Справа № 761/30994/20

Провадження № 1-кп/761/1733/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       28 жовтня 2021 року, Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                                         ОСОБА_1 ,

за участю прокурора                                                     ОСОБА_2

обвинуваченого                                                         ОСОБА_3 ,

захисника                                                                 ОСОБА_4

при секретарі                                                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегово Закарпатської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (внесеного в ЄРДР за 12020100100005470 від 12.07.2020), -

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2020 року у провадження суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (внесеного в ЄРДР за № 12020100100005470 від 12.07.2020).

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши про подальше існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які попередньо було враховано при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому, а також зазначив доводи щодо характеризуючих даних про особу останнього, які доводять неможливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів щодо особи.

Захисник, доводи якого підтримав обвинувачений, у судовому засіданні заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та вважали можливим змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт.

Потерпілий у судове засідання не з`явився в судове засідання, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали провадження суд вважає, що відносно обвинуваченого потрібно продовжити строк тримання під вартою, а також передати кримінальне провадження, для вирішення питання про об`єднання.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2020 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , строк дії якого був неодноразово продовжений ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва останній раз 09.09.2021 року та закінчується 07.11.2021 року.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При цьому, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який, згідно матеріалів кримінального провадження, раніше не судимий, разом із тим на даний час притягується до кримінальної відповідальності у ряді інших кримінальних проваджень на стадії судового розгляду, що доводить суду схильність обвинуваченого до кримінально-караної, протиправної діяльності, при цьому в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований та іншого доходу не має, які, на думку суду, не є для особи достатнім стримуючим фактором від ухилення від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень, що доводить суду про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, зокрема щодо можливості його ухилення від явки до суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, здійснювати вплив на свідків та потерпілого, або перешкоджати встановленню істини в даному кримінальному провадженні іншим чином, тому суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід відносно останнього у виді тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів.

Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_3 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, встановлених обставин та висновків суду не спростовують.

Також, суд враховує, що будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_3 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 , необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»

Окрім іншого суд вважає доцільним залишити застосованим альтернативний запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному судом розмірі, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід обраховувати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 1 січня 2021 року.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 52, 183, 189, 199, 27, 314-317, 334 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , народження визначити тривалістю до 26 грудня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1