КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.01.2011                                                                                           № 11/361

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Тищенко  О.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Педенюк О.К., Шевчук О.І. дов. №477 від 20.10.2010 року

від відповідача:              Вербицький В.В. дов. №13 від 17.01.2011 року

                                  ОСОБА_1. адвокат, договір доручення №7 від 25.06.2010 року

від третьої особи:        Фрідман О.О. дов. №225-КР-1377 від 21.12.2010 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Український центр спортивної медицини

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.10.2010

 у справі № 11/361 ( .....)

 за позовом                               Київський центр спортивної медицини

 до                                                   Український центр спортивної медицини

 третя особа позивача           Київська міська рада  

 про                                                   виселення та повернення нежитлового приміщення

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Київського центру спортивної медицини до Українського центру спортивної медицини про виселення Українського центру спортивної медицини з нежилих приміщень по вул. Тарасівська, 6 у м. Києві, загальною площею 1 697,8 кв.м та повернення вказаного приміщення позивачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2009 закінчився термін дії Короткострокового договору оренди від 04.04.2009. Позивач неодноразово направляв відповідачу листи щодо неможливості продовження терміну дії короткострокового  договору оренди та звільнення орендованого приміщення, проте всупереч умовам договору та чинного законодавства, відповідач не звільнив орендоване приміщення після закінчення дії договору оренди.

Відповідач позову не визнає та зазначає, що розпорядження № 69 від 12.02.2010 щодо відмови на переукладення договору оренди ним отримано лише 20.08.2010. Відповідач користувався об’єктом оренди протягом всього терміну оренди. По закінченні строку оренди відповідач продовжив користуватись приміщеннями, а позивач, як балансоутримувач, не заперечував щодо договірних відносин, виставляючи щомісяця акти наданих послуг на відшкодування комунальних витрат, посилаючись на короткостроковий договір оренди від 04.04.2009.

В межах справи № 11/361 Український центр спортивної медицини звернувся з зустрічним позовом до Київського центру спортивної медицини про визнання продовженим терміну дії Короткострокового договору № 5 від 04.04.2009, укладеного між Київським центром спортивної медицини та Українським центром спортивної медицини, на термін до 5 років і на тих самих умовах.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог про продовження терміну дії договору терміном до п’яти років позивач посилається на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та встановлено, що термін договору оренди не може бути меншим ніж п’ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Київський центр спортивної медицини проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що термін дії договору визначається за погодженням сторін. Відповідач за зустрічним позовом попередив позивача щодо неможливості продовження терміну дії короткострокового договору оренди. Також відповідач за зустрічним позовом вважає, що дія Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" не поширюється на позивача за зустрічним позовом, оскільки останній є некомерційною структурою.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.10.2010 року у справі №11/361 первісний позов задоволено повністю. Виселено Український центр спортивної медицини з нежилих приміщень по вул. Тарасівська, 6 у м. Києві, загальною площею 1 697,8 кв.м. Зобов’язано Український центр спортивної медицини повернути нежилі приміщення по вул. Тарасівська, 6 у м. Києві, загальною площею 1 697,8 кв.м Київському центру спортивної медицини. Стягнуто з Українського центру спортивної медицини на користь Київського центру спортивної медицини державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що укладений між сторонами договір оренди є припиненим з 01.01.2010 у зв’язку із закінченням строку його дії.  Після закінчення терміну дії Короткострокового договору відповідач орендовані приміщення не звільнив. Отже, відповідач за первісним позовом безпідставно займає спірне нежитлове приміщення. Відповідних розпорядчих документів відповідачу надано не було, нового договору оренди на спірне приміщення укладено також не було. Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про виселення відповідача та зобов’язання повернути нежитлові приміщення є обґрунтованими та задоволені судом першої інстанції.

Щодо зустрічного позову. Як до закінчення терміну дії договору, так і в місячний термін після його закінчення позивач за первісним позовом вчинив дії, що свідчать про його відмову від пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1. ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. В матеріалах справи також наявне розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 69 від 12.02.2009, яким відмовлено Українському центру спортивної медицини у переукладенні договору оренди приміщення загальною площею 1 697,80 кв.м по вул. Тарасівській, 6. Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2010 року у справі №11/361, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник стверджує, що орендар, який уклав договір оренди раніше, і кінцевий термін оренди за таким договором настає після набрання чинності Закону №1759-УІ від 15.12.2009 року, то такий орендар має право продовжувати орендні відносини та володіти і користуватись об’єктом оренди до закінчення 5 років з моменту укладення договору оренди. Також, судом першої інстанції не з’ясовано чи відмовляла у продовженні договору оренди Київська міська рада.

Крім цього, апелянт зазначає, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 69 від 12.02.2009 не відповідає нормам чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 року апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 01.12.2010 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 01.12.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю – перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в часині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі №11/361 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Калатай Н.Ф. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у  зв’язку з задоволенням клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегією суддів ухвалою від 01.12.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.01.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 17.01.2011 року було оголошено перерву до 19.01.2011 року.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2010 року у справі №11/361 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача та третя особа в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2010 року у справі №11/361.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 20.05.2004 між Київським центром спортивної медицини (орендодавець) та Українським центром спортивної медицини (орендар) на підставі рішення Київради від 12.02.2007 № 23/232 укладено договір оренди нежилого приміщення для розміщення центру спортивної медицини по вул. Тарасівська, 6, загальною площею 1 697,8 кв.м (далі –об’єкт оренди).

20.05.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування об’єкт оренди за актом прийому-передачі нежилого приміщення.

Термін дії договору встановлений сторонами до 20.05.2007 (п. 10 договору).

На підставі розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 80 від 26.01.2009 та Протоколу Комісії по розгляду питань щодо використання майна (будівель, споруд, приміщень) лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва від 03.04.2009 надано дозвіл на продовження договору оренди до 31.12.2009.

04.04.2009 на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 80 від 26.01.2009 між Київським центром спортивної медицини (орендодавець) та Українським центром спортивної медицини (орендар) укладено короткостроковий договір про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва (далі - короткостроковий договір).

За умовами вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6, загальною площею 1 697,8 кв.м для розміщення центру спортивної медицини.

Згідно з п. 4.19 короткострокового договору орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов’язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Відповідно до п. 9.1 короткострокового договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 04.04.2009 по 31.12.2009.

Згідно п. 9.3 короткострокового договору після закінчення строку дії договір може бути переукладений на новий строк на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з п. 9.4 короткострокового договору договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 69 від 12.02.2009 відмовлено Українському центру спортивної медицини у переукладенні договору оренди приміщення загальною площею 1 697,80 кв.м по вул. Тарасівській, 6.

19.10.2009 Київський центр спортивної медицини листом № 414 від 13.10.2009 повідомив Український центр спортивної медицини про закінчення 31.12.2009 терміну дії договору оренди та необхідність передати об’єкт оренди за актом приймання-передачі орендодавцю.

Згідно Протоколу № 27 засідання Комісії по розгляду питань щодо використання майна (будівель, споруд, приміщень) лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва від 11.12.2009 Українському центру спортивної медицини відмовлено у подовженні строку дії короткострокового договору від 04.04.2009.

Листом № 542 від 30.12.2009 орендодавець повторно повідомив орендарю про те, що 31.12.2009 закінчується термін дії договору оренди. Вказаний лист був отриманий орендарем 30.12.2009 за вхідним № 358.

Також 27.01.2010 позивач за первісним позовом листом №31 (отриманим відповідачем 27.01.2010 вхід № 27) повідомив відповідачу за первісним позовом про закінчення терміну дії договору оренди та необхідність терміново звільнити займані приміщення та передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Тому позивач звернувся до суду про виселення Українського центру спортивної медицини з нежилих приміщень по вул. Тарасівська, 6 у м. Києві, загальною площею 1 697,8 кв.м та повернення вказаного приміщення позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Закон України „Про оренду державного та комунального майна”  від 10 квітня 1992 року N 2269-XII регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з п. 4.19 короткострокового договору орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов’язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Умовами укладеного між сторонами короткострокового договору не передбачено автоматичного поновлення строку його дії; реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива в разі відсутності заперечень з боку сторін та за наявності відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець як до закінчення, так і в місячний термін після закінчення терміну дії договору повідомляв орендаря про закінчення терміну дії договору оренди та необхідність передачі приміщень за актом приймання-передачі, тобто вичиняв дії, що свідчать про відмову від продовження терміну дії договору.

Внаслідок цього виключається настання наслідків, передбачених ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України.

Тому укладений між Київським центром спортивної медицини та Українським центром спортивної медицини договір оренди є припиненим з 01.01.2010 у зв’язку із закінченням строку його дії.     

Згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідних розпорядчих документів відповідачу надано не було, нового договору оренди на спірне приміщення укладено також не було.

Таким чином, відповідач за первісним позовом безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей сірок (термін).

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Матеріалами справи та відповідачем за первісним позовом підтверджується, що після закінчення терміну дії Короткострокового договору відповідач орендовані приміщення не звільнив.

Оскільки дія короткострокового договору припинилась і відповідач за первісним позовом втратив статус орендаря, належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням відповідач не надав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про виселення відповідача та зобов’язання повернути нежитлові приміщення є обґрунтованими , а  отже судом першої інстанції правомірно були задоволені.  

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що договірні відносини з приводу оренди спірних приміщень продовжено, так як орендодавцем станом на момент розгляду справи продовжують виставлятись щомісяця акти наданих послуг на відшкодування комунальних витрат з посиланням на короткостроковий договір оренди від 04.04.2009, а орендарем сплачуються вказані платежі, колегією суддів не приймаються, оскільки  згідно з п. 3.5 та п. 3.11 короткострокового договору останнім днем сплати платежів за договором є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві, у разі закінчення строку дії договору оренди орендна плата нараховується за фактичне користування об’єктом оренди, її розрахунок здійснюється на умовах договору, строк якого закінчився.

Тобто обов’язок сплати орендних платежів до повернення майна з оренди прямо передбачений умовами укладеного сторонами договору.  

Тому сплата коштів за період фактичного використання об’єкта оренди не може розцінюватись як поновлення між сторонами договірних відносин.

Колегією суддів також не приймається посилання відповідача за первісним позовом на абз. 4 ч.3 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки вказана норма регулює питання укладення договорів оренди, а не їх продовження. Крім того, як встановлено вище судом апеляційної інстанції, орендодавець вчинив дії, що свідчать про відмову від продовження терміну дії договору оренди.

Щодо твердження відповідача про отримання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.02.2010 № 69 лише 20.08.2010, колегія суддів зазначає, що, згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються. Згідно з пунктом 5 вказаного розпорядження прийнято рішення про висвітлення його змісту в засобах масової інформації. А тому відповідач за первісним позовом мав можливість ознайомитись із зазначеним розпорядженням самостійно.    

По зустрічному позову.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог про продовження терміну дії договору терміном до п’яти років позивач посилається на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та встановлено, що термін договору оренди не може бути меншим ніж п’ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Згідно п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Тобто, за своїм змістом поновлення (пролонгація) договору - це продовження на той самий строк колишнього договору. Підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що наймодавець вимагатиме повернення йому майна. За відсутності такої вимоги договір не припиняється.

Вимоги позивача за зустрічним позовом стосовно продовження терміну дії договору на строк, який не є тотожним строку, визначеному сторонами у цьому договорі, не ґрунтуються на вищевказаних положеннях законодавства, а тому колегією суддів відхиляються.

Посилання позивача за зустрічним позовом на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" колегією суддів також не приймаються, оскільки на момент укладення короткострокового договору запроваджених цим Законом умов щодо строку оренди комунального майна ще не існувало (договір  укладено 04.04.2009, а Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" прийнято 15.12.2009).

Як встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді первісного позову відповідач за зустрічним позовом, як до закінчення терміну дії договору, так і в місячний термін після його закінчення вчинив дії, що свідчать про його відмову від пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1. ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Матеріали справи містять розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 69 від 12.02.2009, яким відмовлено Українському центру спортивної медицини у переукладенні договору оренди приміщення загальною площею 1 697,80 кв.м по вул. Тарасівській, 6.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи відмову відповідача за зустрічним позовом від продовження договору, прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядження про відмову Українському центру спортивної медицини у переукладенні договору оренди приміщення загальною площею 1 697,80 кв.м по вул. Тарасівській, 6, колегія сддів не вбачає правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання продовженим терміну дії короткострокового договору № 5 від 04.04.2009 на термін до 5 років і на тих самих умовах.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва суду у справі №11/361 від 22.10.2010 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом(апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Українського центру спортивної медицини залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 року у справі №11/361 залишити без змін.

Матеріали справи № 11/361 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді