ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2006 р. | № 14-15/400-05-11839 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Глос О.І., |
суддів : | Бакуліної С.В., Рогач Л.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг | - Акціонерного комерційного банку “ІМЕКСБАНК”; - Приватного підприємства “Агрофірма ім.М.О.Посмітного” |
на постанову | від 06.06.2006 року Одеського апеляційного господарського суду |
у справі | № 14-15/400-05-11839 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | Приватного підприємства “Агрофірма ім.М.О.Посмітного” |
до | 1. АКБ “ІМЕКСБАНК”; 2. Приватного підприємства “Треві” |
про | визнання недійсним договору |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | Фуголь Є.І. (довіреність від 29.07.2005р. № 8) |
від відповідача-1: від відповідача-2: | не з’явились не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Одеської області (головуючий суддя Горячук Н.О., судді Панченко О.Л., Юдова В.З.) від 03.04.2006 року по справі
№ 14-15/400-05-11839 у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Сидоренко М.В., судді –Таценко Н.Б., Мишкіна М.А.) від 06.06.2006 року по справі № 14-15/400-05-11839 рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2006 року частково скасовано; позов задоволено частково, визнано недійсним в момент укладення п.2.1 кредитного договору № 1306 від 09.06.2003 року, укладеного між АКБ “ІМЕКСБАНК” та ПП “Треві”, в частині передачі ПП “Треві” в заставу майна ПП “Агрофірма ім.М.О.Посмітного”; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно на користь позивача 30,00 грн. державного мита, 25,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі АКБ “ІМЕКСБАНК” просить у справі № 14-15/400-05-11839 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року відмінити, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2006 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.164, 181 ЦК УРСР, ст.583 ЦК України.
В касаційній скарзі Приватне підприємство “Агрофірма ім.М.О.Посмітного” просить скасувати ухвалені по справі судові акти та задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.60 ЦК УРСР, ст.217 ЦК України, п.9 Положення Національного банку України про кредитування від 28.09.1995 року №246.
Відзивів на касаційні скарги сторони не надали.
Відповідачі не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, його заперечення на касаційну скаргу відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що між АКБ “ІМЕКСБАНК” (Банк) та ПП “Треві” (Позичальник) укладено кредитний договір № 1306 від 09.06.2003 року про відкриття Позичальнику кредитної лінії на придбання зернозбиральних комбайнів “Єнісей 1200-НМ” згідно договору купівлі-продажу № 16/5 від 03.06.2003 року з ЗАТ “Єнісей” м. Харків на суму 2 750 000 грн. строком на 1082 дні з 09.06.2003 року по 25.05.2006 року та з оплатою по кредиту у розмірі 20% річних (п. п. 1.1, 1.2). В забезпечення виконання цієї кредитної угоди Позичальник по п. 2.1 договору передав у заставу Банку “придбані за рахунок кредиту зернозбиральні комбайни “Єнисей 1200-НМ”, основні та оборотні засоби, які належать ПП “Треві”, а також гарантував своєчасне виконання своїх зобов’язань за даним договором усіма належними йому фінансовими та матеріальними ресурсами”. Отже, посилання позивача в касаційній скарзі на порушення відповідачами при укладенні кредитного договору п.9 Положення Національного банку України про кредитування від 28.09.1995 року №246 через відсутність в останньому такої обов’язкової умови кредитування як “забезпеченість” спростовується безпосередньо змістом вищенаведеного пункту спірного договору.
Разом з тим, згідно змісту вищенаведеного пункту 2.1 договору
№ 1306 Позичальник, крім придбаних комбайнів та власного майна і ресурсів, надав у заставу і “врожай соняшника 2003 року на суму 1 627 500 гривень 00 копійок, який належить Приватному підприємству “Агрофірма ім. М.О. Посмітного” Березівського району Одеської області”, яке не є стороною договору
№ 1306. При цьому, відомостей про наявність у Позичальника прав щодо передачі у заставу такого майна умови договору не містять, відсутні такі докази і в матеріалах справи. Звідси правомірний висновок, зроблений апеляційним судом, що наведені дії Позичальника суперечать положенням ст.164 ЦК УРСР, а зазначена обставина спростовує посилання Банку на відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція обґрунтовано визнала п.2.1 спірного кредитного договору №1306 від 09.06.2003 року недійсним на момент його укладення на підставі ст.48 ЦК УРСР в частині передачі Позичальником в заставу майна позивача, який не був стороною спірного кредитного договору і відсутні докази того, що останнім на момент укладення договору надавалась відповідачу-2 згода розпорядитися його власністю.
Підстави для визнання недійсним кредитного договору № 1306 від 09.06.2003 року в повному обсязі відсутні, про що вірно відзначив суд апеляційної інстанції, оскільки позивачем не доведено, що його істотні умови суперечать вимогам закону на момент укладення. Крім того, договір застави майна є окремим видом договору. В даному випадку між позивачем і відповідачем-1 наступного дня після укладення спірного договору –10.06.2003 року укладений договір застави за яким позивач, як заставодавець, передав майбутній урожай соняшника з площі 1085 га, засіяних у Березівському районі Одеської області, в заставу Банку, яким є відповідач-1, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов’язань ПП “Треві” по кредитному договору №1306 від 08.06.2003 року.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги АКБ “ІМЕКСБАНК” від 21.06.2006 року №3441 та ПП “Агрофірма ім.М.О.Посмітного” від 03.07.2006 року б/н на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року у справі № 14-15/400-05-11839 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року у справі № 14-15/400-05-11839 –без змін.
Головуючий-суддя | О.Глос |
С у д д і | С.Бакуліна Л.Рогач |