Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2011 року справа №2а-25577/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
при секретарі: Солодько О.І.
за участю: представника прокуратури Донецької області – Ноздрьова С.В.,
представника позивача – Павлової І.М.,
представника відповідача – Третяченка К.Ю.,
представника ПАТ «Брокбізнесбанк» - Старолатка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Краматорська філія, прокуратури Донецької області, відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська нафтова компанія» до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області, треті особи: публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» Краматорська філія, товариство з обмеженою відповідальністю «Крамнафтогаз», за участю прокурора Донецької області про визнання неправомірними дій та скасувати рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорська нафтова компанія» (далі – ТОВ «Краматорська нафтова компанія») звернулось до суду першої інстанції з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасувати акт опису й арешту майна серія АА № 526245 від 05.11.2010 р., а саме: автозаправочний комплекс загальною площею 23,7 кв. м., що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Союзна, буд. 10-А, який належить позивачу на праві приватної власності. Позивач з актом та діями відповідача не погоджується, оскільки ним не враховано прохання товариства про передачу йому, як боржнику майна на відповідальне зберігання. Автозаправочний комплекс складається із конкретного майна, а в акті не вказані назва та оцінка кожного внесеного в акт предмета, його відмінні ознаки, загальна вартість усього майна, не зазначено які предмети та приміщення опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування, чим порушені вимоги пп. 5.6.6 п. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року позовні вимоги було задоволено: визнано неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області при складанні акту опису й арешту майна боржника від 05 листопада 2010 року по виконавчому провадженню № 22072184 та скасовано акт опису й арешту майна боржника від 05 листопада 2010 року, складений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області по виконавчому провадженню № 22072184.
Третьою особою - публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» Краматорська філія подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій товариство просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що судом першої інстанції при розгляді справи в порушення п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України не було зупинено провадження по справі у зв’язку з неможливістю розгляду цією справи до вирішення іншої справи (№ 2а-25595/10/0570), вирішення якої могло вплинути на результати розгляду данної справи. Крім того, на думку третьої особи, висновок суду першої інстанції про те, що боржник не був повідомлений державним виконавцем про вчинення виконавчих дій та було порушено його права брати участь при їх проведенні не відповідає обставинам справи, оскільки представник ТОВ «Краматорська нафтова компанія» Сокольвак І.В., була присутня при складені акту опису і арешту майна на автозаправочному комплексі за адресою: м. Краматорськ, вул. Союзна, 10-А.
Прокуратурою Донецької області також було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції щодо скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що державний виконавець запропонував боржнику взяти участь у здійсненні виконавчих дій з приводу опису й арешту майна, але представники боржника відмовились від участі у проведенні виконавчих дій, підписувати акт опису й арешту майна, отримувати копію акту, і не виявили бажання надати свої зауваження чи заяви стосовно дій при складенні зазначеного акту. Вказане, на думку апелянта, підтверджується показаннями свідків та не заперечувалось представниками боржника. Також апелянтом зазначено, що державний виконавець при вирішенні питання щодо передачі арештованого майна на відповідальне зберігання діяв в межах своєї компетенції і в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій.
Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області також було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що згідно ч. 7 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій. Частиною 3 п. 5.6.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено, що у разі неможливості проведення опису майна боржника – юридичної особи за участю його представника, державний виконавець може провести опис майно без його участі, після чого зобов’язаний не пізніше наступного дня направити копію акта опису й арешту майна боржникові. На думку апелянта, виходячи з наведеного, приймати участь у виконавчого провадженні та використовувати надані Законом України «Про виконавче провадження» права, це обов’язок сторін виконавчого провадження. Посилаючись на ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач зазначає, що законодавство про виконавче провадження не передбачає обов’язкового здійснення державним виконавцем дії щодо повідомлення боржника про проведення виконавчих дій щодо складання акту опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби – обмежити права користування зазначеним майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.
В судовому засіданні представник прокуратури, представники відповідача та третьої особи підтримали доводи апеляційних скарг, а представник позивача заперечував проти їх задоволення.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Краматорська філія, прокуратури Донецької області, відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Краматорська нафтова компанія» є майновим поручителем ТОВ «Крамнафтогаз» за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 13КЛ-07, що укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Крамнафтогаз», та додаткових угод до нього (арк. справи 27-35).
Для забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Краматорська нафтова компанія», як іпотекодавець, та ПАТ «Брокбізнесбанк» (АТ «Брокбізнесбанк») 23 серпня 2007 року укладено іпотечний договір № 25, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу за реєстровим № 5268, згідно з якого, з метою забезпечення виконання позичальником основного зобов’язання, що випливає з кредитного договору, в іпотеку передано майно, що є власністю позивача, а саме автозаправочний комплекс, що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Союзна, буд. 10-А, а саме: будівлю операторської (літера А-1) загальною площею 23,7 кв. м., навіс (літера Б), замощення (літера І) (арк. справи 37-40).
11 червня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, реєстровий № 347, про звернення стягнення на майно, що є предметом вказаного іпотечного договору, в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором ТОВ «Крамнафтогаз» (арк. справи 36).
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 21 жовтня 2010 року на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 22072184 по зверненню стягнення на майно - автозаправочний комплекс загальною площею 23,7 кв. м, що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Союзна, буд. 10-А, який належить ТОВ «Краматорська нафтова компанія» на праві приватної власності, в рахунок погашення ТОВ «Крамнафтогаз» на користь Краматорської філії публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості в розмірі 3 500 413,81 грн. (арк. справи 6).
05 листопада 2010 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника, яким накладено арешт на вказане майно боржника - автозаправочний комплекс, а саме: будівлю операторської (літера А-1) загальною площею 23,7 кв. м., навіс (літера Б), замощення (літера І) (арк. справи 7-10), яким встановлено обмеження права користування майном боржника шляхом заборони, зазначено, що всього описано майна на суму 2 686 271 грн. та те, що описане майно буде передано для реалізації не раніше 15 листопада 2010 року. Приміщення передані на відповідальне зберігання стягувачу.
В акті зазначено, що виконавчі дії вчинені в період з 10 год. 00 хв. по 10 год. 30 хв. 05 листопада 2010 року у присутності понятих. Згідно вказаного акту директор ТОВ «Краматорська нафтова компанія» від підпису в акті відмовився, про що зроблено відповідну відмітку. Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що в той же день директором боржника було подано заперечення проти акту, де зазначено, що він не згодний з фактом опечатування та передачі товарно-матеріальних цінностей під охорону іншим охоронним підприємствам.
Матеріалами справи підтверджено, що про проведення опису й арешту майна, яке повинно було відбутися 05 листопада 2010 року, державний виконавець повідомив боржника листом від 01 листопада 2010 року № 18-2445/210, який було відправлено на його адресу лише 15 листопада 2010 року та отримано було боржником 18 листопада 2010 року, про що міститься запис в журналі реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ «Краматорська нафтова компанія» під вхідним №132/11 від 18 листопада 2010 року (арк. справи 109).
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані апелянтами.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 55 вказаного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Статтею 11-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право брати участь у провадженні виконавчих дій.
Згідно з пп. 5.6.9 п. 5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 № 74/5, опис майна боржника - юридичної особи здійснюється у присутності представника боржника. Якщо провести опис майна боржника - юридичної особи за участю його представника неможливо, то державний виконавець може описати майно без його участі.
Судом першої інстанції, правильно зроблено висновок стосовно того, що державний виконавець зобов’язаний був повідомити боржника про проведення 05 листопаду 2010 р. опису й арешту майна боржника.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача, як боржника по виконавчому провадженню, про вчинення 05 листопада 2010 року виконавчих дій з опису й арешту майна, станом на день вчинення таких дій, що призвело до порушення права позивача знати про вчинення виконавчих дій та брати участь у їх провадженні. Вказані обставини апелянтами не спростовані.
Крім того, судом першої інстанції, в ході слухання було допитано свідків та встановлено, що акт опису й арешту майна боржника складено в період з 10 год. 00 хв. по 10 год. 30 хв. 05 листопада 2010 року, тобто в період, коли представники боржника від’їжджали за документами, що підтверджено показаннями свідків. Тобто, присутність представників боржника саме в період складання акту відповідачем не доведена. Передбачені законом підстави для проведення державним виконавцем опису майна боржника за відсутності представника боржника в судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
Відповідно до пп. 5.6.6 п. 5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 № 74/5, при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна. Перший примірник акта опису й арешту майна складається з використанням бланка документів виконавчого провадження, для інших примірників використовуються бланки для копій документів виконавчого провадження.
В акті опису і арешту повинні бути вказані: час і місце складання акта; назва органу державної виконавчої служби, в якому працює державний виконавець, а також прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця та осіб, що були присутні при складанні акта із зазначенням їх процесуального стану; назва органу чи посадової особи, якими виданий виконавчий документ, що підлягає виконанню, його резолютивна частина; назва стягувача та боржника; назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем, учасниками акта опису й опечатуються печаткою відповідного органу державної виконавчої служби; оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна; якщо проводилось опечатування предмета - які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; строк, після закінчення якого майно може бути передане для реалізації; назва особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її адреса; відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, утаювання або підміну; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при опису і розпорядження за ним державного виконавця.
Якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, то про це також указується в акті опису і арешту майна із зазначенням виду, обсягів і строку обмеження.
Суд першої інстанції встановив, що факт опечатування арештованого майна, в межах виконавчого провадження № 22072184, не підтверджено. Зазначене апелянтами не спростовано.
Крім того, склавши акт опису й арешту майна боржника та встановивши в ньому обмеження права користуватися майном, державний виконавець в порушення наведених вимог законодавства, не зазначив обсягів і строку вказаного обмеження, та на думку колегії, не прийняв до уваги всіх обставин, а саме предмет арештованого майна, з огляду на небезпеку, не передав арештоване майно на відповідальне зберігання боржнику.
Таким чином, колегія суддів вважає, що державний виконавець при складанні акту опису та арешту, як суб’єкт владних повноважень, діяв неправомірно чим порушив, встановлені законодавством права боржника, що є підставою для скасування такого акту.
Стосовно посилання третьої особи в апеляційній сказі щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не зупинення розгляду справи, у зв’язку з розглядом іншої справи, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутнє клопотання про зупинення розгляду справи, тобто це питання не ставилось при розгляді справи в суді першої інстанції, а суд першої інстанції, відповідно, не відмовляв у задоволенні такого клопотання. Крім того, апелянтом не доведено, що були підстави для зупинення провадження по справі до розгляду по сіті інших справ.
На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Повний текст ухвали виготовлено 28 січня 2011 року.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Краматорська філія, прокуратури Донецької області, відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська нафтова компанія» до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області, треті особи: публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» Краматорська філія, товариство з обмеженою відповідальністю «Крамнафтогаз», за участю прокурора Донецької області про визнання неправомірними дій та скасувати рішення залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон