КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 січня 2022 року                            № 320/13278/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон»     

до                     Головного управління Державної податкової служби у Київській області    

про              визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 року № 9240030740 викладеного у формі листа від 25.08.2021 року №30906/6/10-36-18-13;

- визнати такою, що подана у день її фактичного отримання Головним управлінням ДПС у Київській області, а саме 19.08.2021 року, податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 № 9240030740;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 року № 9240030740 днем її фактичного отримання - 19.08.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області вилучити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію щодо надіслання товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, викладеного у формі листа від 25.08.2021 року № 30906/6/10-36-18-13.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення з огляду на те, що в ньому не зазначено, який саме реквізит або реквізити, вказані у п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, відсутні у поданій декларації, що стало підставою для визначення порушення зазначених норм права. На думку позивача, висновок відповідача про подання ТОВ «ТД Аштон» податкової декларації з податку на додану вартість №9240030740 від 19.08.2021 з порушенням п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам, є протиправним та безпідставним. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що ТОВ «ТД Аштон» подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9240030740 від 19.08.2021 за липень 2021 року з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, а саме не вказано в декларації про наявність Додатку 1, який підприємство подало разом з декларацією.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26.10.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10.12.2021 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи з проведенням судового засідання в адміністративній справі №320/13278/21.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Із клопотанням про розгляд справи з проведенням судового засідання сторони не зверталися.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» (код ЄДРПОУ 42221189) зареєстровано з 09.06.2018  як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10701020000075825.

19.08.2021 ТОВ «ТД Аштон» в особі керівника Нечепуренка М.А. подано до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021.

Згідно квитанції 2, податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2021 №9240030740 прийнята Державною податковою службою України.

Листом Головного управління ДПС у Київській області від 25.08.2021 №30906/6/10-36-18-13 повідомлено позивача, що ТОВ «ТД Аштон» надано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 з порушенням п.48.3 ст.48 ПКУ. Виходячи з вищевказаного податкова декларації присвоєно статус «Не визнана як податкова звітність».

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У відповідності до пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:

керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.

фізичною особою - платником податків або його представником;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Згідно пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.3 статті 49 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до пункту 49.8 вказаної статті прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу.

Згідно абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, а саме: у відповідності до пункту 49.11 статті 49 Податковим кодексом України контролюючий орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У відповідності до пункту 49.13 статті 49 Податковим кодексом України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджений Порядок ведення Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який набрав чинності з 01 квітня 2017 року.

Відповідно до пункта 4 цього Порядка орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;

реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій з: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 Податковим кодексом України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

Так, єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетного відшкодування, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Суд встановив, що 19.08.2021 ТОВ «ТД Аштон» в особі керівника Нечепуренка М.А. подано до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято з підстав порушенням ТОВ «ТД Ашот» при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року положень пункту 48.3 статті 48 ПК України.

Проте, суд констатує, що у листі не розкрито змісту порушення п.48.3 ст.48 Податковим кодексом України, не вказано, яких саме реквізитів або інформації не вистачає, що є суперечить вимогам п. 49.11 ст.49 ПК України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім цього, суд зауважує, що прийняте відповідачем рішення у формі листа «Про невизнання податкової звітності» не є рішенням, яке могло бути прийнято за наслідками відмови у прийнятті податкової звітності платником, яка подавалась в електронному вигляді. При цьому недоліки, які були вказані відповідачем у такому рішенні, могли бути визначені лише на стадії прийняття такої декларації, і їх перелік мав вказуватись в другій квитанції, чого відповідачем зроблено не було.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2020 у справі №806/2241/16.

Судом досліджено копію податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року, та встановлена що така у повній мірі відповідає вимогам п.п.48.3 ст.48 Податковим кодексом України.

Відтак, суд вказує, що висновки контролюючого органу, викладені в листі 25.08.2021 є необґрунтованими та безпідставними, а тому суд доходить висновку, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2021 року підлягає прийняттю контролюючим органом днем її фактичного подання.

Також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача вилучити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію щодо надіслання товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, викладеного у формі листа від 25.08.2021 року № 30906/6/10-36-18-13, з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, дані про дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання).

Отже, правовим наслідком відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість стало, зокрема, внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо відмови у прийнятті податкової декларації, внесення яких впливає на право позивача на отримання в порядку передбаченому ПК України, сум бюджетного відшкодування ПДВ, відтак такі відомості підлягають вилученню з Реєстру.

VII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої     статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями     статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України     закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України     передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої   статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України     при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього     Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується квитанцією від 08.10.2021 №0.0.2293581118.1.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                                                                                                                                                                                                                                              

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 року № 9240030740 викладеного у формі листа від 25.08.2021 року №30906/6/10-36-18-13.

Визнати такою, що подана у день її фактичного отримання Головним управлінням ДПС у Київській області, а саме 19.08.2021 року, податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 № 9240030740.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 року № 9240030740 днем її фактичного отримання - 19.08.2021.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області вилучити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію щодо надіслання товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, викладеного у формі листа від 25.08.2021 року № 30906/6/10-36-18-13.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» (ідентифікаційний код 42221189, місцезнаходження: 08132, Київська область, Бучанський р-н., м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд.19) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) судові витрати у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп).     

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                                                 Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 05 січня 2022 року.