Справа № 11-37/11Головуючий у 1-й інстанції Ломакін В.Є.
Категорія - ч.1 ст.366 КК УкраїниДоповідач - Кунець І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Кунцю І.М.
Суддів - Коструби Г.І., Крукевича М.Н.
з участю сторін -
прокурора-Маслюка О.П
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ігровиця Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого директором комунального закладу Ангелівська ЗОШ I-III ступенів, проживаючого в с.Ангелівка Тернопільського району Тернопільської області, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків строком на 1 рік.
Відповідно до ст.75 КК Украни, звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 рік іспитового строку.
Зобов’язано ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишено попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Вироком суду також вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 судових витрат та щодо речових доказів по справі.
Згідно з вироком ОСОБА_1, як службовій особі, яка виконує організаційно- розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, працюючи директором Ангелівської ЗОШ I-III ступенів, 18 листопада 2009 року Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В.Гнатюка, згідно накладної №001822 від 18 листопада 2009 року та довіреності відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації № 316 від 26 листопада 2009 року, безоплатно передано 65 одиниць комп’ютерної техніки балансовою вартістю 363302,00 грн..
Надалі, з метою зменшення кількості переданої комп’ютерної техніки та її балансової вартості у ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на вчинення службового підроблення документу-накладної №001822 від 18 листопада 2009 року, відбитку круглої гербової печатки Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка та підписів посадових осіб даного навчального закладу.
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на службове підроблення документу- накладної №001822, ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно вигтовив за допомогою шкільного комп’ютера завідомо неправдивий документ-накладну №001822 від 18 листопада 2009 року, в яку вніс завідомо неправдиві відомості про те, що Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, безоплатно передав Ангелівській ЗОШ I-III ступенів, 10 одиниць комп’ютерної техніки загальною балансовою вартістю 30831,00 грн., а саме: комп’ютер EVEREST AMD Duron 650 вартістю 2430,00 грн.(1 штука), комп’ютер AMD Duron 780 вартістю 3165,00 грн.(1 штука), комп’ютер EVEREST AMD Duron 650 вартістю 4336,00 грн. (1 штука), комп’ютер AMD Duron 780 вартістю 3165,00 грн.(1 штука), комп’ютер AMD Duron 780 вартістю 3165,00 грн.(1 штука), ПК на базі CPU Intel Celeron 300 вартістю 2562,00 грн. (1 штука), комп’ютер ІВМ 233 32М вартістю 1583,00 грн. (1 штука), комп’ютер Intel Celeron 500 вартістю 4050,00 грн.(1 штука), ПК на базі CPU AMD K6-11 300 Mh вартістю 3210,00 грн. (1 штука).
Окрім цього, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на підроблення відбитку круглої гербової печатки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка на фіктивній накладній (рахунку) №001822 від 18 листопада 2009 року, за допомогою шкільного комп’ютера, наніс струменевим способом друку відбиток круглої гербової печатки вищевказаного учбового закладу на фіктивну накладну №001822 від 18 листопада 2009 року.
Також, підсудний ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на підроблення підписів ректора Тернопільського національного педагогічного університету ОСОБА_2, головного бухгалтера вказаного учбового вузу ОСОБА_3 та адміністратора-завідуючого корпусу №1 Тернопільського національного педагогічного університету ОСОБА_4, в приміщенні власного службового кабінету підробив у фіктивній накладній №001822 від 18 листопада 2009 року підписи від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Вказану фіктивну накладну ОСОБА_1 завірив своїм підписом та скріпив її круглою печаткою Ангелівської ЗОШ I-III ступенів.
Надалі, в грудні 2009 року ОСОБА_1 подав фіктивну накладну №001822 від 18 листопада 2009 року в централізовану бухгалтерію відділу освіти Тернопільської Районної державної адміністрації, де на її підставі оприбутковано на баланс Ангелівської ЗОШ I-III ступенів, 10 одиниць комп’ютерної техніки балансовою вартістю 30831,00 грн.
В апеляції ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, призначити йому покарання в виді штрафу, оскільки суд обрав йому занадто сувору міру покарання і не врахував його вік, що його діями нікому не завдано матеріальної шкоди, у вчиненому злочині він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав подану ним апеляцію, думку прокурора, який вважає вирок суду законним і обгрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи , обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи фактичні обставини справи, так як вони встановлені судом 1 інстанції, доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій підтверджені перевіреними у справі доказами і в апеляції не оскаржуються.
Що стосується призначеної ОСОБА_1 міри покарання, то суд першої інстанції призначив її правильно, відповідно до вимог ст.ст. 50,65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, особу винного, зокрема його вік, позитивну характеристику по місцю праці, і те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Суд також врахував обставини, що пом’якшують його відповідальність- щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
На підставі аналізу вказаних даних суд першої інстанції підставно прийшов до переконання про призначення ОСОБА_1 за вчинений ним злочин основного покарання в виді обмеження волі із застосуванням до нього ст. 75 КК України, з покладанням певних обов’язків, встановлених ст. 76 КК України, оскільки його виправлення можливе без відбування ним покарання, з встановленням йому іспитового строку.
Оскільки в санкції ч. 1 ст. 366 додаткове покарання в виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбачене як обов’язкове, то суд підставно призначив її ОСОБА_1 в межах санкції вказаної статті.
Виходячи із міри покарання, призначеної засудженому ОСОБА_1, можна зробити висновок, що суд в повній мірі врахував сукупність обставин, що пом’якшують його відповідальність, в тому числі і тих, на які він посилається в апеляції.
Підстав пом’якшувати покарання ОСОБА_1, як він просить в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим в процесі розгляду справи встановлено, що необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в виді обмеження волі суд мотивував ще і тим, що він прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання можливе без його ізоляції від суспільства.
Проте санкція ч.1 ст. 366 КК України покарання в виді позбавлення волі не передбачає. Тому це стверджування в порядку ст.365 КПК України слід виключити з мотивувальної частини вироку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В порядку ст.365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку посилання, що суд прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства.
В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2010 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець