Справа№938/616/19

Провадження № 1-в/938/3/22

УХВАЛА

іменем України

12 січня 2022 року                                                        селище Верховина

       Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника органу пробації ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Верховинського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про звільнення від покарання у зв`язку із закінченням терміну випробування щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого 11.12.2019 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки,-

В С Т А Н О В И В:

Начальник Верховинського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_6 звернулась до суду із поданням про звільнення від покарання у зв`язку із закінченням терміну випробування відносно ОСОБА_4 , засудженого 11.12.2019 року вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

Подання обгруноване тим, що іспитовий строк за вказаним вироком рахується з 11.12.2019 року. За час перебування на обліку в період з 16.01.2020 року до 06.07.2021 року, засуджений зарекомендував себе задовільно, виконував обов`язки покладені на нього Верховинським районним судом згідно зі ст. 76 КК України, а саме за межі України не виїжджав; постійно повідомляв про своє місце проживання; на реєстрацію в призначений постановою інспектора день з`являвся вчасно за винятком одного разу, на підставі чого йому винесено застереження у виді письмового попередження; виконав заходи передбачені пробаційною програмою «Зміна про кримінального мислення». Брав участь у соціально-виховних заходах. 05.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091130000035 внесено відомості про підозру про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, які вчинено 09.07.2021 року та 15.07.2021 року, тобто під час перебування на обліку в секторі пробації. Ухвалою Верховинського районного суду від 17.07.2021 року йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» до 12.09.2021 року. На підставі повідомлення Косівського районного суду Іано-Франківської області встановлено, що на стадії підготовчого провадження щодо ОСОБА_4 ухвалою від 10.09.2021 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, а на стадії судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо нього двічі продовжувався (ухвалами суду від 03.11.2021 року, від 13.12.2021 року). Відповідно до інформації наданої сектором інформаційної підтримки ГУНП в Івано-Франківській області даних по рішенню справи немає. Враховуючи ст. 62 Конституції України та ч.2 ст. 2 КК України, в яких зазначається, що особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, на підставі ст.75, ст. 78 КК України, ст.. 537, ст. 539 КПК України, ст.ст. 163-166 КВК України, просить звільнити від покарання засудженого ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням терміну випробування.

У судовому засіданні представник органу пробації подання підтримав.

Прокурор не заперечив щодо задоволення даного подання.

Засуджений ОСОБА_4 просив задоволити дане подання та звільнити його від призначеного покарання.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи, ОСОБА_4 засуджено вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки та покладено обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

-виконувати заходи передбачені пробаціною програмою.

Згідно зі ч.1 ст.165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 взятий на облік Верховинським районним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області 16.01.2020  року (а.с.72), іспитовий строк обчислюється змоменту проголошення вироку суду, тобто з 11.12.2019 року .

Відповідно до ст.75 КК України, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, у цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання.

       Матеріали справи свідчать, що на час внесення в суд подання ОСОБА_4  відбув призначений йому іспитовий строк 2 роки.

Із матеріалів справи вбачається, що на час розгляду даного подання ОСОБА_4 утримується під вартою та перебуває в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарання №12» і рахується за Косівським районним судом у зв`язку з розглядом кримінального провадження щодо його обвинувачення за ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України (а.с.83). Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, чергове судове засідання в цій справі призначено на 17.01.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК України  та ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою,  доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до положень ст.8 Конституції України визнається і діє верховенство право, а норми Основного Закону є нормами прямої дії.

Принцип презумпції невинуватості закріплений у міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України від 29.06.2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства України. Так, у ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У цьому аспекті слід зазначити, що правильне розуміння вимог Конвенції розкривається у рішеннях Європейського суду з прав людини, що містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав. Так, ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії» зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Крім того, Європейський суд у своєму рішенні від 22.04.2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайжану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п.2 ст.6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку.

Аналогічні висновки Європейський суд подав у справах «Шагін проти України», «Грабчук проти України».

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення подання начальника Верховинського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 2 КК України, ст. 17 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Верховинського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 11.12.2019 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

       Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя:                                                                         ОСОБА_7