Апеляційний суд Кіровоградської області

 Справа № 22-а-236   2011 р.                           Головуючий у І-й інстанції – Мурашко С.І.

 Категорія –70                                                                           Доповідач –Франко В.А.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

          Головуючої судді –Франко В.А.

          Суддів –Потапенко В.І., Белінської І.М.

                                  При секретарі –Донець А.Ю.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі про визнання бездіяльність відповідача протиправною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

           В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання бездіяльність відповідача протиправною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2010 року позов задоволено частково. Суд, розглянувши справу в порядку скороченого провадження, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.  

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано. Також судом безпідставно поновлено строк звернення до суду, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд встановив, що строк звернення з адміністративним позовом позивачем пропущено з поважних причин та поновив його, відповідно до ст.100 КАС України. Доводи відповідача такого висновку суду не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі без задоволення, а постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада  2010 року –без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча:

/

Судді: