Справа№2-а-272/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 січня 2011 року                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді  Косач  І.А.,

               при секретарі           Пампуха  А.Ф.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання бездіяльності протиправною та  зобов’язання вчинити певні дії,-

                        В С Т А Н О В И В:

     10.07.2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання бездіяльності  відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги за 2007-2010 р. протиправною; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок  та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків  мінімальної  пенсії за віком  згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 01.03.2007 р. по 30.06.2010 р.; зобов’язати відповідача  в подальшому проводити відповідні виплати  згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та Конституції України. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зазначає, що права гарантовані ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України мають пряму дію.

05.01.2011 р. позивачка надала суду заяву про поновлення строку звернення до суду, зменшення позовних вимог, а саме: зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 року   та розгляд справи у її відсутність (а.с.41).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявні заперечення щодо позову (а.с.19). Відповідно до ч.4 ст. 128 КАСУ, суд розглядає справу у відсутність позивача та представника відповідача.

Оскільки особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з»явились, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 р.(із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 р.) Другої світової війни було менш 18 років.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 має пільги визначені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується пенсійним посвідченням  (а.с.5).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р. з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно якої у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р., було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , як  п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2008 р. текст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції,  відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України" від 28 грудня 2008 р.

    Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 09 липня 2007 року і 22 травня 2008 року відповідно.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на підвищення пенсії як дитині війни, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за 2008-2010 р. – з 22.05.2008 р. – по 30.06.2010 р.

    Законами України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" і "Про Державний бюджет України на 2010 рік" положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялось, а отже допомога в цей період мала нараховуватись у визначених цим Законом розмірах.

Позивачем пропущено строк позовної давності, який відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України становить шість місяців, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Позивач просить поновити  строк для звернення до суду (а.с.41). В зв’язку з тим, що 10.12.2010 р. апеляційним судом Чернігівської області постановлено ухвалу про задоволення апеляційної скарги, скасовано ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.09.2010 р. про закриття провадження по справі за її позовом, справу направлено для розгляду у порядку адміністративного судочинства (а.с.34). Суд вважає, що ці причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду є поважними і поновлює цей строк.

    Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо виплати державної соціальної допомоги не у розмірі визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-пр/2008.

Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково: визнати  бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни за період з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. протиправною; зобов’язати здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р.  розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Щодо вимог про зобов’язання відповідача в подальшому щомісячно постійно нараховувати як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, то відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування щомісячної державної допомоги у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком суду не надано, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню також не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-72, 94, 158-163, 185 КАС України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати Бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова відповідача щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1  як дитині війни за період з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити ОСОБА_1  перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з  22.05.2008 року по 30.06.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.

Стягнути з  Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                      І.А.  Косач