КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.01.2011                                                                                           № 38/284

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Лосєва  А.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Бабійчук Н.В. – дов. від 15.09.2010р.;  

від відповідача-1:  Щиглик Ю.М. – дов. від 08.07.2010р.;

від відповідача-2:  не з’явились;

від відповідача-3:  не з’явились;

від відповідача-4:  не з’явились;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Променергопостач"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 02.09.2010

 у справі № 38/284 ( .....)

 за позовом                               Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк"

 до                                                   ТОВ "Променергопостач"

                                                  ОСОБА_3

                                                  ОСОБА_4

                                                  ОСОБА_5

 про                                                   скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13,05,10р.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №382/10 від 13.05.2010р. за позовом Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з солідарних боржників заборгованості за Генеральною кредитною угодою №010-05/990 від 21.05.2008р. у сумі 58 587 739,25 грн.

Дана заява вмотивована тим, склад постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків при розгляді справи №382/10 не відповідав вимогам ст. ст. 16, 17 Закону України “Про третейські суди”, а тому підлягає скасуванню відповідно до ст. 51 названого Закону.

Представник Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” заперечував проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість належними доказами останньої.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2010р. у справі №38/284 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2010р. було відмовлено. При цьому, місцевий господарський суд наголошував на тому, що заявником не зазначено порушень, передбачених Законом України „Про третейські суди”, які б слугували підставою для скасування рішення третейського суду.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2010р. у справі №38/284 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що склад третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків для вирішення спору у справі №382/10 був сформований на власний розсуд позивачем та третейським судом, що є грубим порушенням ст. ст. 16, 17 Закону України „Про третейські суди” і безумовною підставою для скасування рішення третейського суду. Однак, місцевий господарський суд залишив вищевказані обставини поза своєю увагою. Окрім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки заява про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2010р. була розглянута судом без участі заявника, хоча останній подавав суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноваженого представника у судове засідання (зайнятість в іншому судовому процесі). Однак, суд відмовив в задоволенні клопотання заявника, внаслідок чого порушив принцип рівності та змагальності сторін, позбавивши заявника можливості надати пояснення та докази по суті обставин, викладених у заяві, та участі у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” було прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.01.2011р.

В судовому засіданні 26.01.2011р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” подав клопотання про зупинення провадження у справі №38/284 до вирішення пов’язаної з нею справи №16/37, яка розглядається Господарським судом міста Києва, обґрунтовуючи це наступним. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2010р., яке оскаржується у справі №38/284. задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, ОСОБА_3,               ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за Генеральною кредитною угодою                     №010-05/990 від 21.05.2008р., кредитним договором №012-05/991 від 21.05.2008р. та кредитним договором №012-05/992 від 21.05.2008р. У справі №16/37 розглядаються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” про визнання недійсним кредитного договору №012-05/991 від 21.05.2008р. На думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, справа №16/37 пов’язана зі справою №38/284, оскільки в основу рішення по справі №38/284 покладено вимоги за оскаржуваним кредитним договором, тому апеляційне провадження по справі №38/284 має бути зупинено до вирішення Господарським судом міста Києва справи №16/37.

Представник Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” заперечував проти клопотання про зупинення провадження у справі №38/284, зазначаючи про безпідставність останнього, просив суд в задоволенні клопотання відмовити.

Розглянувши клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто, передумовою застосування вищеназваної правової норми є саме неможливість розгляду однієї справи до вирішення іншої.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” визначило порушення порядку визначення складу третейського суду, тобто виключно процесуальні порушення. При цьому, будь-які посилання на неповне з’ясування третейським судом обставин справи або інші порушення, які стосуються суті спору, заявником не згадувались.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору №012-05/991 від 21.05.2008р., який розглядається у справі №16/37, Товариство з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” звернулося до Господарського суду міста Києва вже після прийняття рішення третейським судом та після його перегляду місцевим господарським судом. Тобто, обставини, які будуть встановлені у справі №16/37, не були відомі ані на час розгляду третейської справи, ані на час перегляду рішення третейського суду Господарським судом міста Києва, що є підставою не для зупинення провадження у справі, а для перегляду відповідного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Оскільки заявником не обґрунтовано в чому саме полягає неможливість розгляду справи №38/284 до вирішення справи №16/37, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність передумов для застування ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, відсутність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі №38/284.  

Інших заяв або клопотань до суду не надійшло.

В судовому засіданні 26.01.2011р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2010р. у справі №38/284 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №382/10 від 13.05.2010р. задовольнити.

В судовому засіданні 26.01.2011р. представник Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване Рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання 26.01.2011р.  не з’явились, своїх представників не направили, про причини нез’явлення суд не повідомили, відзиви на апеляційну скаргу не надали, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за наявними у справі матеріалами, у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” та Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк”, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21.05.2008р. між Публічним акціонерним товариством „Ерсте Банк”, як кредитором,  (далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, як позивальником,  (далі – відповідач-1) було укладено генеральну кредитну угоду №010-05/990.

Згідно з умовами названої угоди (п.п.1.1, 12.1) кредитор зобов’язався надавати позичальнику кредитні кошти в доларах США, в порядку та на умовах, визначених у кредитних  договорах, укладених в рамках цієї генеральної угоди, які є її невід’ємними частинами. Всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконання цього договору чи у  зв’язку з ним або випливають, за вибором кредитора, розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторони цього договору здійснюється третейським судом. Формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом даного третейського суду.

Відповідно до Генеральної кредитної угоди №010-05/990 від 01.05.2008р. між позивачем та відповідачем-1 були укладені кредитні договори №012-05/991, №012-05/992, згідно з умовами яких (п.12.1.1) всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконання цього договору чи у  зв’язку з ним або випливають, за вибором позивача, розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторони цього договору здійснюється третейським судом. Формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом даного третейського суду.

02.02.2009р. між позивачем, відповідачем-1 та ОСОБА_3 (далі – відповідач-2) було укладено договір поруки №010-05/090/6, за умовами якого (п.п.1.2, 5.3) відповідач-2 зобов’язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов’язань по Генеральній кредитній угоді №010-05/990 від 21.05.2008р. Всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв’язку з  ним або випливають з нього, підлягають, за вибором позивача, розгляду у постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторона даного договору, здійснюється  третейським судом у складі трьох суддів. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді при асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом  даного третейського суду.

02.02.2009р. між позивачем, відповідачем-1 та ОСОБА_4 (далі – відповідач-3) було укладено договір поруки №01-05/990/5, згідно з яким (п.п.1.2, 5.3) відповідач-3 зобов’язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов’язань, які випливають з укладеної між позивачем та відповідачем-1 Генеральної кредитної угоди №010-05/990 від 21.05.2008р. Всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв’язку з  ним або випливають з нього, підлягають, за вибором позивача, розгляду у постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з  регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторона даного договору, здійснюється третейським судом у складі трьох суддів. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді при асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом  даного третейського суду.

05.05.2009р. між позивачем, відповідачем-1 та ОСОБА_5 (далі – відповідач-4) було укладено договір поруки №010-05/990/9, за умовами якого (п.п.1.2, 6.3) відповідач-4 зобов’язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов’язань за Генеральною кредитною угодою №010-05/990 від 21.05.2008р. Всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв’язку з  ним або випливають з нього, підлягають, за вибором позивача, розгляду у постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді при асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом даного третейського суду.

В березні 2010 року позивач звернувся до постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за вищевказаними договорами в сумі 58 587 739,25 грн.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №382/10 від 13.05.2010р. позовом було задоволено повністю.

На думку відповідача-1, третейським судом було порушено вимоги ст. ст. 16, 17 Закону України “Про третейські суди” при формуванні складу суду, яким розглянуто справу №382/10, тому прийняте у згаданій справі рішення третейського суду підлягає скасуванню.

З цього приводу апеляційним господарським судом було встановлено наступне.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України „Про третейські суди”.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про третейські суди” юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ст. 45 Закону України „Про третейські суди” рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

В ст. 51 Закону України „Про третейські суди” передбачено, що рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. При цьому, рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Отже, наведений у ч.3 ст. 51 Закону України „Про третейські суди” перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 16, 17 Закону України “Про третейські суди” склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

З наявного в матеріалах справи Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, зокрема ст. 17, вбачається, що формування складу третейського суду здійснюється в порядку, встановленому регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею. При формуванні третейського суду у складі трьох і більше третейських суддів кожна з сторін призначає рівну кількість третейських суддів. Якщо одна з сторін не призначить належної кількості третейських суддів протягом 10 днів з моменту отримання списку суддів, не призначений суддя призначається головою третейського суду (том господарської справи – 1, аркуші справи – 70-84).    

Як уже зазначалось вище, договори поруки, укладені між позивачем та відповідачами  щодо зобов’язань відповідача-1 за Генеральною кредитною угодою №010-05/990 від 01.05.2008р., містять застереження про те, що третейський розгляд справ, учасниками якого є сторони договорів, здійснюється третейським судом у складі трьох суддів.

Судом було встановлено, що 17.03.2010р. постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків направив сторонам (в т.ч. відповідачу-1), лист про призначення (обрання) складу суддів у справі №382/10 разом зі списком третейських суддів постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків. Лист був отриманий відповідачем-1 вже наступного дня, тобто 18.03.2010р., що підтверджується наявним у третейській справі повідомленням про вручення поштового відправлення (том третейської справи – 1, аркуш справи – 125).

Пропозиції щодо обрання третейського судді надійшли лише від позивача.          Відповідач-1 своїх пропозицій з цього приводу не надав. Голова Третейського суду, з урахуванням заяви позивача, своїм розпорядженням від 07.04.2010р. сформував склад третейського суду у справі №382/10, до якого увійшли судді Григоров І.П., Шепель В.Г., Самборська Г.М. (головуюча).

Зауваження відповідача-1 про те, що він не отримував листа зі списком суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в матеріалах третейської справи наявне повідомлення про вручення, яке містить підпис уповноваженої особи, що отримала лист суду. При цьому, апеляційний господарський вважає за необхідне звернути увагу на те, що апелянтом не заперечується факт отримання ухвали Господарського суду міста Києва про призначення до розгляду заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2010р., хоча згідно з поштовим повідомленням про вручення цієї ухвали місцевого господарського суду остання отримана тією ж особою, яка розписалась за отримання листа від третейського суду, до якого було додано список суддів (том третейської справи – 1, аркуш справи – 125; том господарської справи – 1, аркуш справи - 3).   

Інших підстав для скасування рішення третейського суду, окрім викладених вище, заявником наведено не було, а господарський суд розглядає питання про скасування рішення третейського суду лише з підстав, викладених у заяві.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність порушення ст. ст. 16, 17 Закону України “Про третейські суди” при визначенні складу третейського суду та відсутності підстав для задоволення заяви про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №382/10 від 13.05.2010р.

Посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на те, що він фактично був позбавлений можливості приймати участь у розгляді його заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2010р., оскільки суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Насамперед, необхідно зазначити про те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана Господарським судом міста Києва обов’язковою.

В ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відкладати розгляд справи на іншу дату за наявності підстав, які унеможливлюють її розгляд. При цьому, наявність обставин, які унеможливлюють розгляд справи, встановлюється судом.

Окрім того, посилаючись на позбавлення можливості приймати участь під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач-1 в судовому засіданні апеляційного суду не подав до матеріалів справи жодних документів (доказів) або письмових пояснень на підтвердження власної позиції та не заявляв відповідних заяв (клопотань), у зв’язку з чим справа розглядалась Київським апеляційним господарським судом у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.   

Товариством з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2010р., у зв’язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність вимог даної заяви.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів констатує, що Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2010р. у справі №38/284 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені при поданні апеляційної скарги, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України „Про третейські суди”, ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” залишити без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2010р. у справі №38/284 – без змін.

2. Матеріали справи №38/284 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 31.01.11 (відправлено)