НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

11 січня 2022 рокуСправа № 317/3013/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів,

встановив

короткий зміст позовних вимог і рух справи:

до Новомиколаївського районного суду Запорізької області з Запорізького районного суду Запорізької області надійшла згадана справа із вказаним цивільним позовом, в якому позивач в особі представника - адвоката Макаренка В.М. просить суд:

- розірвати договір на виконання робіт №866 від 25.05.2021 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28000,00 грн боргу і 5000,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

25.05.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про виконання робіт №866. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити 48000,00 грн оплати за договором, а ОСОБА_2 зобов`язаний виготовити та встановити паркан з фундаменту по АДРЕСА_1 . Також в договорі визначено попередню оплату (аванс) в розмірі 28000,00 грн. Одразу після підписання договору 25.05.2021 замовником сплачено на рахунок підрядника аванс в розмірі 2800,00 грн, решта суми мала бути сплачена після встановлення паркану. Таким чином позивачем були виконанні умови договору, щодо попередньої оплати робіт. Відповідно до визначених договором зобов`язань ОСОБА_2 мав виготовити та встановити паркан у дворі позивача у строк до 10.07.2021. Відповідач не виконав зобов`язань за договором та не відповідав на телефонні дзвінки. Через невиконання умов договору ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду ОСОБА_1 . Внаслідок підготовки до виконання передбачених договором робіт, було демонтовано старий паркан, замість нього новий так і не було встановлено з вини відповідача. Здійснення ремонтних робіт у дворі, наявність на дворі будівельних матеріалів та інструментів призвело до виникнення у позивача незручностей та зміни його звичного способу життя. У зв`язку з необхідністю вжиття додаткових заходів щодо збереження майна та зміни строків виконання інших ремонтних робіт позивачем скасовано заплановані літні поїздки на відпочинок з родиною, що негативно позначилось на стосунках з близькими родичами і сім`єю. Вказані обставини завдали позивачу моральних і душевних страждань. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 5000 грн.

Позивачем також вказаний орієнтовний розмір судових витрат, який складає сплата судового збору в сумі 908,00 грн і витрат на професійну правничу допомогу на суму 4500,00 грн.

Як на підставу для заяви позивач посилався на ст.ст.11, 177, 202, 205, 207, 509, 611, 626, 628, 629, 638, 651, 653, 849, 1212 ЦК України.

Ухвалою судді від 27.10.2021 було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також роз`яснено сторонам право заявити клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

26.11.2021 представником позивача надані докази, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Ухвала судді відповідно до ч.6 ст.272 ЦПК України, вважається отриманою відповідачем 17.12.2021.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву та не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Згідно з ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст.13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи не заявили.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

25.05.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про виконання робіт №866. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити 48000,00 грн оплати за договором, а ОСОБА_2 зобов`язався виготовити та встановити паркан з фундаменту по АДРЕСА_1 . Також в договорі визначено попередню оплату (аванс) в розмірі 28000,00 грн. ОСОБА_2 зобов`язався виконати умови договору у строк до 10.07.2021.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з квитанцією №Р24А122877464С6816 від 25.05.2021 ОСОБА_1 перерахував на ім`я ОСОБА_2 28140,70 грн.

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений вст. 16 ЦК України.

Положеннями ст.16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права, 2) визнання правочину недійсним, 3) припинення дії, яка порушує право, 4) відновлення становища, яке існувало до порушення, 5) примусове виконання обов`язку в натурі, 6) зміна правовідношення, 7) припинення правовідношення, 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Положеннями ст.852 ЦК України визначено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження №14 -144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18) та від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (№12-304гс18).

Так, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем доведено, що ним сплачено аванс за виконання робіт. Також ним стверджується про те, що відповідач не виконав взяті на себе за договором підряду зобов`язання. Відповідачем суду не надано доказів на спростування доводів позивача (зокрема акта здачі-приймання виконаних робіт, що передбачено п.3.2.3. договору).

Отже, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з позовом позивач довів належними і допустимими доказами порушення його прав, оскільки відповідач свої зобов`язання виготовлення і встановлення паркану не виконав, тобто відповідач порушив умови договору, тому позовні вимоги в частині розірвання договору розірвати договір на виконання робіт №866 від 25.05.2021 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та стягнення 28000,00 грн боргу (сплаченого авансу) підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» йдеться про те, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача позивач дійсно отримав певні незручності у побутовому житті, однак доказів, які б свідчили, що глибина і тривалість душевних переживань позивача викликаних діями відповідача були дійсно суттєвими, що давало підстави оцінити нанесену позивачу моральну шкоду в сумі 5000 грн, суду не надані

Враховуючи вказане, а також приймаючи до уваги відсутність достатніх та переконливих доказів на підтвердження розміру моральної шкоди, пред`явленої позивачем до стягнення, зважаючи на принципи справедливості, розумності, суд визначає розмір моральної шкоди у сумі 2800 гривень.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

До позовної заяви додана квитанція про сплату №2659 від 30.08.2021, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 908,00 грн, отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 30200,00 грн, що становить 91,52% від заявленої позивачем загальної суми 33000,00 грн (борг - 28000,00 грн і моральна шкода - 5000,00 грн), розмір судових витрат за сплату судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 908,00*91,52% = 830,96 грн.

Розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу підтверджується наданими представником позивача документами (договір №27 від 29.08.2021, рахунок №1 від 24.11.2021 до договору №27 від 29.08.2021, акт виконаних робіт від 24.11.2021).

Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у сумі 830,96 грн за подання позовної заяви і витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 4500,00 грн, а усього на загальну суму 5330,96 грн.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263 -265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити частково.

Розірвати договір про виконання робіт №866 від 25.05.2021 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28000,00 (двадцять вісім тисяч) грн боргу (сплаченого авансу).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2800,00 грн (дві тисячі вісімсот гривень 00 коп) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5330,96 грн (п`ять тисяч триста тридцять гривень 96 коп).

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 11 січня 2022 року.

Суддя Р.О. Губанов