ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
07 вересня 2006 р. |
№ 17/202 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Глос О.І., |
|
суддів: |
Бакуліної С.В., Кривди Д.С., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
ТОВ "АСКО Логістик", м.Київ |
|
на постанову |
Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. |
|
у справі |
№17/202 |
|
господарського суду |
Донецької області |
|
за позовом |
ТОВ "АСКО Логістик", м.Київ |
|
до |
ТОВ "Агротех", м.Донецьк |
|
про |
стягнення заборгованості у сумі 41 823,00 грн. за договором від 01.02.2005 р. №21 |
|
та зустрічним позовом |
ТОВ "Агротех", м.Донецьк |
|
до |
ТОВ "АСКО Логістик", м.Київ |
|
про |
стягнення збитків у сумі 45 710,00 грн. |
у судовому засіданні взяли участь представники:
|
від позивача: |
Іванова О.Е., |
|
від відповідача: |
Тума В.Ю. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.2006 р. у справі №17/202 (суддя Приходько І.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. (судді: Гуреєв Ю.М., Мирошниченко С.В., Скакун О.А.), задоволено первісні позовні вимоги ТОВ "АСКО Логістік", м.Київ, заявлені до ТОВ "Агротех", м.Донецьк про стягнення 41 823,00 грн. заборгованості за договором №21 від 01.02.2005 р.: стягнуто з ТОВ "Агротех" позовні вимоги на користь ТОВ "АСКО Логістик" заборгованість у сумі 41 823,00 грн. за договором №21 від 01.02.2005 р.; витрати по сплаті державного мита в сумі 418,23 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 87,41 грн. Частково задоволено зустрічні позовні вимоги ТОВ "Агротех", м.Донецьк, заявлені до ТОВ "АСКО Логістик", м.Київ, про стягнення збитків у сумі 45 710,00 грн.: стягнуто з ТОВ "АСКО Логістик" на користь ТОВ "Агротех" збитки у сумі 35 612,00 грн.; у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротех", м.Донецьк до ТОВ "АСКО Логістик", м.Київ про стягнення збитків у сумі 10 098,00 грн. відмовлено. Стягнуто з ТОВ "АСКО Логістик" на користь ТОВ "Агротех" витрати по сплаті державного мита в сумі 356,12 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 91,93 грн.
У касаційній скарзі ТОВ "АСКО Логістик", м.Київ просить скасувати частково рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2006 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. у справі №17/202 у частині задоволення зустрічних позовних вимог -стягнення з ТОВ "АСКО Логістик" 35 612,00 грн. збитків та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Агротех" до ТОВ "АСКО Логістик" про відшкодування збитків, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: норм "Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах"; ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ТОВ "АСКО Логістик" (експедитор), не заперечуючи проти факту пошкодження вантажу, вважає, що відповідальність повинен нести перевізник (ТОВ "Мега-Транс"), з яким експедитор (відповідач за зустрічним позовом) уклав договір на перевезення вантажу замовника (позивач за зустрічним позовом), і якого суд повинен був залучити як належного відповідача.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 05.09.2006 р. №02-12.2/275 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого -судді Глос О.І., суддів: Бакуліної С.В., Кривди Д.С.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
29.09.2004 р. ТОВ "Агротех" (позивач за зустрічним позовом) та ТОВ "Агріко" (Чехія) уклали контракт №4/2004 на поставку обладнання для розведення свиней.
Загальна сума контракту склала 700 643,00 ЄВРО (пп. 4.2 п. 4 контракту).
Підпунктом 2.1 п. 2 контракту сторони передбачили, що повна номенклатура та загальна кількість товару встановлюється в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.
Сторонами було встановлено строк дії контракту до травня 2006 р.
Між ТОВ "АСКО Логістик" (експедитор) та ТОВ "Агротех" (клієнт) 01.02.2005 р. було укладено договір транспортної експедиції №21.
Відповідно до умов договору ТОВ "АСКО Логістик" (експедитор) за дорученням клієнта та за його рахунок зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів ТОВ "Агротех" (клієнта) автомобільним транспортом на території України та за її межами, а ТОВ "Агротех" (клієнт) зобов'язалось оплатити надані послуги (пп. 1.1 п. 1 договору).
Умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, що необхідні для здійснення перевезень, узгоджуються сторонами в замовленнях (заявках) (пп. 1.2 п. 1 договору).
ТОВ "Агротех" надало позивачу за первісним позовом заявки на транспортні послуги від 09.02.2005 р., 02.03.2005 р., 10.03.2003 р. та визначило маршрут Чехія-Україна, які було прийнято ТОВ "АСКО Логістик" до виконання.
Зобов'язання за договором №21 з боку ТОВ "Агротех" належним чином не було виконано - кошти за транспортно-експедиційні послуги, надані ТОВ "АСКО Логістик" згідно з заявками, не були сплачені, у зв'язку з чим заборгованість за транспортні послуги склала 41 823,00 грн. (що стало підставою для звернення ТОВ "АСКО Логістик" до ТОВ "Агротех" із позовом про стягнення заборгованості за транспортно-експедиційні послуги за договором транспортної експедиції від 01.02.2005 р. №21).
У зв'язку з тим, що вантажі надійшли у пошкодженому стані (про що було складено акти), ТОВ "Агротех" звернулося до господарського суду з зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "АСКО Логістик" суми матеріальних збитків у розмірі 45 710,00 грн.
Господарським судом Донецької області були задоволені позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі та частково задоволені зустрічні позовні вимоги замовника до експедитора про стягнення збитків, заподіяних внаслідок пошкодження вантажу при перевезенні (за договором транспортної експедиції від 01.02.2005 р. №21).
Сума позовних вимог за зустрічним позовом складається з вартості пошкодженого майна -35 612,00 грн., сплаченого державного митра на покупку імпортного обладнання -71,00 грн., транспортних витрат -4 273,00 грн.; збитків від несвоєчасного вводу в експлуатацію комплексу по розведенню свиней -5 754,00 грн.
За умовами договору від 01.02.2005 р. №21 експедитор зобов'язувався забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу; у випадку виявлення при розвантаженні недоліків щодо кількості та якості вантажу, забезпечити складання з наступним представленням його клієнту акта приймання вантажу, підтвердженого належним агентом чи аварійним комісаром страхової компанії (пп. 2.2.7 п. 2 договору).
Також експедитор зобов'язувався забезпечити наявність дійсного полісу страхування відповідальності експедитора перед вантажовласником (пп. 2.2.8 п. 2 договору).
Експедитором не було виконано вимоги пп. 2.2.7 п. 2 договору щодо необхідності складання акта приймання вантажу у випадку пошкодження обладнання.
Відповідно до договору від 04.02.2005 р. №12/121 про організацію міжнародних перевезень перевезення обладнання (яке призначалось для ТОВ "Агротех" -позивача за зустрічним позовом), ТОВ "АСКО Логістик" (експедитор за договором і відповідач за зустрічним позовом) доручило ТОВ "Мега-Транс".
При одержанні пошкодженої продукції, за відсутності представника ТОВ "АСКО Логістик", ТОВ "Агротех" разом із водієм автотранспорту склали акти щодо якості та характеру пошкодження обладнання в результаті транспортування.
Листами від 17.02.2005 р. №24, від 10.03.2005 №б/н, від 16.03.2005 р. №б/н позивач повідомляв відповідача про факт пошкодження обладнання.
Відповідно акта від 22.03.2005 р., який було складено представниками позивача за зустрічним позовом, пошкоджене обладнання було списано та знищено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно та повно дослідили всі обставини справи та дійшли правильного висновку щодо часткового задоволення зустрічних позовних вимог замовника до експедитора про стягнення збитків, заподіяних внаслідок пошкодження вантажу при перевезенні за договором транспортної експедиції від 01.02.2005 р. №21 з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Факт виконання ТОВ "АСКО Логістик" комплексу транспортно-експедиційних послуг на підставі договору транспортної експедиції від 01.02.2005 р. №21 згідно з заявками ТОВ "Агротех" і пошкодження вантажу під час перевезення згідно з умовами зазначеного договору встановлено господарськими судами, підтвердженого матеріалами справи і відповідачем не заперечується (а.с. 6 т. 1, а.с. 7 т. 2. а.с. 130 т. 2).
Слід зазначити, що ТОВ "АСКО Логістик", звертаючись із позовом про стягнення заборгованості за договором транспортної експедиції від 01.02.2005 р. №21 (а.с. 6 т. 1), само підтверджує факт виконання ним транспортно-експедиційних послуг згідно з умовами договору транспортної експедиції №21 за заявками ТОВ "Агротех" за маршрутом м.Тржебонь (Чехія)-м.Донецьк (Україна).
При цьому, ТОВ "АСКО Логістик", не заперечуючи проти факту пошкодження вантажу при перевезенні згідно з заявками ТОВ "Агротех" за договором транспортної експедиції від 01.02.2005 р. №21, вважає, що відповідальність за пошкодження вантажу має нести фактичний перевізник -ТОВ "Мега-Транс", залучений ним до виконання договору.
Однак, господарськими судами цілком правомірно було взято до уваги те, що відповідно до пп. 2.2.7 п. 2 договору від 01.02.2005 р. №21 експедитор зобов'язаний забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу, а згідно з пп. 3.9 п. 3 вказаного договору експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіми особами, залученими ним до виконання договору в тому ж обсязі, що й за власні дії.
Аналогічна норма міститься і у ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", згідно з якою експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки господарських судів попередніх інстанцій про безпідставне посилання ТОВ "АСКО Логістик" на необхідність залучення до участі у справі іншого відповідача -ТОВ "Мега-Транс" (фактичного перевізника), з яким замовник не перебуває в договірних відносинах.
Вартість пошкодженого вантажу встановлена господарськими судами і підтверджена матеріалами справи.
Таким чином, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. у справі №17/202 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "АСКО Логістик", м.Київ залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. у справі №17/202 -без змін.
Головуючий О.Глос
Судді С.Бакуліна
Д.Кривда