П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  560/5236/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.   

Суддя-доповідач -  Граб Л.С.   

11 січня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Граб Л.С.

суддів:  Білої Л.М.  Сторчака В. Ю. ,

розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:  

-визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення   ОСОБА_1 , за період з 01.12.2015 по 12.04.2018 не в повному обсязі;

-зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу, ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням проведених виплат;

-зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу, ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.04.2018 із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року позов задоволено частково:

-визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо врахування січня 2014 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1  індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року;

-визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, та неврахування вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 квітня 2018 року;

-зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення:

- за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

- за період з 01.03.2018 по 12.04.2018 - з урахуванням положень абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач частково в частині відмови в задоволенні позову, а відповідач в частині задоволення позову подали апеляційні скарги.

В обґрунтуванні доводів апеляційних скарг, сторони посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2018 №68 позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 12 квітня 2018 року.

07.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій зокрема просив:

-нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015  по 28.02.2018 відповідно до п.5 Порядку №1078 із розрахунку місяця (базового) обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;

-провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018  по 12.04.2018 відповідно до вимог абзацу 4 6 п.5 Порядку №1078.

За наслідками розгляду заяви, в/ч НОМЕР_1 листом від 21.04.2021 №350/491/194/2 повідомила позивача, що протягом 2016-2018 років фондом грошового забезпечення військової частини, затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатків на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено. Окрім того, порядком №1078 не передбачено механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди.

Також за змістом вказаного листа, позивачу за грудень 2015 року  нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 1612,64 грн., з  застосуванням базового місяця-січня 2014 року. На підставі рішення Міністерства оборони України у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення у Збройних Силах України не нараховувалась та не виплачувалась. Починаючи з 01 березня 2018 року по 12 квітня 2018 року позивачу  нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця березня 2018 року.

Не погоджуючись з застосуванням базового місяця для розрахунку індексації, а також з невиплатою останньої за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивач  звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення в оскаржуваній відповідачем частині, суд першої інстанції виходив із того, що на в/ч НОМЕР_1 покладається обов`язок проводити індексацію грошового забезпечення позивача у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, а відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації не може слугувати підставою для невиконання такого обов`язку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, в оскаржуваній позивачем частині, суд першої інстанції дійшов висновку про їх передчасність.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний  захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2001 року №1282-ХІІ (надалі по тексту - Закон №1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтею 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” закріплено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01.01.2016 року) та 103 відсотка (після  01.01.2016 року).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"  у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі  Порядок № 1078).

П.11 Порядку № 1078 врегульовано, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

П. 4 Порядку № 1078 унормовано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

За змістом п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 мав право на отримання індексації грошового забезпечення у спірні періоди.

Поряд з цим, зважаючи на те, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу ще не нарахована та не виплачена, суд першої інстанції вірно зауважив, що питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права останнього ще не порушені.

Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.

Варто звернути увагу, що після набрання даним рішенням законної сили та його виконання відповідачем в частині нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивач маючи відомості про розмір  виплаченої останньому індексації та застосування базового місяця при обчисленні останньої, у разі незгоди з таким, не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.  

Стосовно незгоди відповідача з рішенням суду першої інстанції в частині щодо  зобов`язання останнього здійснити перерахунок індексації за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 з застосуванням базового місяця-січня 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду  від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17 та від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а.

Також у постанові Верховного Суду  у справі № 120/313/20-а звернуто увагу на необхідність вжиття заходів для дослідження доказів щодо встановлення місяця, у якому востаннє було підвищено тарифну ставку (оклад) за посадою позивача.

З метою з`ясування всіх обставин у справі, судом апеляційної інстанції ухвалою від 22.11.2021 зобов`язано в/ч НОМЕР_1 до 20.12.2021 надати суду довідку про складові грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 січня 2008 року по грудень лютий 2018 року (включно) помісячно, з зазначенням, які із цих складових носять постійний характер.

На виконання вищезазначеної ухвали, відповідачем надано суду довідку про складові грошового забезпечення позивача за період з січня 2008 року по  лютий 2018 року.

Так, згідно вказаної довідки грошове забезпечення позивача за вищевказаний період складалося з таких виплат постійного характеру: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливо важливі завдання, щомісячна додаткова винагорода, індексація та премія.

При цьому, в період з січня 2008 року по січень 2016 року посадовий оклад ОСОБА_1 залишився незмінним-530 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо врахування січня 2014 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року, оскільки збільшення грошового забезпечення за рахунок додаткових видів грошового забезпечення, а не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу),  не дає підстав вважати  такий місяць базовим.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що за з`ясованих та встановлених обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а  рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Біла Л.М.  Сторчак В. Ю.