,20 (а.с.8-12 т.1).

Відповідно до п.1.1 Статуту ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова», затвердженого наказом Державного космічного агентства України від 24.09.2020 року №148 (нова редакція), Державне підприємство (далі - Підприємство) засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного космічного агентства України (далі - Уповноважений орган управління).

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.1 Статуту).

Згідно із п.4.2 Статуту майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.

Пунктом 4.3 Статуту визначено, що джерелами формування майна Підприємства є:

- державне маймо, передане Підприємству Уповноваженим органом управління;

- доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності Підприємства;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та Громадян у встановленому законодавством порядку;

- інші джерела, не заборонені законодавством.

Таким чином, враховуючи, що частка держави у статутному капіталі ДП «ПЗМ ім.О.М.Макарова» становить 100% (більше 25%), суд  першої  інстанції  дійшов  вірного висновку про відсутність підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова», що перебуває у податковій заставі,  з  чим  погоджується  колегія  суддів.

Зазначене  узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 27.02.2020 року у справі №818/1456/16.

Крім цього, пунктом 87.2 ст.87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 року №2269-VIII, зокрема, визначено, що приватизації не підлягають підприємства, що здійснюють виробництво об`єктів космічної діяльності.

За приписами пп.87.3.5 п.87.3 ст.87 ПК України не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Принципи та процедуру віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, які не підлягають приватизації, визначає Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затверджене наказом Фонду державного майна України 29.12.2010 року №1954 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.01.2011 року за №109/18847 (далі  по  тексту - Положення №109/18847).

У пункті 3 Положення №109/18847 визначено, що цілісний майновий комплекс – об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об`єкти. Визначення загальнодержавного значення об`єктів здійснюється відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Суд звертає увагу, що Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 року № 2163-XII втратив чинність на підставі Закону №2269-VIII.

Згідно із пунктом 4 Положення №109/18847 до майна, яке включається до складу цілісного майнового комплексу державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, належать:

- спеціалізовані необоротні активи (основні засоби, незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, інші необоротні активи) і запаси, які безпосередньо використовуються в єдиному технологічному процесі виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт), який визначає загальнодержавне значення підприємства, в обсязі, передбаченому технологічною документацією;

- активи, що тимчасово не використовуються у виробничому процесі, законсервовані об`єкти за наявності на підприємстві проекту плану розвитку підприємства (інвестиційної програми) з обґрунтуванням економічної доцільності їх подальшого ефективного використання в основній діяльності підприємства;

- активи, які не задіяні в технологічному процесі, але віднесені до об`єктів загальнодержавного значення.

Після дати вручення підприємству податкової вимоги, яка надсилається (вручається) платнику податку в порядку, визначеному статтею 59 Податкового кодексу України, не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати ним суми грошового зобов`язання наказом керівника підприємства затверджується рішення про проведення інвентаризації майна підприємства, склад інвентаризаційної комісії та дата інвентаризації. До складу інвентаризаційної комісії, яку очолює керівник підприємства, залучаються головні спеціалісти та інші фахівці, обізнані з відповідною технологією та організацією виробництва. Датою інвентаризації є дата не пізніше третього календарного дня від дати вручення підприємству податкової вимоги. Інвентаризація майна проводиться згідно із чинним законодавством і повинна бути завершена в строк до 15 календарних днів після визначеної наказом дати інвентаризації (п.5 Положення №109/18847).

Пунктом 6 Положення №109/18847 встановлено, що результати інвентаризації узагальнюються на засіданні інвентаризаційної комісії та оформляються протоколом, який підписується всіма членами комісії та затверджується керівником підприємства.

На підставі матеріалів інвентаризації підприємство в п`ятиденний строк після затвердження результатів інвентаризації складає пооб`єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за відповідними формами, наведеними в додатках 1 та 2 до цього Положення. Під час формування переліків керуються вимогами пункту 4 цього Положення та частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Зазначені переліки майна підприємство подає на затвердження до органу, уповноваженого управляти таким державним майном (п.7 Положення №109/18847).

Судам першої та апеляційної інстанцій не надано доказів проведення ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» інвентаризації, в т.ч. складення переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, відповідно до Положення №109/18847, що також унеможливлює встановлення судом чи належить майно, яке описане контролюючим органом у податкову заставу, до складу цілісного майнового комплексу ДП «ПМЗ ім.О.М.Макарова» як державного підприємства, яке не підлягають приватизації.

Вказані  обставини  контролюючим  органом  не  оскаржуються  та  не  спростовуються.

Апеляційний  суд звертає увагу, що підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно із п. 94.1 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (пп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України).

Тобто, однією з підстав для застосування арешту майна платника податків є відмова від проведення інвентаризації. Отже, контролюючий орган має право вимагати від платника податків провести такий захід, як інвентаризацію, а платник податків зобов`язаний здійснити таку інвентаризацію.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відмова від проведення інвентаризації, навіть за наявності об`єктивних причин, призводить до негативних наслідків - застосування арешту майна платника податків. Проте, законодавчо не передбачено надання судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, з підстав ухилення підприємства від проведення інвентаризації.

           Доказів  протилежного  контролюючим  органом   судам  першої  та  апеляційної  інстанції не  надано  та  в  матеріалах справи  такі  докази  відсутні.

Суд  апеляційної  інстанції з  урахуванням  наведених  вище  обставин  в  їх  сукупності  вважає, що  суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.    

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та  обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року в адміністративній справі №160/10937/19 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого       2021 року в адміністративній справі №160/10937/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

                    Повний  текст  постанови  складено  12  січня 2022  року.

Головуючий  суддя                                                                      І.В. Юрко

                               суддя                                                                      С.В. Чабаненко

                               суддя                                                                      С.Ю. Чумак