Справа№4-21/11

           ПОСТАНОВА

27 січня 2011 року                                                               м. Чернігів

                            Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі :  головуючого судді     Шипова   І. М.

                при секретарі               Крохмальна  Л. В.

   за участю прокурора Максиміхін О.В.

                     адвоката ОСОБА_1

                та скаржника ОСОБА_2, особи яка винесла оскаржувану постанову Петрикей А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Петрикей А.О. від 13.10.2010 року про порушення кримінальної справи 25\40010 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

Встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. Вважає, що вказана постанова винесена з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, без достатніх приводів та підстав, відсутні будь-які дані, які б вказували на наявність в її діях ознак злочину, як директора ТОВ «Українська соціальна програма», оскільки вона виконувала свої посадові обов’язки та проводила фінансово-господарську діяльність.  

В судовому засіданні скаржниця, та її адвокат підтвердили обставини, викладені у скарзі, та просили її задовольнити.

Прокурор та особа, яка винесла оскаржувану постанову, в судовому засіданні скаргу не визнали та зазначили, що постанова про порушення кримінальної справи винесена на законних підставах, з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства. Просили в задоволенні скарги відмовити.

Вислухавши в судовому засіданні учасників судового процесу, вивчивши матеріали даної справи, дослідивши матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи №25\40010, вислухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2368 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст.94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки при наявності приводів та підстав до її порушення. Підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України постанова про порушення кримінальної справи, крім відомостей, перелічених у ст.94 КПК України повинна містити в описовій частині відомості про приводи і підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Відповідно до ст.130 КПК України, постанова слідчого про порушення кримінальної справи має бути вмотивованою, а прийняте рішення обґрунтованим.

Відповідно до оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи в ній зазначено, що приводами та підставами для порушення кримінальної справи є аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Українська соціальна програма». Також зазначено, що ОСОБА_2 будучи службовою особою – генеральним директором ТОВ «Українська соціальна програма», в період з жовтня 2008р. по вересень 2009р., діючи умисно з метою заволодіння грошовими коштами учасників програми ТОВ «Українська соціальна програма», достовірно знаючи, що автотранспортні засоби останні не отримували, у шахрайський          спосіб незаконно заволоділа правом на майно – грошові кошти громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у великому розмірі на загальну суму 90290,5 грн. Крім цього особа, яка винесла оскаржувану постанову зазначила, що приводом до винесення оскаржуваної постанови послужила заява ОСОБА_6, рапорт працівника міліції, а достатніми даними протоколи допиту свідків, протокол обшуку автомобіля, та пояснення ОСОБА_8

На думку суду, даний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства не може слугувати підставами та достатніми даними для порушення кримінальної справи, оскільки відповідно до ст.15 Закону України «Про підприємництво» вказано, що «Втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємців».

Ст.204 Цивільного кодексу України вказує, що «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним».

Крім того не може слугувати єдиним приводом та підставою для порушення кримінальної справи, заява ОСОБА_6, оскільки вона отримана з порушенням вимог ст.95 КПК України «Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитись в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку».

В порушення вимог ст.97 КПК України, особою, яка винесла оскаржувану постанову, ні від громадян, які зазначені в оскаржуваній постанові, ні тим паче від посадових осіб ТОВ «Українська соціальна програма» не відібрано пояснень, чому, та на якій підставі, вони не звертались до судових органів, чи ТОВ «Українська соціальна програма» з вимогами про повернення сплачених грошових коштів, відповідно до укладених угод, та не витребувано відповідних документів. Не досліджено предмет діяльності ТОВ «Українська соціальна програма».

Також суд критично відноситься до рапорту працівника міліції про вчинення злочину з боку ОСОБА_2, оскільки в ньому зазначено про її намір провести переведення грошових коштів у готівку з метою їх привласнення. Рапорт ніде не зареєстрований, та не відомо як він міг потрапити до слідчого з порушенням вимог діловодства.

Ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.62 Конституції України вказує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином постанова про порушення кримінальної справи винесена з порушенням вимог ст.94 КПК України тому, що на час прийняття такого рішення у слідчого не було приводів та підстав для порушення кримінальної справи, оскільки були відсутні достатні дані, отримані законним шляхом, які вказували на наявність ознак злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,62 Конституції України, ст.ст.236-7,236-8 КПК України, -  

Постановив:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Петрикей А.О. від 13.10.2010 року про порушення кримінальної справи 25\40010 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України – задовольнити.  

Постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Петрикей А.О. від 13.10.2010 року про порушення кримінальної справи 25\40010 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України – скасувати.

На постанову протягом 7 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області.  

Суддя:                                                                      І.М. Шипов