Судове рішення #1334862

         

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2007 р.

Справа  № 26-3/253-07-6830

 

За  позовом :  Відкритого акціонерного товариства  „Одеса- авто”;

 

до  відповідача :   Фізичної  особи -підприємця ОСОБА_1;

 

про стягнення  2999,88  грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю  представників : 

від позивача :  Піроженко О.І. за довіреністю;

від відповідача :  адвокат  ОСОБА_2;

 

Суть спору :  заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 2999,88 грн.

Ухвалою суду від  15.08.2007 р. ( суддя Д'яченко Т.Г.)  порушено  провадження по даній справі.

Розпорядженням  голови  господарського суду  Одеської області  від 24.09.2007 р.            № 396-р, у зв'язку  з наданням судді Д'яченко  Т.Г. чергової  щорічної  відпустки згіжднол до наказу  голови  суду  № 208-а від 03.09.2007 р. справа № 3/253-07-6830 передано на розгляд судді   Никифорчуку М.І.

Ухвалою  суду  від  01.10.2007 р. суддею Никифорчуком  М.І. дана справа прийнята до свого провадження та їй присвоєно № 26-3/253-07-6830.

 

При розгляді  справи встановлено наступне.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розглядання справи, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому справа розглядається згідно вимог статті 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

 ВАТ «ОДЕСА - АВТО»є власником нежитлових будівель, загальною площею            1 315,80 кв.м, розташованих за адресою: смт. Саврань, вул. Жовтневої революції, 76, згідно свідоцтва про право власності від 25.11.1998р. виданого підприємству на підставі  розпорядження Савранської районної адміністрації від 25.11.1998р. № 1.

 

Відповідно до п.п. 3.1, З.З., З.4., 7.2.3 Статуту ВАТ «ОДЕСА -АВТО»від 30.06.2004р., та протоколом засідання Наглядової ради від 20.05.2005р. та довіреності від 20.05.2005р. між ВАТ  «ОДЕСА - АВТО»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач ) було укладено договір оренди №21 від 1 червня 2005р. (далі Договір), на підставі якого останньому було передано у  оплатне користування вказані вище  нежитлові будівлі  для Станції технічного   обслуговування строком до 01.05.2006 р.

Додатковою угодою віл 28.04.2006р. були внесені зміни в п.5.1 договору  та  продовжено дію Договорі до моменту відчуження, але не  пізніше  чим до 01.04.2007 р.

Згідно до п. 1. ст. 284 ГК України, п. 1. ст. 763 ЦК України однією із істотних умов договору оренди є строк, на який він укладений.

Стаття 651 ЦК України, передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Пунктом 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі зміни бо розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору. У відповідності до              ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання господарських договорів вичиняється в такій саме формі, що і договір.

06.09.2006р. на адресу ВАТ «ОДЕСА - АВТО»надійшло звернення відповідача щодо розірвання Договору, у зв'язку зі станом здоров'я.

З підстав ст.ст. 651-654 ЦК  України, умовами Статуту ВАТ «ОДЕСА - АВТО», на підставі Протоколу засідання Наглядової Ради ВАТ «ОДЕСА - АВТО»від 09.11.2006р. було вирішено розірвати Договір зі згодою сторін на підставі заяви відповідача.

15.11.2006р. ВАТ «ОДЕСА - АВТО»та  відповідач  уклали та підписали угоду про розірвання Договору та у відповідності до вимог п. 5.4. Договору склали акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Таким чином договір оренди № 21 від 1 червня 2005р. є розірваним за згодою сторін 15.11.2006р.

Під час дії договору оренди № 21 від 01.06.2005р. відповідач  не виконував належним чином його умови.

Згідно п. 2.2.1. договору  відповідач зобов'язаний  своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату за користуванням об'єктом оренди.

Пункт 4.2. договору  передбачає, що орендна плата сплачується відповідачем до                  5 числа поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахування орендної плати на поточний рахунок ВАТ «ОДЕСА -АВТО».

Пунктом 7.6 договору передбачено обов'язок  відповідача сплатити ВАТ «ОДЕСА - АВТО»орендну плату за весь термін до фактичного звільнення об'єкту оренди.

Вимоги викладені в Договорі також передбачені п. 5 ст. 762, п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якими орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідач  не сплачував орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі та в строк передбачені п.п. 2.2.1., 4.2., 7.6. Договору, що привело до порушення п. 7.6. Договору, п. 5 ст. 762 та п. 1. ст. 530, 525, 526 ЦК України. В результаті у відповідача  утворилась заборгованість з орендної плати станом на 15.11.2006р. у розмірі 2 700 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою.

За несвоєчасне внесення орендної плати відповідно до п. 6.2. договору оренди відповідачеві нарахована пеня, що становить 299,88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості від 24.07.07р. № 1545

ВАТ «ОДЕСА - АВТО»надіслало на адресу відповідача претензію № 912 від 19.05.2007р., в якій останній був зобов'язаний в добровільному порядку сплатити заборгованість по орендній платі в строк до 18.05.2007р.

Відповідач  не погодився з вимогами викладеними у претензії № 912 від 19.05.2007р. та залишив її без задоволення.

На момент подачі позовної заяви  відповідач не сплатив ВАТ «ОДЕСА -АВТО»заборгованість по орендній платі в сумі 2 700 грн., згідно наданого позивачем  розрахунку який  суд вважає правильним.

Дотеперішнього часу   відповідач  оплату  не здійснив,  чим порушив  вимоги                       ст.ст.  525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно  яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання  має виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.  625 ЦК України, боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Аналізуючи  вищевикладене суд прийшов до  наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт  наявності у відповідача вказаної вище заборгованості підтверджується  вищеприведеними доказами.  Згідно   ст. ст. 525, 526 ЦК України вказаний борг повинен бути сплачений відповідачем.

Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Проаналізувавши надані докази у сукупності, суд  вважає вимоги позивача обґрунтованими,  доведеними  та  підлягаючими  задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України  на відповідача  покладаються судові витрати.

 

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

 

Позов  задовольнити.

Стягнути    фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_1 у ООФ АППБ „Аваль” м. Одеса,  МФО 328351,   ідентифікаційний  номер НОМЕР_2 ) на користь  відкритого  акціонерного  товариства „Одеса-Авто” ( 65070, м. Одеса, вул. 25-ої  Чапаївської  дивізії, 15-а;  п\р 26007034119000, МФО 3510005 в АКІБ „УкрСиббанк”                    м. Харків,  код ЄДРПОУ 03120420 ) заборгованість по орендній платі 2700  (дві тисячі сімсот)  грн.,  пені в сумі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн.88 коп.;  державного мита в розмірі 102 (сто дві) грн. та витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 

 

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

 

Суддя                                                                                          М.І.Никифорчук

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація