Категорія №2.24
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 січня 2011 року Справа № 2а-9042/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі: Кашкаровій Г.Є.;
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Аулової Р.Я. (довіреність від 12.01.2011 року за № 07-11-104);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов державного підприємства «Первомайськвугілля» до Луганського обласного відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним рішення № 710 від 04.10.2010 року та неприйняття до заліку витрат та зобов'язання вчинити певні
дії,-
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2010 року Луганським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Первомайськвугілля» (далі-Позивач) до Луганського обласного відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Відповідач) про визнання протиправним рішення № 710 від 04.10.2010 року та неприйняття до заліку витрат та зобов'язання вчинити певні дії.
На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що у вересні 2010 року на підприємстві позивача було проведено перевірку і складено акт перевірки № 06-13-698 віл 24.09.2010р. повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і витрат коштів Фонду ДП «Первомайськвугілля». У вказаному акті зазначено: «в порушення ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з похованням» від 18.01.01р. №2240-111, п.4.14 порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою Правління Фонду від 25.02.09р.№ 12, путівка №001408 в санаторій «Гурзуфський» строк заїзду з 17.06.10р. (21 день) вартістю 4305,00 грн. видається за 30% вартості ОСОБА_2 (згідно протоколу № 6 від 30.06.10р.) без відсутності квитанції до приходного касового ордеру або квитанції про часткову сплату вартості путівки. На підставі п.6.2. Порядку витрати Фонду за путівку в сумі 3444,00грн. з врахуванням часткової вартості (861,00грн., які перераховані до Фонду), що видана з порушенням Даного порядку, не приймається до заліку і не відшкодовується за рахунок страхувальника».
На підставі вказаного порушення, відображеного у акті, Луганським обласним відділенням відповідачем було прийнято Рішення №710 від 04.10.2010р., згідно з яким з ДП «Первомайськвугілля» стягнуто фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1722,00грн., та крім того, не прийнято до заліку витрат у розмірі - 3444,00 грн. Вказане рішення було отримано позивачем 08.10.2010 року. 01.11.2010 року позивачем було подано до Луганського окружного адміністративного суду позов про оскарження вказаного рішення.
З винесеним рішенням позивач не згоден, виходячи з наступного.
Стаття 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з похованням» від 18.01.01р. № 2240-111 передбачає, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.
Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009р. № 12, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 14.09.2009р. за № 339/16355, «Про затвердження Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального врахування з тимчасової втрати працездатності» (надалі Порядок №12) визначено, що при видачі путівок застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) необхідно керуватися саме цим Порядком №12. Як визначено у затвердженому Порядку №12: п. 4.13. комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, може приймати рішення про виділення путівки застрахованій особі з частковою сплатою в розмірі 50% її вартості; п.4.14. за відсутності квитанції до прибуткового касового ордеру або квитанції про часткову сплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається; п.6.1. Правління Фонду та його відділень, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії уповноважені із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки; п.6.2. сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.
Як вбачається зі звіту ДП «Первомайськвугілля» за 6 місяців 2010р. (строчка 12) станом на липень 2010р. за Фондом є заборгованість у розмірі 110742,68 грн., тобто на момент отримання виділеної відповідачем путівки у позивача малася авансова сплата перед Фондом. Позивач також зазначив, що кошти, які сплачує страхувальник із поточних страхових виплат, із відшкодування часткової вартості путівки зараховуються до Фонду на один рахунок за одними і тими ж реквізитами.
У п.4.14 Порядку №12 мова йдеться про те, що за відсутності часткової сплати путівки застрахованій особі путівка не видається, при цьому у вказаній нормі закону не вказується хто саме повинен провести сплату путівки на момент її видачі - страхувальник чи застрахована особа.
Таким чином, на думку позивача на момент видачі путівки застрахованій особі кошти на сплату часткової її вартості вже були перераховані Фонду з врахуванням авансових платежів. Позивач вважав, що за таких обставин на момент видачі путівки не мало місця порушення п.4.14 Порядку № 12 - відсутність часткової сплати.
Також позивач зазначив, що Фондом путівку № 001408 в санаторій «Гурзуфський» зі строком заїзду з 17.06.10р. (відображено у акті перевірки) було видано підприємству тільки 16.06.10р. (згідно до накладної на отримання). Застрахована особа в зв'язку з тим була вимушена змінювати термін її дії з 20.06.10р. Комісія із соціального страхування ДП «Первомайськвугілля» тільки 30.06.10 року прийняла рішення про виділення путівки №001408 терміном дії з 20.06.10р. по 11.07.10р. застрахованій особі - ОСОБА_2 з частковою сплатою в розмірі 30% (1210,50 грн.). Оскільки підприємство на момент видачі путівки вважало, що її вартість повністю ним сплачена Фонду за рахунок авансових платежів, то було винесено рішення про відшкодування підприємству застрахованою особою 30% вартості путівки протягом 3-х місяців (430 грн.+430 грн.+350,50 грн.).
На підставі викладеного, позивач вважав оскаржуване рішення №710 винесеним у порушення норм права, а саме ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з похованням» п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою Правління Фонду від 25.02.09 р. № 12, з боку позивача порушень порядку видачі путівки не вбачається, а відтак це рішення позивач просив визнати протиправним та скасувати та прийняти до заліку витрати на санітарно-курортне лікування за путівкою № 001408 в санаторій «Гурзуфський» у розмірі 3444,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
До видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, належить в тому числі й забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).
Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї відповідно до ст.47 Закону № 2240 мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Так, постановою правління Фонду від 25.02.2009 року було затверджено Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок № 12), який зареєстрований в Міністерстві юстиції 14.04.2009 року за № 339/16355.
Пунктом 4.2. Порядку № 12 передбачено, що підприємство, установа, організація, яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування.
За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.
Відповідно до Закону № 2240 постановою правління Фонду від 26.06.2001 року № 16 була затверджена Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Інструкція № 16),
Пунктом 6.7 Інструкції № 16 передбачений перелік витрат, які страхувальники - роботодавці здійснюють в рахунок коштів Фонду з відповідним врахуванням проведених витрат при сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням Зазначений перелік є вичерпним і до його складу відносяться лише витрати на:
- виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народжені дитині та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;
- проведення витрат на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, що перебувають на господарчому утриманні страхувальника, в межах асигнувань, передбачених кошторисом;
- проведення витрат на часткове фінансування дитячих оздоровчих закладів.
Як вбачається з вимог зазначеного пункту витрати на часткову оплату вартості путівки не відносяться до витрат, які здійснюють страхувальники-роботодавці в рахунок коштів Фонду відповідним врахуванням при сплаті страхових внесків.
18.05.2006 року постановою правління Фонду № 48 були затверджені Методичні рекомендації по заповненню звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП та додатка до нього за формою Ф14 «Звіт про путівки на санаторне-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів» (далі - Методичні рекомендації).
Так, методичними рекомендаціями до рядку 6 звіту Ф4-ФСС з ТВП зазначено, що в цьому рядку вказується сума, яка була отримана в якості часткової оплати за путівки до санаторно-курортних закладів у звітному періоді (з початку року) в касу страхувальника за місцем роботи застрахованої особи.
Виходячи з викладеного, відповідач вважав, що витрати на оплату путівки застрахованій особі ОСОБА_2 до санаторію «Гурзуфський» терміном дії з 20.06.2010р. видана страхувальником-роботодавцем з порушеннями вимог Порядку № 12 (а саме без наявності рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства та за відсутності квитанції про часткову сплату вартості путівки).
Відповідно до п.6.2. Порядку № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням зазначеного порядку, у тому числі не використані, не приймаються до заліку і відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону № 2240 за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми.
За таких обставин відповідач вважав правомірним Рішення № 710 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та надані на їх підтвердження докази суд дійшов такого.
Судом встановлено, що відповідно до накладної № 129 від 16.06.2010 року Первомайською міською виконавчою дирекцією ЛОВ ФСС з ТВП було надано ДП «Первомайськвугілля» путівку для лікування № 001408 згідно плану на 2 квартал 2010 року в санаторій державного підприємства «Санаторій «Гурзуфський» тривалістю 21 день, з датою заїзду до санаторія - 17.06.2010 року, за ціною путівки - 4305,00 грн., яку 16.06.2010 року було отримано позивачем, що не оспорюється сторонами та підтверджується підписами посадових осіб позивача (аркуш справи 14).
Згідно з довіреністю № 103 зазначена путівка для лікування 16.06.2010 року була видана (ОСОБА_3) працівнику підприємства позивача - ОСОБА_2, що підтверджується їх особистими підписами (аркуш справи 14).
Відповідно до третього розділу (виділення путівок до санаторіїв та санаторіїв -прафілакторіїв застрахованим особам, членам їх сімей) протоколу № 6 засідання повноважної комісії із соціального страхування ДП «Первомайськвугілля» від 30.06.2010 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_2 путівки до санаторію за № 001408 (з 20.06.2010 року по 11.07.2010 року) за умови часткової сплати за путівку 30% її вартості в сумі 1210,50 грн. із щомісячним погашенням зазначеної суми (430,00 грн. + 430,00 грн. + 350,50 грн.) (аркуші справи 15-17). Тобто, рішення відповідної комісії із соціального страхування підприємства позивача щодо виділення зазначеної путівки ОСОБА_2 була прийнято лише після того, як ОСОБА_2 фактично отримала цю путівку на лікування в санаторій (16.06.2010 року), що на думку суду є порушенням порядку видачі путівки застрахованій особі.
Відповідно до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за півріччя 2010 року позивачем було зазначена сума - 2908,50 грн. у графі «отримано від часткової оплати за путівки» (аркуш справи 36).
Згідно довідки ДП «Первомайськвугілля» від 17.01.2011 року № 08/4-25-4 було серед зазначених сум часткової сплати за путівки - (2908,50 грн.) зазначена сума часткової сплати за путівку ОСОБА_2 в розмірі 1291,50 грн. (накладна № 129 від 16.06.2010 року) (аркуш справи 43).
Відповідно до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9-ть місяців 2010 року позивачем було безпідставно зменшено суму з 2908,50 грн. на 2478,00 грн. у графі «отримано від часткової оплати за путівки», а відтак у суду відсутні підстави вважати достовірними дані стосовно часткової сплати за путівки (2908,50 грн.), які відображені в довідці позивача від 17.01.2011 року № 08/4-25-4 (аркуш справи 49).
24.09.2010 року було проведено перевірки позивача з питань повноти начислення, утримання та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ДП «Первомайськвугілля» за період з 01.04.2009 року по 01.09.2010 року, за результатами якої був складений акт за № 06-13-698 (аркуші справи 10-12). Пунктом 2 акту було встановлено порушення ст.47 Закону № 2240 в частині видачі путівки ОСОБА_2 без квитанції до прибуткового касового ордеру або квитанції про часткову сплату вартості путівки.
Рішенням за № 710 від 04.10.2010 року на підставі акту про порушення ДП «Первомайськвугілля» від 24.09.2010 року за № 06-13-698 було не прийнято до заліку витрат у розмірі 3444,00 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1722,00 грн. (50% належної до сплати суми страхових внесків за порушення порядку витрачання страхових коштів) (аркуш справи 13).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
До видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, належить в тому числі й забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).
Для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї відповідно до ст. 47 Закону № 2240 мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Так, постановою правління Фонду від 25.02.2009 року було затверджено Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок № 12), який зареєстрований в Міністерстві юстиції 14.04.2009 року за № 339/16355.
Пунктом 4.2. Порядку № 12 передбачено, що підприємство, установа, організація, яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування.
За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.
Тобто, п 4.2 Порядку № 12 встановлений порядок видачі путівки на лікування (лише після відповідного рішення комісії та квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову з плату вартості путівки). Приймаючи до уваги, що рішення комісії про видачу путівки ОСОБА_2П було прийнято 30.06.2010 року, а путівка була видана застрахованій особі до цього моменту (16.06.2010 року), а також те, що позивачем не було надано суду доказів часткової оплати за путівку, а саме відповідну квитанцію, видача путівки на лікування у даному випадку положеннями Порядку № 12 була заборонена.
Відповідно до Закону № 22240 постановою правління Фонду від 26.06.2001 року № 16 була затверджена Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Інструкція № 16).
Пунктом 6.7. Інструкції № 16 передбачений перелік витрат, які страхувальники – роботодавці здійснюють в рахунок коштів Фонду з відповідним врахуванням проведених витрат при сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Зазначений перелік є вичерпним і до його складу відносяться лише витрати на:
- виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народжені дитині та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;
- проведення витрат на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, що перебувають на господарчому утриманні страхувальника, в межах асигнувань, передбачених кошторисом;
- проведення витрат на часткове фінансування дитячих оздоровчих закладів.
Як вбачається з вимог зазначеного пункту витрати на часткову оплату вартості путівки не відносяться до витрат, які здійснюють страхувальники-роботодавці в рахунок коштів Фонду відповідним врахуванням при сплаті страхових внесків.
18.05.2006 року постановою правління Фонду № 48 були затверджені Методичні рекомендації по заповненню звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП та додатка до нього за формою Ф14 «Звіт про путівки на санаторне-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів» (далі - Методичні рекомендації).
Так, методичними рекомендаціями до рядку 6 звіту Ф4-ФСС з ТВП зазначено, що в цьому рядку вказується сума, яка була отримана в якості часткової оплати за путівки до санаторно-курортних закладів у звітному періоді (з початку року) в касу страхувальника за місцем роботи застрахованої особи.
Виходячи з викладеного, відповідач правомірно вважав, що витрати на оплату путівки застрахованій особі ОСОБА_2 до санаторію «Гурзуфський» терміном дії з 20.06.2010р. видана страхувальником-роботодавцем з порушеннями вимог Порядку № 12, а саме без наявності рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства (на час видачі путівки) та за відсутності квитанції про часткову сплату вартості путівки.
Відповідно до п.6.2. Порядку № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням зазначеного порядку, у тому числі не використані, не приймаються до заліку і відшкодовуються за рахунок страхувальника, а відтак відповідач правомірно не прийняв до заліку витрати в розмірі 3444,00грн.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону № 2240 за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми. Сума накладеної штрафної (фінансової) санкції відповідає вимогам ч.1 ст.30 Закону № 2240.
Приймаючи до уваги викладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та вважає доводи позивача необґрунтованими, та такими, що не відповідають реальним обставина справи, а відтак суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Питання щодо судових витрат судом не вирішується, оскільки КАС України не передбачає їх стягнення у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог державного підприємства «Первомайськвугілля» до Луганського обласного відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним рішення № 710 від 04.10.2010 року та неприйняття до заліку витрат та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 31.01.2011 року
Суддя А.А. Лагутін