Справа № 1519/ 2–1632/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого –судді Вербицької Н.В.,
при секретарі судового засідання –Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської СДЮШОР з фігурного катання на ковзанах «Крижинка» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконними і скасування наказів, поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
11.08.2010 року ОСОБА_1 звернулась з позовом по визнання незаконним наказу № 141 від 29.12.2009 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, поновленні на роботі на посаді тренера-викладача Одеської СДЮШОР з фігурного катання на ковзанах «Крижинка». Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом № 141 від 29.12.2009 року на неї було накладено стягнення у вигляді догани за систематичну відсутність на репетиціях по підготовці до Новорічних свят без поважних причин. При винесенні наказу не було враховано, що вона з 09.11.2009 року по 17.11.2009 року та з 25.12.2009 року по 05.01.2010 року знаходилась на лікарняному. Вважаючи такий наказ незаконним та враховуючи, що про його існування їй стало відомо при звільненні, вона просила його скасувати. Крім того, наказом № 97 від 05.08.2010 року її було звільнено з посади тренера-викладача з 05.08.2010 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин правил внутрішнього трудового розпорядку, тому що до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, відповідно до п.3 ст.40 КЗПП України. Позивач, вважаючи звільнення незаконним, зазначає, що відповідач не навів конкретних фактів допущеного ним невиконання обов’язків, коли вони мали місце. Позивач просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
При проведенні попереднього судового засідання, а саме 06.09.2010 року позивач доповнила свої вимоги щодо скасування наказу № 141 від 29.12.2009 року та визнання незаконним та скасування наказу № 97 від 05.08.2010 року про звільнення (а.с.14).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що вперше до дисциплінарної відповідальності позивач притягувалась 06.04.2009 року. Тоді наказом № 37 їй оголошено догану за некоректну поведінку на льоду і за недотримання техніки безпеки про проведенні тренувального процесу на льоду. Позивач не зробила правильних висновків з цього та продовжувала некоректну поведінку на льоду відносно дітей, ображала їх, іноді била, що породило скарги батьків як до керівництва шкоди, так і до правоохоронних органів. Позивач також на власний розсуд планувала тренування, не попереджала про знаходженні на лікарняних. Так, на підставі доповідної тренерсько-викладацького складу школи в зв’язку із систематичною відсутністю без поважних причин на репетиціях по підготовці до Новорічних свят наказом № 141 від 29.12.2009 року позивач обґрунтовано була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. З наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, проте своєчасно його не оскаржила. У зв’язку із скаргами батьків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за некоректну поведінку з дітьми позивачу наказом № 97 від 05.08.2010 року оголошено догану. Цим же наказом її було звільнено з посади на підставі п.3 ст.40 КЗПП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин правил внутрішнього трудового розпорядку та тому, що до неї раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Вважаючи проведене звільнення ОСОБА_1 законним та доведеним, представник відповідача просив у позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 –директор СДЮШОР «Крижинка»позовні вимоги також не визнав, зазначаючи, що звільнення ОСОБА_1 було обумовлено аморальною поведінкою позивачки та притягненням її раніше до дисциплінарної відповідальності. Зазначені обставини обґрунтовуються скаргами батьків, дітей яких тренувала ОСОБА_1, та скаргами тренерського складу школи на її поведінку та відсутність на роботі. Позивачу пропонувалися різні шляхи вирішення конфлікту, в т.ч. виходу на півроку у відпустку по догляду за малолітньою дитиною. Позивач на зазначені пропозиції та зауваження щодо зміни поведінки не відреагувала, що в кінцевому результаті стало наслідком її звільнення.
Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи та надані документи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 02.01.2001 року працювала на посаді тренера з фігурного катання СДЮШОР з фігурного катання на ковзанах «Крижинка». Дані обставини підтверджуються записом у трудовій книжці позивача (а.с.8).
06.04.2009 року наказом № 37 за недотримання техніки безпеки на льоду тренеру ОСОБА_1 разом з тренером ОСОБА_6 оголошено догану (а.с.74). Цей наказ позивач не оскаржує.
Наказом № 141 від 29.12.2009 року у зв’язку із систематичною відсутністю на репетиціях по підготовці до Новорічних вистав без поважних причин, у відповідності зі ст.147 п.2 КЗПП України ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.3).
Підставою для прийняття такого наказу є доповідна записка тренерсько-викладацького складу СДЮШОР від 29.12.2009 року (а.с.69).
Згідно наказу № 122а від 24.11.2009 року репетиції по підготовці до Новорічних свят проводились з 11.12 по 28.12.2009 року, а Новорічні вистави –з 29.12.2009 по 03.01.2010 року (а.с.70).
В порушення ст.149 КЗУПП України до застосування дисциплінарного стягнення уповноважена особа, яка застосовувала стягнення, не витребувала від порушника трудової дисципліни письмового пояснення. Зазначені обставини підтверджуються як поясненнями представників сторін, так і порівнянням дати доповідної записки та наказу про застосування дисциплінарного стягнення, які були складені в один день.
Поспішність дій директора СДЮШОР з фігурного катання на ковзанах «Крижинка»при прийнятті наказу про оголошення позивачу догани позбавила його можливості з’ясувати, що ОСОБА_1 з 25.12.2009 року до 04.01.2010 року включно знаходилась на лікарняному в зв’язку із хворобою дитини з (а.с.7 - 7зв.).
Крім того, з копії табелю обліку робочого часу за грудень 2009 року, який був наданий представником відповідача, вбачається, що ОСОБА_1 приймала участь у репетиціях, за цей час їй нараховувалась заробітна плата (а.с.71).
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, враховуючи, що в наказі № 141 від 29.12.2009 року не конкретизовані дні відсутності позивачки на репетиціях, відсутність її пояснень щодо причин неучасті в репетиціях, наявність поважних причин для цього – знаходження на лікарняному, суд вважає, що такий наказ був прийнятий незаконно, передчасно та поспішно.
Як вбачається з пояснень представника позивача про існування наказу № 141 від 29.12.2009 року позивачці стало відомо при звільненні, тобто в серпні 2010 року. Тоді, ознайомившись з наказом, вона написала, що не приймала участь у репетиціях оскільки знаходилась на лікарняному (а.с.3).
Представником відповідача не доведені факти, які спростовують ці твердження, оскільки відсутня дата ознайомлення ОСОБА_1 з наказом.
Враховуючи поважність причин пропуску строку для звернення з позовом про визнання незаконним та скасування наказу № 141 від 29.12.2009 року, наявність підстав для визнання його незаконним, суд вважає, що порушене право позивача відповідно до ст.234 КЗПП України повинно бути захищено шляхом поновлення строків.
Виходячи з наведеного, суд визнає наказ № 141 від 29.12.2009 року незаконним та скасовує його.
05.08.2010 року наказом № 97, прийнятим т.в.о. директора СДЮШОР «Крижинка»ОСОБА_2, у зв’язку із звернення батьків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 тренеру-викладачу ОСОБА_1 оголошено догану. Цим же наказом ОСОБА_1 звільнена з посади тренера-викладача СДЮШОР з 05.08.2010 року за п.3ст.40 –за систематичне невиконання без поважних причин Правил внутрішнього трудового розпорядку та в зв’язку з тим, що до цього працівника раніше застосовувались дисциплінарні стягнення (а.с.63).
Підстава для прийняття наказу - заяви батьків ОСОБА_4 від 17.02.2010 року, ОСОБА_5 від 10.04.2010 року та ОСОБА_7 від 08.04.2010 року (а.с.64-66).
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, при винесені наказу про звільнення позивачки враховувалась її попередня робота, численні скарги батьків на неї, наявність незнятих доган на підставі наказу № 37 від 06.04.2009 року за некоректну поведінку на льоду і за недотримання техніки безпеки при проведенні тренувального процесу на льоду та на підставі наказу № 141 від 29.12.2009 року в зв’язку з відсутністю на репетиціях по підготовці до Новорічних свят (а.с.72,74).
Прийняттю наказу про звільнення позивачки передувало розгляд заяв батьків Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. Постановою від 10.05.2010 року, затвердженою начальником РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Піщанським М.Г., відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України. В постанові також зазначено, що директор СДЮШОР «Крижинка»ОСОБА_9 пояснив, що у школі йде негласна боротьба тренерів колишнього покоління з молодими тренерами. За допомогою скарг батьків вони хочуть підвищити свій рейтинг та набрати більше вихованців (а.с.60). Зазначена постанова зацікавленими особами не оскаржувалась.
На підстави прийняття рішення про відмову в порушення кримінальної справи Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 09.06.2010 року на адресу начальника управління у справах фізичної культури та спорту Одеської облдержадміністрації ОСОБА_10 направлено подання щодо проведення ретельної перевірки психологічного клімату, який склався у колективі, та прийняття організаційних заходів щодо їх усунення (а.с.21).
Отримавши заяви батьків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на дії тренера ОСОБА_1, т.в.о. директора ОСОБА_2, який почав працювати на цій посаді з 23.06.2010 року, до застосування дисциплінарного стягнення не відібрав від неї пояснень, порушивши порядок застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.149 КЗПП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
В порушення наведеного наказом про звільнення № 97 від 05.08.2010 року за некоректну та неадекватну поведінку тренера ОСОБА_1, яка потягла приниження учнів, позивачці одночасно оголошено догану та застосовано звільнення, що є неприпустимим.
Оцінюючи підстави для звільнення суд враховує пояснення свідка ОСОБА_11 про те, що він бачив, як тренер ОСОБА_1 била його доньку чохлами від ковзанів, що стало підставою для написання заяви його дружиною про переведення доньки до іншого тренера, пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 –тренерів СДЮШОР «Крижинка», які підтвердили факти нецензурних висловлювань тренера ОСОБА_1 на адресу учнів, факти фізичного насильства над дітьми, некоректної поведінки по відношенню до колег.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що підставам для звільнення позивача дано неправильну юридичну кваліфікацію, а саме звільнення повинно було відбутися на підставі п.3 ч.1 ст.41 КЗПП України –в зв’язку із вчиненням працівником, виконуючим виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, а не на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗПП України –за систематичне невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов’язків.
В діях тренера ОСОБА_1 немає системності невиконання без поважних причин своїх обов’язків, оскільки наказ № 141 від 29.12.2009 року визнаний судом як незаконний, стягнення у вигляді догани на підставі наказу № 37 від 06.04.2009 року, який позивачем не оскаржувався, знято на підставі ст.151 КЗПП України в зв’язку з не притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності протягом року, підстави для оголошення догани та звільнення, викладені у наказі № 97 від 05.08.2010 року, не відносяться до невиконання позивачем без поважних причин своїх обов’язків.
Крім того, наказ № 97 від 05.08.2010 року прийнятий за закінченням місячного терміну з дня виявлення проступку, враховуючи, що заяви батьків на ім’я директора школи датовані 17.02.2010, 08.04.2010, 10.04.2010 року та ОСОБА_1 з цього часу до моменту звільнення не знаходилась у відпустці та не була звільнена від роботи в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Суд вважає, що приймаючи рішення про звільнення позивача директор ДЮСШОР «Крижинка»упереджено підійшов до оцінки попередньої роботи, оскільки не врахував позитивні досягнення в роботі тренера ОСОБА_1 –наявність у її учнів призових місць у 2009-2010 роках (а.с.36-42).
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про незаконність прийняття наказу № 97 від 05.08.2010 року та скасовує його.
Згідно з п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» якщо підстави для звільнення працівника визначені невірно, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю. В даному випадку суд позбавлений такої можливості, тому що вважає такий наказ незаконним з підстав порушення порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а також в зв’язку з тим, що за вчинення аморального проступку до позивача цим же наказом застосовано інше дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи містять різні варіанти наказу № 97 від 05.08.2010 року. Так, позивачем при подачі позову виданий наказ, в якому містяться відомості про застосування лише одного дисциплінарного стягнення –звільнення (а.с.4), представником відповідача надана копія наказу, в якому до позивача застосовано два дисциплінарних стягнення –догана та звільнення (а.с.63). Саме на такому варіанті прийняття наказу наполягала представник відповідача в судовому засіданні, надавши його оригінал для ознайомлення. Тому суд приймає за основу редакцію наказу № 97 від 05.08.2010 року, наданою відповідачем.
Відповідно до ст.235 КЗПП У країни в зв’язку з незаконним звільненням позивачки суд поновлює її на минулій посаді. Відповідно до п.4 ч.1 ст.367 КЗПП України рішення в цій частині підлягає негайному виконанню.
При постановленні рішення про поновленні на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з 5.08.2010 року до 28.01.2011 року, тобто за 123 дні.
Оскільки відповідачем не надана довідка про середню заробітну плату ОСОБА_1, суд обчислює її відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», виходячи з сум, отриманих позивачем за останні два місяці, які визначені в довідці з місця роботи та індивідуальних відомостей на застраховану особу ОСОБА_1 з управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси (а.с.5,58-59). Враховуючи, що за останні два місяці позивач відпрацювала 25 днів (3 + 22) та отримала заробітну плату 705,87 грн. (78,43 + 627,44), то середньоденна заробітна плата позивача складає 28,23 грн. Враховуючи, що вимушений прогул становить 123 дні, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу дорівнює 3 472,29 грн.(123 х 28,23), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач за даною категорією спору звільнений від сплати судового збору та витрат на ІТЗ. Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн., а також витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст.88,148,149,151,233 –235,367 ЦПК України, ст.ст.10,11,60,209,213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Визнати незаконним та скасувати наказ № 141 від 29.12.2009 року про винесення догани ОСОБА_1.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 97 від 05.08.2010 року про винесення догани та звільнення тренера-викладача ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді тренера-викладача Одеської СДЮШОР з фігурного катання на ковзанах «Крижинка».
В частині поновлення на роботі рішення підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Одеської СДЮШОР з фігурного катання на ковзанах «Крижинка»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 3 472,29 (три тисячі чотириста сімдесят дві) грн.
Стягнути з Одеської СДЮШОР з фігурного катання на ковзанах «Крижинка»в дохід держави державне мито в розмірі 51 грн., а також витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а особам, які брали участь у справі, але не з’явились –протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий Н.В.Вербицька