Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #133483803

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А  

у справі про банкрутство

10.01.2022                                                                                                         Справа № 905/2199/20                     

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши клопотання  ініціюючого кредитора Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург б/н від 30.12.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів

у справі про банкрутство    Корпорації    Індустріальна Спілка Донбасу, м.Краматорськ, Донецька область    

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області за результатами підготовчого засідання від 30.03.2021 за заявою ініціюючого кредитора Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург відкрито провадження у справі про банкрутство Корпорації    «Індустріальна Спілка Донбасу», м.Краматорськ, Донецька область; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; введена процедура розпорядження майном боржника та розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Коновий Олександр Сергійович.

31.03.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство    Корпорації    "Індустріальна Спілка Донбасу".

Після оприлюднення даного повідомлення до суду надійшли заяви про визнання кредиторських вимог до боржника.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 у справі №905/2199/20 залишено без змін.

Ухвалою від 29.11.2021 розгляд справи у попередньому засіданні призначений на 18.01.2022.

31.12.2021 ініціюючий кредитор Компанія ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург звернувся до господарського суду з клопотанням б/н від 30.12.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у якому, для забезпечення захисту інтересів кредиторів та збереження майнових активів боржника, просить суд:

- накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» (код ЄДРПОУ: 24068988);

- накласти арешт на акції ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ: 05441447) у кількості 24    778    153    522 штук, що складає 96,1315% від статутного капіталу та належить Корпорації «ІСД»; на акції ПрАТ «Екоенергія» (код ЄДРПОУ: 34621464) у кількості 292    739    999 штук, що складає 51% від статутного капіталу та належить Корпорації «ІСД»; на акції ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» (код ЄДРПОУ: 00190816) у кількості 2    944    503    190 штук, що складає 97,7604% від статутного капіталу та належить Корпорації «ІСД», на акції STEELHOLD LIMITED (юридична особа, що створена за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 152463), а також на будь-які інші акції та корпоративні права, що належать на праві власності Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».

Заява мотивована посиланням на положення    статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства    та обставини того, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Корпорації «ІСД» зазначений Мкртчан О.А., який як стверджує розпорядник майна відбуває покарання у вигляді позбавлення волі у Виправній колонії №2 УФСИН Росії по Володимирській області, внаслідок чого позбавлений можливості виконувати повноваження щодо управління боржником та вчиняти дії, спрямовані на захист майна Корпорації «ІСД». Окрім того, за інформацією розпорядника майна Корпорація «ІСД» відсутня за юридичної адресою місцезнаходження – 84306, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого (Орджонікідзе), буд. 6. Також відсутні будь-які дані щодо штатного розпису Корпорації «ІСД», посадових осіб, які мають повноваження діяти від імені Корпорації «ІСД» та переліку довіреностей, виданих третім особам на вчинення дій від імені Корпорації «ІСД». При цьому, треті особи, які уповноважені (або були уповноважені раніше) діяти від імені Корпорації «ІСД» на підставі доручення та/або інших документів не позбавлені можливості вчиняти дії, спрямовані на подальше погіршення фінансового стану боржника та відчуження його активів, в тому числі належних боржнику акцій та корпоративних прав в інших підприємствах.

Дослідивши клопотання ініціюючого кредитора про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів суд виходить з наступного:

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрута    (далі - КУзПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано    главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним    законом про банкрутство    (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Відповідно до частини першої    статті 40 КУзПБ    господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може    заборонити боржнику    вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також    зобов`язати боржника    передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів    для збереження майна боржника    (у тому числі    шляхом позбавлення боржника права    розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна, як захід забезпечення вимог кредиторів може бути застосований ухвалою господарського суду за наявності підтверджених відомостей про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню розпорядником майна своїх повноважень, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів (частина друга    статті 40 КУзПБ).

Таким чином у    статті 40 КУзПБ    наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій,    що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення    - боржник    та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті -    керівник/орган управління боржника.

У    статті 40 КУзПБ    законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються -    для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов`язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном.

У    постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173    Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду сформував висновок про те, що в силу статей    136,    137 ГПК України    право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Системний аналіз зазначених норм    ГПК України    та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до    статті 136 ГПК України    (подібний висновок викладено    у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173).

Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями    статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм    КУзПБ    (подібна за змістом правова позиція викладена у    постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі №910/13208/19).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта    статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.    З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених    статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі    №910/1261/20, від 25.09.2020 №921/40/20).

Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у    постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).

Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у    постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (висновок викладений у    постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18).

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених    статтею 137 ГПК України    заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - як найповнішого задоволення вимог кредиторів.

Відтак, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, господарський суд    має виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства, про що зазначити у відповідній ухвалі.

Мотивуючи вимогу про необхідність вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику, ініціюючий кредитор послався на твердження розпорядника майна про відсутність керівних органів боржника, відсутність боржника за юридичною адресою, відсутність штатного розпису Корпорації «ІСД», посадових осіб, які мають повноваження діяти від імені Корпорації «ІСД» та переліку довіреностей, виданих третім особам на вчинення дій від імені Корпорації «ІСД». При цьому, на думку ініціюючого кредитора, треті особи, які уповноважені (або були уповноважені раніше) діяти від імені Корпорації «ІСД» на підставі доручення та/або інших документів не позбавлені можливості вчиняти дії, спрямовані на подальше погіршення фінансового стану боржника та відчуження його активів, в тому числі належних боржнику акцій та корпоративних прав в інших підприємствах.

Однак такі доводи ініціюючого кредитора про можливість вчинення, в тому числі, третіми особами, які уповноважені (або були уповноважені раніше) діяти від імені боржника на підставі доручення та/або інших документів, дій, спрямованих на подальше погіршення фінансового стану боржника та відчуження його активів, є лише припущеннями позбавленими належного доказового обґрунтування, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у розумінні статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про наміри боржника провести відчуження, реалізацію належного йому майна, вчинення неправомірних дій, спрямованих на погіршення в майбутньому фінансового стану боржника.

Таким чином, у даному випадку, суд зазначає про недоведеність того, що невжиття ініційованих кредитором заходів забезпечення вимог кредиторів спричинить можливість подальшого відчуження тим чи іншим шляхом майнових активів боржника, які будуть віднесені до конкурсної маси, новому власнику, що може суттєво ускладнити або ж зробити неможливою наступну процедуру повернення майна боржника або взагалі унеможливить таке повернення, та спричинить порушення майнових прав та інтересів інших кредиторів.

Отже, не є підставами для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів доказово не підтверджені припущення про можливе погіршення в майбутньому фінансового стану боржника та відчуження його активів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з недоведеності дійсного потенційного істотного ускладнення чи унеможливлення задоволення вимог кредиторів у разі невжиття заходу забезпечення про який просив ініціюючий кредитор, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, у зв`язку з чим,  клопотання ініціюючого кредитора Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) Люксембург б/н від 30.12.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення    вимог кредиторів  задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 9, 39, 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд


УХВАЛИВ:


Відмовити у задоволенні клопотання ініціюючого кредитора Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург б/н від 30.12.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала набрала законної сили 10.01.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.




Суддя                                                                                                                       М.О. Лейба

          

             

                                        

                  

                


  • Номер:
  • Опис: Про спонукання вчинити певні дії
  • Тип справи: Розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 905/2199/20
  • Суд: Господарський суд Донецької області
  • Суддя: Лейба Максим Олександрович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.04.2021
  • Дата етапу: 15.04.2021
  • Номер:
  • Опис: Про спонукання вчинити певні дії
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 905/2199/20
  • Суд: Господарський суд Донецької області
  • Суддя: Лейба Максим Олександрович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.11.2022
  • Дата етапу: 22.11.2022
  • Номер:
  • Опис: Про спонукання вчинити певні дії
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи
  • Номер справи: 905/2199/20
  • Суд: Господарський суд Донецької області
  • Суддя: Лейба Максим Олександрович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.02.2025
  • Дата етапу: 12.02.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація