Справа № 307/204/21

Провадження № 1-кп/307/21/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       13 січня 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді                                                         ОСОБА_1

з участі: секретаря                                                         ОСОБА_2

прокурора                                                                         ОСОБА_3

захисника                                                                         ОСОБА_4

потерпілих                                                                         ОСОБА_5

                                                                                ОСОБА_6

представника потерпілих                                                 ОСОБА_7

обвинуваченої                                                                 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12020070000000278, про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянку України, із вищою освітою, одружену, має на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю, працює вихователем у дитсадку, раніше не судиму, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шістнадцятого жовтня дві тисячі двадцятого року, приблизно о 02.48 год., ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21703», н/з НОМЕР_1 , разом з пасажирами ОСОБА_5 , яка сиділа на передньому сидінні пасажира, та ОСОБА_9 , який сидів на задньому сидінні пасажира, рухаючись по вулиці Центральній в селі Красна, у напрямку смт. Усть-Чорна, біля будинку 117, в порушення вимог п.п. 1.3., 1.5., 2.3. «б», 2.9. «а», 11.3. та 12.1. Правил дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, яка б давала їй змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем, не впоралася з керуванням, допустила виїзд автомобіля за межі проїзної частини дороги в ліво по ходу руху та зіткнення з містком над канавою, внаслідок чого автомобіль перекинувся на дах, в результаті чого ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

Своїми діями обвинувачена ОСОБА_8 вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілої.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю. Пояснила, що 15.10.2020, в другій половині дня вона зателефонувала ОСОБА_5 , щоб зустрітися та поспілкуватися. Зустрілися біля 20-ї год., у смт. Дубове, біля магазину де вона працює. Зайшли до магазину де спілкувалися та вживали спиртне. Потім їздили в кілька місць і вирішили проїхатися у смт. Усть-Чорна. Було після опівночі. У с. Красна неподалік центру сталося ДТП. Деталі дорожньо-транспортної пригоди не пам`ятає. Цивільний позов визнає частково.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю. Крім її визнання це підтверджується наступними доказами.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схеми та фототаблиць до нього від 16.10.2020 убачається, що місцем ДТП є ділянка дороги напроти будинку АДРЕСА_2 . Дорожнє покриття асфальтобетонне, зволожене, чисте, шириною шість метрів, проїзна частина пряма в плані, нерівності, пошкодження дорожнього покриття відсутні. До проїзної частини примикають узбіччя, праворуч - 1.5 метрів, ліворуч – 1.6 метрів. На місці ДТП знаходиться транспортний засіб ВАЗ 21703, н/з НОМЕР_1 , у перекинутому стані. Пошкоджені всі елементи кузова по правому та лівому боках, на передній частині, дах автомобіля, розбитті всі скла. Переднє ліве колесо зміщено до заду. Виявлено сліди контакту транспортного засобу з бетонним містком. В ході огляду в салоні автомобіля виявлено темно-буру речовину схожу на кров на пластикових елементах салону. Речовину темно-бурого кольору схожу на кров виявлено на внутрішній частині лобового скла з боку пасажира. Зроблено змив з керма автомобіля та коробки перемикання передач. В автомобілі знаходиться труп жіночої статі одягнений у чорні черевики, чорні джинси, блузку синього кольору, куртку чорного кольору. Сліди яскраво-червоного кольору на обличчі з правого боку. На голові з правого боку забійно-рвана рана.

       Висновком експерта № 174 від 12.11.2020 стверджено, що смерть ОСОБА_5 наступила від відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася багатоуламковими переломами кісток склепіння та основи черепа, під оболонковими крововиливами та забоєм головного мозку з послідуючим різким набряком мозкової речовини та защемленням стовбура головного мозку в великий потиличний отвір. При судово-медичному дослідженні трупа були виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа та слабо виражених крововиливів в обидві навколо орбітальні ділянки; садна передньо-бокової поверхні шиї і підборіддя справа; забійно-рвана рана скронево-тім`яно-потиличної області голови справа; уламкового вдавленого перелому правої скроневої та багато уламкового перелому потиличної кістки з переходом ліній переломів на основу черепа; підоболонкових крововиливів із забою головного мозку. Вказані вище тілесні ушкодження могли бути спричинені по ударному механізму в результаті дії твердих тупих та тупогранних предметів, цілком можливо при ударі головою та передньою поверхнею шиї у виступаючі частини салону легкового автомобіля «Лада Пріора» в момент зіткнення з перешкодою при ДТП, що мало місце – 16 жовтня 2020 року. Вказані тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням смерті і відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_5 наступила за 10-12 годин до розтину. Потерпіла ОСОБА_5 в момент отримання тілесних ушкоджень, будучи пасажиром переднього сидіння легкового автомобіля «Лада Пріора», знаходилася в сидячому, або ж близькому до цього положенні. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_5 виявлено 2.04 проміле, а в сечі 1.72 проміле етилового спирту. Дана концентрація алкоголю в крові живої людини відповідає середній ступені алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку експерта № 2049 від 9.11.2020 у крові ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 1.17 проміле, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

Згідно висновку експерта № 10/601 від 16.12.2020 в заданій дорожній ситуації при заданих в постанові про призначення експертизи вихідних даних, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля «ВАЗ 21703», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_8 повинна була діяти згідно вимог пунктів 10.1., 12.1., 12.2. та 12.4. ПДР. Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали обставини пов`язані з діями водія автомобіля «ВАЗ 21703», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , яка керуючи транспортним засобом не вибрала безпечної швидкості руху, що призвело до втрати керування автомобілем та виїзду його за межі проїзної частини дороги в кювет.

Таким чином, оцінивши у сукупності всі зібрані по справі докази, які повністю узгоджуються між собою і не суперечать один одному, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засідання ствердила, що 15 ОСОБА_8 зателефонувала її сестрі, ОСОБА_5 і запросила випити вино. Близько 14-ї години наступного дня, працівники поліції повідомили їй про дорожньо-транспортну пригоду, в якій загинула її сестра. Після події вона довідалася, що Менджул разом з сестрою в той день вживали алкогольні напої. Цивільний позов підтримує повністю. Докази на підтвердження матеріальної шкоди на суму 150000 грн в неї відсутні. Вказана сума включає витрати на поховання та встановлення надгробного пам`ятника. На момент розгляду справи пам`ятник покійній ще не встановлено. Моральну шкоду підтверджує тим, що змушена виховувати не тільки своїх дітей, а й сина сестри. Вважає, що її життя скінчилося, оскільки здійснює догляд за дітьми, онкохворою свекрухою та матір`ю.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що просить покарати ОСОБА_8 відповідно до закону. Цивільний позов підтримує повністю.

Обираючи обвинуваченій покарання суд враховує обставини, які його пом`якшують: молода за віком, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, щиро покаялася, вину свою визнала, сприяла розкриттю злочину, характеризується позитивно, має неповнолітню дитину-інваліда; а також обставину, яка обтяжує покарання: вчинила злочин у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. з послідуючими змінами, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Враховуючи наведені пом`якшуючі та обтяжуючу обставини, особу обвинуваченої, тяжкість вчиненого нею злочину, в результаті якого загинула мати чотирьох дітей, троє з яких на час вчинення злочину були неповнолітніми, суд вважає що виправлення обвинуваченої можливе лише за умови призначення їй реальної міри покарання з позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно ст. 124 ч. 2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_8 витрат за проведення експертиз в дохід держави в сумі 1797.95 гривень.

         Цивільні позови слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Згідно з вимогами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 

Із статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 частин 1-4 цього ж Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами статті 13 ч.ч. 1, 2  ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею  42 ч. 1 п. 2 цього ж Кодексу визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З приписів ст. 76, ст. 77 ч.ч. 1, 2, ст. 78, 79, 80 ч. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1  ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.  

Відповідно до ст. 95 ч. 1  ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Потерпіла ОСОБА_5 просить суд стягнути з обвинуваченої ОСОБА_8 500000 грн моральної шкоди. Посилається на те, що померла ОСОБА_10 – її донька. В результаті втрати дорогої для неї людини вона постійно перебуває у неспокійному стані та переживанні. Не може ходити через місце де сталася ДТП, порушився ритм її нормальної життєдіяльності, через неможливість сконцентруватися припинила роботу по найму.

Потерпіла ОСОБА_6 просить суд стягнути з обвинуваченої ОСОБА_8 150000 грн затрачених на поховання її сестри ОСОБА_5 , обряду сорокового дня, роковини та встановлення надгробного пам`ятника. 500000 грн моральної шкоди. Посилається на те, що померла ОСОБА_10 – її сестра. В результаті її смерті вона зазнала величезних душевних страждань, які переживає до теперішнього часу, докладаючи додаткових зусиль для відновлення життєвих відносин, виховання та утримання неповнолітніх дітей померлої.

Потерпіла ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заявила цивільний позов в якому просить суд стягнути з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 17982 грв., ОСОБА_12 115884 грв. на користь ОСОБА_13 177882 грв. матеріальної шкоди та по 300000 грв. моральної шкоди на кожну дитину. Посилається на те, що матеріальна шкода полягає у відшкодуванні по втраті годувальника, а моральна шкода у незворотності наслідків після смерті найдорожчої людини – матері. Діти отримали нервовий стрес, перебувають у неспокійному стані, переживанні, порушився ритм їхньої нормальної життєдіяльності.

ОСОБА_14 звернувся в суд з цивільним позовом до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 гривень. Посилається на те, що померла ОСОБА_10 – його мати. Після смерті найдорожчої людини він отримав нервовий стрес, перебуває у неспокійному стані, переживанні, порушився ритм його нормальної життєдіяльності.

Цивільні позови слід задовольнити частково з наступних міркувань.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи встановлені та досліджені судом обставини справи суд приходить до висновку, що потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 внаслідок ОСОБА_15 дійсно була завдана моральна шкода, яка полягала у тому, що через втрату близької їм людини, доньки, сестри, матері, вони зазнали нервових потрясінь, страждань та переживань, які не скоро пройдуть.

Враховуючи принципи розумності, справедливості, а також можливості та матеріальний стан обвинуваченої ОСОБА_8 , відсутність доказів про наявність у неї значних статкі або можливості отримувати значні доходи, моральну шкоду завдану матері - ОСОБА_5 суд оцінює у 80000 гривень, моральну шкоду завдану сестрі - ОСОБА_6 суд оцінює у 50000 гривень, моральну шкоду завдану дітям померлої, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , суд оцінює у 250000 гривень кожному.

Доказів про понесені матеріальні затрати пов`язані зі смертю ОСОБА_5 , а також доказів витрат понесених в зв`язку із втратою дітьми годувальника суду надано не було, тому в частині відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити.

За таких обставин, керуючись стст. 368, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_8 рахувати з моменту її затримання.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 , моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21703», н/з НОМЕР_1 , який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Тячівському ВП ГУНП в Закарпатській області – повернути ОСОБА_8 ; стерильну серветку зі змивом з рульового колеса – керма водія, стерильна серветка зі змивом з ручки коробки перемикання передач, стерильну серветку зі змивом речовини темно-бурого кольору, схожої на кров, з пластмасової обшивки під рульовим колесом – кермом, стерильну серветку зі змивом речовини темно-бурого кольору, схожої на кров, із внутрішньої частини переднього вітрового скла – знищити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1797 (одна тисяча сімсот дев`яносто сім) гривень 95 коп. за проведення експертиз.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_8 повторно не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий                                                                                   ОСОБА_1