ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 вересня 2006 р. | № 16/11 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки С.О. - головуючий, Плюшка І.А., Подоляк О.А., розглянувши касаційну скаргу Асоціації “Правовий захист підприємств” на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року у справі № 16/11 за позовом Асоціації “Правовий захист підприємств” до ЗАТ Промінвестбанк в особі філії Луганського Центрального відділення “Промінвестбанк” про стягнення 14082,31 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Асоціації “Правовий захист підприємств” не приймається до розгляду та повертається судом, оскільки до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувач просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2006 року у справі № 16/11 про відмову задоволенні позовних вимог. Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення 7000 грн. моральної шкоди, 7000 грн. матеріальної шкоди та 82,31 грн. штрафних санкцій.
Згідно вимог ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93 (в редакції від 25.03.2005 року), розміри ставок державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами становлять - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки заявником оскаржується постанова Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року в повному обсязі, то кожна із заявлених та розглянутих судом позовних вимог підлягає оплаті державним митом у встановленому розмірі.
Разом з тим, як вбачається із доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 104 від 18.07.2006 року, зазначені вимоги заявником не дотримані.
Враховуючи наведене, керуючись п.4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Асоціації “Правовий захист підприємств” повернути заявникові.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді І. Плюшко
О. Подоляк