рішення
іменем України
2-4471|09
23 липня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
При секретарі Гайді В.В.
Розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «БЛАНІК» до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним,
встановив:
ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору про припинення зобов’язання передачею відступного, за умовами якого в рахунок повернення боргу за договором позики ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1, 80 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:08:001:0001, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 37 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:01:001:0025, що розташовані на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Позивач ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» мотивує свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 ухилився від нотаріального посвідчення зазначеного договору, але інші свої зобов’язання сторони договору виконали у повному обсязі, що є підставою для визнання такого договору дійсним у судовому порядку.
У попереднє судове засідання з’явився представник позивача Тимошенко A.M., a також представник відповідача ОСОБА_3
Представник позивача Тимошенко A.M. підтримала позовні вимоги.
Представником відповідача представлено письмові пояснення по суті позовних вимог, згідно з якими відповідач визнає позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦПК України попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.
Враховуючи позицію сторін, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які дають можливість розглянути справу по суті і ухвалити судове рішення у попередньому судовому засіданні.
Сторони не заперечують проти ухвалення судового рішення у попередньому судовому засіданні.
Представнику відповідача відомі та судом роз’яснені наслідки визнання позову.
У попередньому судовому засіданні представник позивача ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» підтримав заявлені позовні вимоги за вищевикладеними обставинами та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог та доводів ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» не заперечував та пояснив про наступне.
У якості відступного за договором позики, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» 09 квітня 2008 року, ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «РТЦ
«БЛАНІК» земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1, 80 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:08:001:0001, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 37 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:01:001:0025, що розташовані на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Договір про припинення зобов’язання передачею відступного був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» 27 травня 2008 року у простій письмовій формі. Всі зобов’язання за цим договором щодо передачі ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» відчужених земельних ділянок та правовстановлюючих документів на них ОСОБА_1 виконав у повному обсязі.
В подальшому ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» висунуло вимоги щодо нотаріального посвідчення укладеного договору про припинення зобов’язання передачею відступного. Але ОСОБА_1 вважав, що всі необхідні дії для передачі у власність ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» земельних ділянок він виконав. На думку ОСОБА_1 вимоги щодо нотаріального посвідчення договору про припинення зобов’язання передачею відступного були безпідставними. ОСОБА_1 планував звернутися за правовою допомогою, щоб з’ясувати відповідність вимог ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» чинному законодавству України, але в нього не вистачало на це часу та коштів. На теперішній час ОСОБА_1 усвідомив, що необгрунтовано ухилявся від нотаріального посвідчення договору про передачу земельних ділянок ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» у якості відступного. Також ОСОБА_1 розуміє, що неналежна форма договору перешкоджає оформленню права власності на відчужені ним земельні ділянки за ТОВ «РТЦ «БЛАНІК». ОСОБА_1 та погоджується з необхідністю визнання зазначеного договору дійсним у судовому порядку.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
09 квітня 2008 року між позивачем ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено у простій письмовій формі договір позики, за яким позивачем було надано безпроцентну позику відповідачу у сумі 70000 (сімдесят тисяч) гривень.
Суму позики ОСОБА_1 мав повернути не пізніше 21 квітня 2008 року. Однак у визначений строк ОСОБА_1 належним чином свої зобов’язання не виконав та запропонував у якості відступного передати у власність ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1, 80 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:08:001:0001, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 37 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:01:001:0025, що розташовані на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області та належать Відповідачу на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №, виданого 07 лютого 2006 року відповідно до розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 27 грудня 2005 року за № 591 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010658300019.
Відповідно до ст. 600 ЦК України зобов’язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Суду представлено договір про припинення зобов’язання передачею відступного від 27 травня 2008 року, укладений між позивачем та відповідачем.
Відповідно до положень частини 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до положень частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договір про припинення зобов’язання передачею відступного від 27 травня 2008 року укладено в тій самій формі, що і основне зобов’язання (договір позики), тобто у простій письмовій.
Згідно з пунктами 4, 7, 8 договору про передачу відступного, з моменту підписання його сторонами, земельні ділянки вважаються відчуженими та переданими на користь позивача в якості відступного за договором позики. Зобов’язання за договором позики вважаються виконаними сторонами належним чином з моменту оформлення позивачем права власності на земельні ділянки. Належне виконання сторонами своїх зобов’язань за договором про передачу відступного означає, що основне зобов’язання за договором позики вважається припиненим.
Крім того, відповідно до пунктів 5, 6 договору про передачу відступного з моменту його підписання Позивач набуває право оформлення правовстановлюючих документів на право власності на земельні ділянки у встановленому чинним законодавством України порядку, а відповідач зобов’язується на вимогу позивача виконати всі дії, необхідні для оформлення права власності на земельні ділянки.
Відповідно до ст. 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.
Від нотаріального посвідчення договору ОСОБА_1 ухилився, що підтверджено у судовому засіданні поясненнями сторін, листами позивача з пропозицією щодо нотаріального посвідчення договору від 02.06.2008 року, 10.09.2008 року, 25.03.2009 року з відмітками про їх отримання відповідачем, а також листом відповідача від 19.12.2008 року з відмовою від нотаріального посвідчення договору.
Тобто, договір про припинення зобов’язання передачею відступного від 27 травня 2008 року укладено між ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» та ОСОБА_1 з недодержанням вимог чинного земельного законодавства України щодо нотаріального посвідчення договорів відчуження землі. Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України такий договір є нікчемним.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Суд дійшов висновку, що суть договору про припинення зобов’язання передачею відступного від 27 травня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем відповідає вимогам чинного законодавства щодо способів припинення договірних зобов’язань за згодою сторін. З договору вбачається, що сторони домовилися відносно усіх його істотних умов.
Судом також встановлено, що відповідачем виконані свої договірні зобов’язання в частині передачі земельних ділянок позивачу, а також передачі державного акта на право власності на земельні ділянки та іншої технічної документації з землеустрою. Зазначені обставини свідчать про те, що волевиявлення сторін договору дійсно було спрямоване на настання обставин, передбачених умовами договору. Тобто зміст договору про припинення зобов’язання передачею відступного від 27 травня 2008 року, укладеного між ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» та ОСОБА_1 не суперечить волевиявленню та законним інтересам сторін.
Крім того, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008, з дня його ухвалення, було припинено мораторій на відчуження земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, встановлений п.15 Перехідних положень Земельного Кодексу України. З 04 червня 2006 року дію мораторію було відновлено внесенням відповідних змін у Земельний кодекс України, згідно з п.12 пп.12) п.п. в) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 p. N 309-VI.
Таким чином, на момент укладення договору про припинення зобов’язання передачею відступного не існувало будь-яких обмежень щодо відчуження земельних ділянок, запропонованих ОСОБА_1 у якості відступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї ж статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, суд має достатньо підстав щодо захисту цивільних прав та інтересів сторін договору про припинення зобов’язання передачею відступного від 27 травня 2008 року, укладеного між ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» та ОСОБА_1, шляхом визнання його дійсним.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «РТЦ «БЛАНІК» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 16, 220, 600, 626, 638, 654Цивільного Кодексу України, ст. 132 Земельного кодексу України, ст. ст. 112, 114, 130, 174, 208-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «БЛАНІК» до ОСОБА_1 про визнання договору про припинення зобов’язання передачею відступного дійсним задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним Договір про припинення зобов’язання передачею відступного від 27 травня 2008 року, що укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЦ «БЛАНІК» (місцезнаходження: 01300, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36, літ. «Д», код ЄДРПОУ 35791471) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1), за умовами якого у якості відступного за Договором позики від 09 квітня 2008 року, замість повернення грошових коштів у сумі 70000 (сімдесят тисяч) гривень, у власність Товариства з обмеженою Відповідальністю «РТЦ «БЛАНІК» передано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1, 80 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:08:001:0001, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 37 га, кадастровий номер земельної ділянки 56:246:815:00:01:001:0025, що розташовані на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області та на момент відчуження належали ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 070772, виданого 07 лютого 2006 року відповідно до розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 27 грудня 2005 року за № 591 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010658300019.
Рішення набирає чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20-ти днів до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.