Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

                    26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26                                                                                                                                                                             

2-а-71/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року

          Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що він має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”. Просить суд поновити строк звернення до суду та зобов'язати відповідача провести перерахування пенсії за 2009-2010 роки у відповідності до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та стягнути на його користь недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

          Позивач надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги підтверджуються: копіями паспорта позивача та пенсійного посвідчення.

          Відповідач в судове засідання письмове заперечення на позов в установлений законом строк не подав. В разі ненадходження до суду заперечень, справа розглядається в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку, передбаченого ч. 3 ст. 183-2 КАС України для подання відповідачем заперечень. У зв”язку з чим суд знаходить можливим розглянути дану справу за наявними у ній матеріалами.

          Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України адміністративні справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат можуть розглядатися в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства вважаю, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження і позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 99 КАС України звернення до суду, щодо захисту своїх прав свобод та інтересів здійснюється у шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права, суд залишає адміністративний позов без розгляду, що передбачено ч.1 ст. 100 КАС України.

          Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 було опубліковано в «Офіційному віснику України»27.07.2007 року № 52, а Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 було опубліковано в «Офіційному віснику України»06.06.2008 року № 38, на ці рішення в позові посилається позивач, і саме з цього часу позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутись до суду з адміністративним позовом, крім того ця інформація неодноразово опубліковувалась та оголошувалась у засобах масової інформації.

          В зв’язку з тим, що позивач звернувся до суду 26 січня 2011 року, тому саме з цієї дати слід відраховувати шестимісячний строк для звернення позивача до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів. За таких обставин у справі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за період з  01 січня 2009 року по 25 липня 2010 року підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду.

          Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV, де вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          З метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог.  

          Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року за № 3367-IV, який набрав чинності 02.04.2006 року дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено у зв'язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 р. N 3235-IV, передбачивши, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

          Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинена на 2006 рік Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006 року за № 3367-IV, вказані положення не скасовані, не визнані неконституційними, а Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% підвищення до пенсії дітям війни, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про донарахування йому надбавок до пенсії згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006 рік.

          Оскільки рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням положень ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»ухвалено 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

          Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року № 1-28/08, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано неконституційними. Одночасно в рішенні зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії окремих нормативно-правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втрачають чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

          Пункт 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була викладена в новій редакції і який було визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, втратив свою чинність 22.05.2008 року, а отже в дію вступила редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка діяла до цих змін і передбачає проведення виплати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказана редакція ст. 6 Закону за період з 2009 року по 2010 рік не зупинялася та не змінювалася, а отже підлягає застосуванню для врегулювання спірних правовідносин.

          Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 Конституції України визначено вичерпний перелік таких випадків.

          Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

          Оцінивши обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

          Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є недостатньо обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.  

          Оскільки дії по призначенню та нарахуванню суми підвищення до пенсії віднесені чинним законодавством до виключної компетенції суб’єкта владних повноважень, то суд, встановивши протиправність бездіяльності відповідача вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду в Криворізькому районі здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за зазначений період в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

          Крім того, оскільки відповідач своєю бездіяльністю порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд таку бездіяльність визнає протиправною і зобов’язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за зазначені періоди, а не ухвалює рішення про стягнення конкретної суми.

          Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачці щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни»всупереч вимогам ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачці пенсії як «дитині війни»у розмірі меншому, ніж передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнаються протиправними, відповідача має бути зобов’язано провести перерахунок та виплату позивачці щомісячної державної соціальної допомоги, як «дитині війни»відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 26 липня 2010 року в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом свого права. Пенсія призначається довічно, тому обмежувати виплату конкретною датою не є доцільним.

          Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року).  

          Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

          Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

          Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України. Позивачем пред’явлено позовні вимоги до управління пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області. Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни»в управлінні Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі.

          Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області, за місцем проживання позивача.

          Згідно із ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          Відповідно до ст. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

          На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ч. 2 ст. 11, ст. 94, 98,  ч.2,3 ст. 99, ч. 2 ст. 100, ст. 122, ст. 158 - 163  Кодексу Адміністративного Судочинства України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.

          Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в  Новоархангельському  районі Кіровоградської  області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1  підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 26 липня 2010  року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити  підвищення пенсії  ОСОБА_1  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 26 липня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.

          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          У відповідності до п.8 ч.6 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов’язаний виконати постанову негайно. Постанова підлягає негайному виконанню управлінням Пенсійного фонду України в Новоархангельському  районі Кіровоградської  області.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача  3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

          Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоархангельський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.  У разі прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10(десяти) днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб»єкта владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя