Справа № 216/8123/21

Провадження 2-з/216/5/22

УХВАЛА

про забезпечення позову   

10 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В., розглянувши заяву про забезпечення позову, подано разом з позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів. В своїй позовній заяві позивач просить суд прийняти рішення про визнання поважними причини пропуску для подання заяви про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № KRP0GK00150630 від 18.01.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», визнати незаконною відмову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором № KRP0GK00150630 від 18.01.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк».

Одночасно з позовною з заявою подано заяву про забезпечення позову до якої як доказ додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, судовий збір не сплачено.

В своїй заяві ОСОБА_1 просить суд прийняти заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 67188650 від 20.10.2021 року, яке перебуває в провадженні державного виконавця Центрально-Міського ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) за виконавчим листом 216/1254/15-ц виданого 06.07.2021 року про стягнення заборгованості в розмірі 339490,65 грн.

В обґрунтування заяви заявник ОСОБА_1 зазначає тільки, що зупинення виконавчого провадження необхідно здійснити у зв`язку з поданням ним саме цього позову про визнання незаконною відмову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором № KRP0GK00150630 від 18.01.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк».

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, виходячи з наступного:

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.1,2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

При аналізі зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов`язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача, так і боржника.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Крім того, відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» прямо віднесено вирішення питання про зупинення виконавчого провадження до компетенції виконавця, а не суду. Не наділено суд правом зупинення виконавчого провадження та виконавчих дій і нормами ЦПК України.

Передбачене п.6 ч.1ст. 150 ЦПК України зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в порядку позовного провадження в якості заходу забезпечення позову у разі, коли порушено питання про перегляд рішень, на підставі якого виданий цей виконавчий лист, що не відповідає даному випадку, оскільки рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, є остаточним та набрало чинності.

Враховуючи вищенаведене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.34, 38 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 6 ч. 1ст. 150 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 67188650 від 20.10.2021 року, яке перебуває в провадженні державного виконавця Центрально-Міського ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) за виконавчим листом 216/1254/15-ц виданого 06.07.2021 року про стягнення заборгованості в розмірі 339490,65 грн.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:  М.В. БУТЕНКО