Справа № 33-290Головуючий у 1-й інстанції Боднарчук Б.В.
Категорія - ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП Доповідач -Кунець І.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 р. Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Кунець І.М.,
з участю:
прокурора-Марцун А.А.,
правопорушника- Гром’яка А.І.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Козівського районного суду від 12 листопада 2010 року ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП через недоведеність складу адміністративного правопорушення, а справу провадженням закрито.
В протесті, поданому прокуратурою Тернопільської області, ставиться питання поновити пропущений строк для оскарження постанови суду, оскільки про постанову суду стало відомо з листа начальника ВДАІ УМВС України в Тернопільській області від 24 листопада 2010 року, коли і був поданий протест.
Також у протесті прокурор просить скасувати цю постанову суду та постановити нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.122-2 КУпАП та притягнути його до відповідальності, в зв’язку з незабезпеченням суддею повноти та об’єктивності встановлення обставин справи, оскільки не допитано ряд осіб, чиї свідчення могли би суттєво вплинути на об’єктивність прийнятого судом рішення, зокрема, не допитано особи, яка перебувала разом із ОСОБА_2 в транспортному засобі під час його зупинки працівниками ВДАІ з обслуговування адміністративної території Козівського району; працівників ВДАІ з обслуговування адміністративної території Козівського району, які зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2, а також лікаря медичного закладу, який проводив його огляд для визначення стану його алкогольного сп’яніння, з метою з’ясування причин неотримання ОСОБА_2 другого примірника висновку про результати медичного огляду.
Заслухавши думку прокурора Марцун А.А., яка підтримала поданий протест, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які заперечують щодо задоволення протесту, вважаючи постанову суду законною і обгрунтованою, ОСОБА_2 також просить, в разі встановлення його вини у вчиненні вказаних правопорушень, накласти на нього стягнення в виді громадських робіт, врахувавши його матеріальний стан, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи протесту, приходжу до висновку, що протест підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи 22.11.2010 року, тобто, в межах, встановленого законом 10-ти денного строку на оскарження постанови, в.о. прокурора Козівського району Кренцель І.М. звернувся з листом до районного суду про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130, ст.122-2 КУ пАП (а. с.20).
Згідно супровідного листа ( а. с.21) вбачається, що 23.11.2010 року Козівський районний суд направив прокурору району та прокурору області копію постанови стосовно ОСОБА_2 та про прийняту судом постанову їм стало відомо 24.11.2010 року, і в цей же день ними подано протест на неї.
Стаття 250 КУ пАП встановлює повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення, який, зокрема, вправі опротестовувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення.
Виходячи із наведених обставин вважаю, що прокурором строк на опротестування постанови суду пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню, а протест прокурора розгляду.
Щодо суті протесту, то вивченням матеріалів справи встановлено, що винесена по справі постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови з таких підстав.
Виходячи із змісту ст. 245 КУ пАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом...
У відповідності до вимог ст. 280 КУ пАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язананий з’ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Цих вимог закону судом 1 інстанції при розгляді даної справи дотримано не було.
Як видно із постанови, то вона винесена на підставі пояснень ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, без врахування обставин та об’єктивної оцінки доказів, які маються в справі, витребування та дослідження інших доказів, необхідних для усунення протиріч та встановлення істини у справі.
Посилання в постанові на порушення працівниками ДАІ та закладом охорони здоров’я відомчих інструкцій при складанні протоколів про адміністративне правопорушення ( складені через 2 дні за місцем проживання ОСОБА_2І.) щодо правильності зупинки транспортного засобу, не видачі на руки ОСОБА_2 копії висновку медичного огляду про стан сп’яніння, самі по собі не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованих йому правопорушень, і висновки суду, що ці порушення унеможливлюють доведення складу вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень є надуманими. Питань чи були вчинені ОСОБА_2 адміністративні правопорушення, чи винен він в їх вчиненні суд взагалі не досліджував, а тому прийнята судом постанова не відповідає обставинам справи та винесена з порушенням вимог закону, в зв’язку з чим підлягає скасуванню.
В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 30 жовтня 2010 року біля 21 години 50 хвилин на перехресті головної автодороги Стрий-Тернопіль, Кіровоград-Знам’янка (через Вінницю) керував автомобілем марки ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та не виконав вимог працівника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Козівського району про зупинку транспортного засобу, чим порушив п. п. 2.4, 2.9.А Правил дорожнього руху України, що доведено доказами, які маються в матеріалах справи і були досліджені в суді апеляційної інстанції.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.11.2010 року, підписаному ОСОБА_2, в графі пояснення він власноручно написав, що керував автомобілем і перед тим, як був зупинений 30.10.2010 року, біля 21 год. 50 хв., випив 100 грамів горілки. В протоколі відмічено, що в ОСОБА_2 були виявлені ознаки сп’яніння-різкий запах алкоголю з рота, що він не заперечував.( а.с.2).
В другому протоколі про адміністративне правопорушення від 01.11.2010 р., в графі пояснення ОСОБА_2 власноручно записано, що на перехресті автодороги Стрий-Тернопіль, Кіровоград-Знам’янка (через Вінницю) 30.10.2010 р. близько 21 год. 50 хв. його зупиняли працівники ДАІ жезлом, але він не зупинився і продовжив рух. Даний протокол підписаний ОСОБА_2, і жодних заперечень щодо нього він не висловлював. ( а.с. 4).
Достовірність даних, наведених у вказаних протоколах, підтверджена ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, тому фактичні дані встановлені цими протоколами є належними доказами по справі. Складання цих протоколів через два дні після вчинення правопорушення за місцем проживання ОСОБА_2 не ставить під сумнів достовірності викладених в них даних. Тому, висловлені з цього приводу сумніви ОСОБА_2, і його захисника, не беруться до уваги.
Згідно висновку щодо результатів медичного обстеження №2443, проведеного 31.10.2010 року о 03 годині 30 хвилин за направленням слідчого прокуратури, ОСОБА_2 на час обстеження перебував у стані алкогольного сп’яніння ( а.с.3).
Цей висновок відповідає встановленому відомчою інструкцією зразку і вказівка в постанові суду, що в ньому не вказано кількість знайденого алкоголю в крові ОСОБА_2, що ставить під сумнів про його алкогольне сп’яніння, є безпідставною, оскільки такі дані в цьому висновку не фіксуються.
Згідно Інструкції “Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я від 9 вересня 2009 року №400/666, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння (додаток 3), видається на підставі акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складається в одному примірнику і залишається в закладі охорони здоров’я.
Згідно ксерокопії акту медичного огляду №2443 від 31.10.2010 року вбачається, що в ОСОБА_2 малися ознаки алкогольного сп’яніння, і в п.16 про відомості щодо останнього вживання алкоголю, з його слів записано, що він випив 150-200 грамів горілки. Внаслідок обстеження на апараті, в нього виявлено 0,15 % алкоголю, а внаслідок лабораторного тестування крові, знайдено етиловий спирт в кількості 0,22% , на підставі чого зроблено заключний діагноз-алкогольне сп’яніння .
Даних цього акту ОСОБА_2 не заперечує, а сама невидача ОСОБА_2 копії висновку щодо результатів медичного огляду в закладі охорони здоров’я, і проведення такого огляду більше ніж через 2 години після вчинення правопорушення не ставить під сумнів даних щодо його перебування в стані алкогольного сп’яніння на час вчинення правопорушення.
В поясненні, яке мається у відмовному матеріалі прокуратури Козівського району, від 31 жовтня 2010 року ОСОБА_2 вказував, що вранці 30.10.2010 року він випив 100-150 грамів горілки. Коли проїжджав перехрестя автодороги близько смт. Козова, то побачив працівника ВДАІ , який жезлом дав йому команду зупинитися але він продовжив рух, так як в той день вживав спиртні напої. Аналогічно, ОСОБА_2 це вказував в поясненні від 11 листопада 2010 року ( а.с.27-28).
Працівники Державтоінспекції МВС Лемішка М.І. та Головатюк В.П. в суді апеляційної інстанції пояснили, що 30.10.2010 року під час чергування зупиняли автомобіль, яким керував ОСОБА_2, в зв’язку з перевищенням ним швидкості. Зупиняли жезлом згідно з вимогами п.15.2 інструкції “З питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС”. Після зупинки автомобіля, з рота ОСОБА_2 вони чули запах спиртного.
Факт зупинки працівниками ВДАІ з обслуговування адміністративної території Козівського району автомобіля ОСОБА_2 підтвердив свідок ОСОБА_5, і це випливає із його пояснення, що мається у відмовному матеріалі (а.с.31).
Разом з тим, показання свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що після ДТП останній на місці пригоди вживав пиво, оцінюю критично, оскільки вони до того такого ніде не пояснювали, і спочатку в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 заперечував факт вживання спиртних напоїв після пригоди та заперечують це також вищевказані працівники Державтоінспекції.
Свідок ОСОБА_6 підтвердив факт складання ним протоколів про адміністративне правопорушення, що ним було зроблено по вказівці його керівництва ВДАІ та пояснив, що в цих протоколах ОСОБА_2 власноручно записав свої пояснення, розписався в них, і не висловлював жодних заперечень щодо достовірності вказаних в них даних.
Виходячи із наведеного вважаю, що в діях ОСОБА_2 є ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 122-2 КУпАП, що доведено матеріалами справи і за що він має бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
При накладенні стягнення враховую характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_2, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, клопотання ОСОБА_2 та вважаю за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт, передбачене ч.1 ст. 130 КУ пАП.
Керуючись ст. ст. 7, 36, 245, 250-252, 280, 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
Поновити заступнику прокурора Тернопільської області строк на опротестовування постанови судді Козівського районного суду від 12 листопада 2010 року
Протест заступника прокурора Тернопільської області задовольнити повністю.
Постанову судді Козівського районного суду від 12 листопада 2010 року про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП через недоведеність складу адміністративного правопорушення та закриття справи провадженням-скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП і накласти на нього адміністративні стягнення:
-за ч.1 ст.130 КУпАП -у виді 40 годин громадських робіт.
-за ст.122-2 КУпАП- у виді штрафу в розмірі 9-ти неоподаткованих мінімумів громадян.
У відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_2 стягнення в виді 40 годин громадських робіт .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської областіКунець І.М.
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець