ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2022 р.                                                                     Справа №914/1688/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді                                                  Кравчук Н.М.

суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

                                                                                Плотніцький Б.Д.

розглянувши           апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелоперська компанія “Мальви” б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/3282/21 від 28.09.2021)

на ухвалу                     Господарського суду Львівської області від 20.09.2021 (суддя Р.В. Крупник) про повернення позовної заяви

у справі                    № 914/1688/21

за позовом:                    Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніко-Експо” (надалі ТзОВ “Юніко-Експо”), м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелоперська компанія “Мальви” (надалі ТзОВ “ДК “Мальви”), м. Новояворівськ, Львівська область

про                              розірвання договору оренди землі від 25.10.2016 № С-4361

за участю представників учасників справи: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

15.06.2021 керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТзОВ “Юніко-Експо” про розірвання договору оренди землі від 25.10.2016 № С-4361.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2021 позовну заяву керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №914/1688/21 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.08.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТзОВ «ДК «Мальви».

13.09.2021 канцелярією Господарського суду Львівської області було зареєстровано позовну заяву в межах справи № 914/1688/21 третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТзОВ «ДК «Мальви» з вимогами до Львівської міської ради та ТзОВ «Юніко-Експо», за участі керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова про визнання права користування земельною ділянкою на умовах Договору оренди земельної ділянки від 25.10.2016 №С-4361.

Свої позовні вимоги ТхОВ «ДК «Мальви» обґрунтовує тим, що 20.10.2014 між третьою особою (забудовник) та ТзОВ «Юніко-Експо» (замовник) було укладено Договір №20/10 про будівництво, відповідно до якого визначено відносини щодо участі у проектуванні, будівництві, фінансуванні, а також набутті права власності на завершений та прийнятий в експлуатацію об`єкт будівництва багатоквартирні житлові будинки з автостоянками та об`єктами обслуговування, будівництво яких здійснюється на земельній ділянці, розташованій у м. Львові на вул. Угорській, 14.

Як зазначає третя особа, на виконання Договору про будівництво №20/10 від 20.10.2014 нею здійснено та здійснюється будівництво об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці і станом на момент подання позову вона є власником будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 63,5 кв.м.; незавершеного будівництва готовністю 65% (будинок 14, секція 7); незавершеного будівництва готовністю 14% (будинок 14, секція 8) та незавершеного будівництва багатоквартирних житлових будинків (будинок 14, секція 6). Вказані обставини підтверджуються Інформаційними довідками Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На думку ТзОВ «ДК «Мальви», у зв`язку із набуттям права власності на зазначені об`єкти нерухомості, в силу положень ст. 7 ЗУ «Про оренду землі, ст. 120  ЗК України  та  ст. 377 ЦК України, а також правових позицій ВП ВС та КГС ВС, якими закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою і правового режиму слідування земельної ділянки за об`єктом нерухомості, відбулася автоматична заміна сторони орендаря у Договорі оренди землі від 25.10.2016 № С-4361, право оренди відповідача припинилося і це право набула третя особа.

З урахуванням наведеного, ТзОВ «ДК «Мальви» просить суд визнати за ним право користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610136800:01:010:0079, загальною площею 2,2831 га, яка розташована у м. Львові на вул. Угорська, 14 на умовах Договору оренди земельної ділянки № С-4361 від 25.10.2016.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.09.2021 у справі №914/1688/21 позовну заяву третьої особи ТзОВ “ДК “Мальви” до Львівської міської ради та ТзОВ “Юніко-Експо” про визнання права користування земельною ділянкою подану у межах справи № 914/1688/21 повернуто заявникові.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги третьої особи ТзОВ «ДК «Мальви», хоча і стосуються предмету позову в справі № 914/1688/21, однак не стосуються предмету спору. Жодних вимог щодо предмета спору (права на орендну плату), третя особа не заявляє. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що, заявляючи позовні вимоги, ТзОВ «ДК «Мальви» намагається ініціювати у даній справі  спір, предмет якого відрізняється від предмету спору за позовом прокурора. Більше того, з огляду на предмет та підстави позову ТзОВ «ДК «Мальви», цей позов по суті, спрямований лише на можливе повне або часткове виключення задоволення позову прокурора (у зв`язку з відсутністю у позивача матеріальних правовідносин із відповідачем), що є ознакою зустрічного позову, процесуальним правом на подання якого третя особа не наділена. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «ДК «Мальви» не можуть бути допущені судом до розгляду у справі № 914/1688/21 як позовні вимоги, які заявляє третя особа на предмет спору через відсутність матеріально-правового критерію (наявність єдиного предмету спору), відповідність якому є необхідною умовою для набуття ТзОВ «ДК «Мальви» статусу третьої особи із самостійними вимогами.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТзОВ “ДК “Мальви” оскаржило її в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 49, 180  ГПК України, а також з наданням неналежної оцінки наявним у справі доказам. З огляду на викладене, ТзОВ “ДК “Мальви” просить ухвалу скасувати, а справу направити до господарського суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.09.2021 справу №914/1688/21 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. – головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Марко Р.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Марка Р.І. з 26.10.2021, справу №914/1688/21 розподілено до розгляду судді Плотніцькому Б.Д., у зв`язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н.М. – головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ “ДК “Мальви” на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.09.2021 у справі №914/1688/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 29.11.2021 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 ГПК України.

Учасники справи в строки, визначені судом, жодних заяв та клопотань не подали.

ТзОВ “Юніко-Експо” подало суду відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/8179/21 від 24.11.2021), у якому зазначило, що ухвалу суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Галицька окружна прокуратура міста Львова також подала суду відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/8311/21 від 30.11.2021), у якому зазначило, що ухвала суду першої  інстанції прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Відповідно до    ч.3  ст. 49 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, користуються усіма правами і несуть обов`язки позивача.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. У контексті статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

Тобто, третя особа може звернутися до суду з метою захисту свого права із заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою у тому випадку, коли вважатиме, що саме їй належить право на предмет спору, а також  із дотриманням процесуального законодавства, передбаченого  частиною 5 статті 49 ГПК України та статтею 180 ГПК України, положення якої регулюють пред`явлення зустрічного позову, однак застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють  самостійні вимоги на предмет спору.

Згідно з ч.4 ст. 180 ГПК України  відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовна заява ТзОВ «ДК «Мальви» була подана до суду з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, до закінчення підготовчого провадження у справі № 914/1688/21, тобто у межах встановленого процесуальним законом строку, а позовні вимоги, що викладені у ній, пред`явлені до обох сторін у цій справі - Львівської міської ради та ТзОВ «Юніко-Експо». Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що часовий та суб`єктний критерії є дотриманими.

Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, зміст матеріально-правового критерію полягає у тому, що самостійні позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів  ст. 49 ГПК України, повинні бути заявленими саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Лише в такому випадку самостійні позовні вимоги третьої особи можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався.

На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1  ст. 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Таким чином, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору має на меті довести дві обставини як повну або часткову відсутність у позивача матеріальних правовідносин із відповідачем, а відтак, відсутність його суб`єктивного права на предмет спору, так і наявність відповідних правовідносин та прав у третьої особи до відповідача.

Аналогічні за змістом висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17, від 12.06.2019 у справі №916/542/18, та Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №910/12463/18.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом спору за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради є майнове право Львівської міської ради на своєчасне та повне отримання нею плати за користування земельною ділянкою, розпорядником якої вона являється. Зокрема, через порушення ТзОВ «Юніко-Експо» цього майнового права позивача і виник даний правовий конфлікт. Предметом позову у даній справі є припинення правовідношення між Львівською міською радою та ТзОВ «Юніко-Експо» шляхом розірвання Договору оренди землі № С-4361 від 25.10.2016. Підставами позову є обставини невиконання ТзОВ «Юніко-Експо» своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного та повного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610136800:01:010:0079, загальною площею 2,2831 га, яка розташована у м. Львові на вул. Угорська, 14.

Натомість, предметом спору у позовній заяві ТзОВ «ДК «Мальви» є майнове (речове) право ТзОВ «ДК «Мальви» на користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610136800:01:010:0079, загальною площею 2,2831 га, яка розташована у м. Львові на вул. Угорська, 14. Предметом позову третьої особи є матеріально-правова вимога про підтвердження факту набуття ТзОВ «ДК «Мальви» права оренди шляхом визнання права користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610136800:01:010:0079, загальною площею 2,2831 га, яка розташована у м. Львові на вул. Угорська, 14 на умовах Договору оренди земельної ділянки № С-4361 від 25.10.2016. Підставами позову ТзОВ «ДК «Мальви» є обставини набуття товариством у 2017 та 2019 права власності на об`єкти нерухомості, які знаходяться на спірній земельній ділянці і перехід до ТзОВ «ДК «Мальви» права оренди в силу вимог  ст. 7 ЗУ «Про оренду землі»,  ст. 120 ЗК України  та  ст. 377 ЦК України.

Отже, колегія суддів вважає, що позовна заява ТзОВ «ДК «Мальви» хоча і стосуються предмету позову в справі № 914/1688/21, однак не стосуються предмету спору. Жодних вимог щодо предмета спору (права на орендну плату), третя особа не заявляє. Суд апеля3ційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявляючи позовні вимоги, які стосуються предмету позову прокурора, ТзОВ «ДК «Мальви» намагається ініціювати у справі № 914/1688/21 спір, предмет  спору якого відрізняється від предмету спору за позовом прокурора. З огляду на предмет та підстави позову ТзОВ «ДК «Мальви», цей позов по своїй суті спрямований лише на можливе повне або часткове виключення задоволення первісного позову (у зв`язку з відсутністю у позивача матеріальних правовідносин із відповідачем), що є ознакою зустрічного позову, процесуальним правом на подання якого третя особа не наділена.

Таким чином, встановивши, що заявлені у позові вимоги ТзОВ «ДК «Мальви» не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №914/1688/21 у розумінні  ст. 49 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для повернення такої позовної заяви на підставі ч. 6  ст. 180 ГПК України.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що місцевий господарський суд вірно зазначив, що спільний розгляд позову третьої особи із первісним є недоцільним.

Аналогічний за змістом висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 905/1613/20.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку та наголошує, що право особи подати позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Приписами ст.13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст.46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 255, 269, 271, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелоперська компанія “Мальви” залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.09.2021 у справі №914/1688/21 залишити без змін.

3.          Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з урахуванням положень ст. 287 ГПК України може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

5.          Матеріали справи №914/1688/21 повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя                                                            Н.М. Кравчук

Судді                                                                                          Г.Т. Кордюк

                                                                                                    Б.Д. Плотніцький