Справа № 1-23

          2011 р.

ВИРОК

Іменем  України

26 січня 2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

          головуючого-судді                                                    Ільченко В.М.  

          при секретарі                                                                   Набоковій О.М.   

          з участю  прокурора                                                    Вініченко О.М.

захисника                                                                              ОСОБА_1

          розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Охтирка, мешканця АДРЕСА_1, що має базову середню освіту, розлученого, що не працює, раніше судимого:

30.03.1988 року Охтирським райсудом Сумської області за ч. 3 ст. 81 КК України  до 1 року 6 місяців виправних робіт, 30.03.1988 року змінено на 7 місяців 28 днів позавлення волі;

12.04.1989 року Охтирським райсудом Сумської області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі;

20.12.1994 року Охтирським райсудом Сумської області за ч. 1 ст. 196-1 КК України до 1 року виправних робіт з утриманням 20% від заробітку;

28.10.1998 року Охтирським райсудом Сумської області за ч. 2 ст. 215-3, ст. 14 КК України до 2 років позбавлення волі;

24.12.1998 року Охтирським райсудом Сумської області за ч. 2 ст. 215-3, ст. 14 КК України до  1 року 6 місяців позбавлення волі;

21.04.2004 року Охтирським міськрайсудом Сумської області за ч. 1 ст. 186 КК україни до 240 годин громадських робіт;

25.06.2007 року Великописарівським райсудом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

28.07.2009  року  звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 5 днів

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 115 КК України,

Встановив:

ОСОБА_2, 14.08.2010 року, перебуваючи разом зі своєю знайомою ОСОБА_3 в гостях у ОСОБА_4 в домоволодінні останнього за адресою: АДРЕСА_2, після сумісного вживання спиртних напоїв, в ході сварки на грунті особистих неприязнених стосунків, які раптово виникли, умисно наніс один удар ножем в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_4, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани правої плевральної порожнини з пересіченням хрящової частини п’ятого ребра внутрішньо-грудної артерії, правостороннього гемотораксу травматичного шоку ІІІ ступеня, післятравматичної пневмонії справа, які відносяться  до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково і суду пояснив, що 14.08.2010 року він на запрошення ОСОБА_3 перебував на подвір’ї домоволодіння співмешканця ОСОБА_3. –ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2, де вони всі разом вживали спиртні напої. Під час розпиття спиртного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побігли до будинку. Він також пішов за ними. Коли підійшов, побачив у ОСОБА_3 в руках ніж, про що попередив ОСОБА_4 ОСОБА_4 в цей час став бити палкою ОСОБА_6, зачипаючи його та сказав, щоб він забрав у ОСОБА_3 ніж. Ніж він забрав та тримав у правій руці, але так як ОСОБА_4 наносив йому палкою удари, він став відмахуватися і ножем наніс удар ОСОБА_4, після чого побачив, що ОСОБА_4 побіг та упав. Після цього помітив у ОСОБА_4 кров. Тоді вони з ОСОБА_3 з коридору зайшли в кухню, а ОСОБА_4 вийшов через коридор на вулицю. Після цього він теж вийшов на вулицю, а так як був у стані сп’яніння, то неподалік заснув. Умислу на вбивство ОСОБА_4 він не мав, удар ножем наніс в зв’язку з тим, що ОСОБА_4 бив його палкою, а він захищався.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 14.08.2010 року близько 10 години до нього прийшли його співмешканка ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були вже в нетверезому стані та принесли з собою пляшку горілки. Разом вони вжили по 200 г горілки. Потім ОСОБА_3 побігла до будинку, щоб взяти ніж, він пішов слідом, так як хотів зачинити ОСОБА_3, яка була в стані сп’яніння, в будинку. За ним до будинку забіг ОСОБА_2 В коридорі він запропонував ОСОБА_2 йти додому, на що той відповів, що без ОСОБА_3 не піде. Він побачив, що у ОСОБА_3 у руках ніж, взяв палку, намагаючись його вибити, та вдарив по рукам ОСОБА_3 Після цього він став виганяти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з будинку. Так як вони не виходили, він став наносити їм удари палкою, щоб змусити вийти. Так як ОСОБА_3 ніж тримала, він сказав ОСОБА_2, щоб той ніж у неї забрав, так як він більш тривалий час знає ОСОБА_3 ОСОБА_2 ніж забрав, однак раптово наніс ним удар в грудну клітину, потім ще замахнувся, однак він відскочив до іншої кімнати, крикнув: „Що ти робиш?” Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли з коридору до кухні, а він пішов з будинку до сусідів, щоб викликали швидку допомогу та міліцію, при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 йому не перешкоджали. Повернушись до будинку, він впав. Потім приїхала „швидка допомога” і його відвезли до лікарні. Підстав його вбивати у ОСОБА_2 не було.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що  14.08.2010 року близько 10 години вона зустріла ОСОБА_2, якому запропонувала піти до її співмешканця ОСОБА_4, та випити самогону. Прийшовши до ОСОБА_4, вони разом вживали спиртне у дворі будинку. Потім між нею та ОСОБА_4. виникла сварка, так як ОСОБА_4 не подобалося, що вона вживає спиртні напої. Вона побігла до кухні, щоб взяти ніж та полякати ОСОБА_4 ОСОБА_4 пішов слідом та сказав, щоб вона кинула ніж. Вона не послухала. ОСОБА_4 вдрив її палкою. В цей час до будинку забіг ОСОБА_2, який хотів забрати у ОСОБА_4 палку, однак ОСОБА_4 наніс палкою удари і йому. Тоді ОСОБА_2 вихопив у неї ніж та вдарив ОСОБА_4 ножем в грудну клітину. ОСОБА_4 відскочив в іншу кімнату, після чого ОСОБА_2 припинив свої дії і вона разом з ним пройшли до кухні. Потім ОСОБА_4 вийшов з будинку і вони також вийшли з будинку.

Свідок ОСОБА_8, покази якого оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що 14.08.2010 року він в складі слідчо-оперативної групи виїхав на місце події в АДРЕСА_2 по факту завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 При обході прилеглої до домоволодіння території на відстані близько 50 м в чагарнику ним було виявлено, що на землі спить ОСОБА_2, якого розбудив та привів на місце огляду  події. При огляді вмісту кишень ОСОБА_2 в передній боковій кишені джинсів було виявлено кухонний ніж з руків’ям білого кольору ( а.с. 39 ).

 Свідок ОСОБА_9, покази якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що 14.08.2010 року близько 14 години 30 хвилин до двору домоволодіння по АДРЕСА_3 зайшла ОСОБА_10, яка повідомила, що до неї приходив ОСОБА_4, який був у крові. Після цього вони з братом ОСОБА_11 пішли в будинок до ОСОБА_4, в якому на полу в кімнаті лежав ОСОБА_4, в області живота у нього була кров. На питання, хто йому це заподіяв, він сказав, що його підрізав ОСОБА_2 В будинку в цей час нікого не було. Він пішов викликати «швидку допомогу»та міліцію, однак дійшовши до двору ОСОБА_12 від нього він дізнався, що всіх вже викликали. Виходячи з будинку, на перехресті вулиці стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с. 41 ).

Аналогічні покази, оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_11.( а.с. 42 ).

З показів свідка ОСОБА_12, даних ним в ході досудового слідства та оголошених в судовому засіданні, вбачається, що 13.08.2010 року близько 14 години 30 хвилин він разом з дружиною знаходився вдома в АДРЕСА_4. В будинок зайшла дружина ОСОБА_10, яка повідомила, що до двору прийшов ОСОБА_4, який тримається за живіт та в області живота видно кров. Він відразу зателефонував до міліції та до лікарні. Сказати, що трапилося з ОСОБА_4. не може, так як з ним особисто не спілкувався. Зазначає, що ОСОБА_4 проживає по сусідству разом зі співмешканкою ОСОБА_3, вони разом зловживають спиртними напоями. ( а.с. 43 ).

З висновку судово-медичної експертизи № 354 від 12.10.2010 року вбачається, що ОСОБА_4 в хірургічному відділенні Охтирської ЦРЛ було встановлено діагноз: проникаюча колото-різана рана правої плевральної порожнини з пересіченням хрящової частини п’ятого ребра внутрішньо-грудної артерії. Правосторонній гемоторакс травматичний шок ІІІ ступеня, післятравматична пневмонія справа. Ушкодження утворилося від не менш однієї дії гострого предмету та відносяться  до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. При дослідженні ОСОБА_4 в крові виявлений етиловий спирт в концентрації 0,5%, що може відповідати легкому ступеню алкогольного сп’яніння. ( а.с. 73-74 )

З висновку судово-медичної експертизи № 273 від 17.08.2010 року вбачається, що у  ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця правої вушної раковини, синця правого плеча, садна лівого плеча, які утворилися не менш ніж від трьох фізичних дій, відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли бути ним отримані в результаті нанесення ударів палкою ОСОБА_4

Протоколом огляду місця події та фото таблиці до нього від 14.08.2010 року зафіксовано огляд домоволодіння по вул. Охтирській в с. Кудряве Охтирського району Сумської області, де за 20 см справа від хвірточки сидів ОСОБА_2, одягнений в джинсові брюки синього кольору, футболку з написом «dizel», туфлі зі шкірозамінника чорного кольору. В правій кишені його брюк виявлено ніж із лезом з руків’ям білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, який був вилучений з місця події. В коридорі № 2 будинку, з якого двері ведуть в кімнату № 1 та до кухні, на відстані 0,3 м від дверей, що ведуть до кімнати № 1 та 0,4 м від правої стіни виявлена доріжка крапель, що ведуть з  дверного отвору до кімнати № 1. В кімнаті № 1  в правому дальньому кутку кімнати на відстані 0,8 м від правої стіни та 0,8 м від дальньої стіни на підлозі виявлено пляму речовини бурого кольору розміром 25х15 см. В правому ближньому кутку кімнати на відстані 1,1 м від правої стіни та 0,6 м від стіни, що має дверний отвір, виявлено початок крапель з речовини бурого кольору, які мають напрямок до дверного отвору, що веде в коридор № 2. З виявленої речовини взяті зразки.( а.с. 9-16 ).

Протоколом додаткового огляду місця події від 12.10.2010 року біля домоволодіння по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 виявлено палку, якою він виганяв з будинку ОСОБА_2 Палка вилучена з місця події ( а.с. 18 ).

Протоколом огляду місця події від 14.08.2010 року зафіксовано вилучення на санпропускнику Охтирської ЦРЛ у ОСОБА_4 шортів зі слідами речовини бурого кольору, в які був одягнений ОСОБА_4 в момент доставки його до лікарні. ( а.с. 19 )

Ніж, палиця та пакунки з вилученими зразками крові ОСОБА_2, крові та слини ОСОБА_4, тампони зі змивами речовини бурого кольору, виявленої під час огляду домоволодіння ОСОБА_4 оглянуті та залучені до справи в якості речових доказів ( а.с. 24 –25 ).

Ніж загальною довжиною 25 см, довжиною клинка 14,5 см, шириною біля основи 21 мм, руків’я з полімерного матеріалу довжиною 10,5 см  оглянутий ( а.с. 24 ) та визнаний знаряддям вчинення злочину ( а.с. 25).

При відтворенні обстановки та обставин події, зафіксованих протоколом від 15.08.2010 року та фототаблицею до нього, ОСОБА_2 пояснив, що під час сварки з Біданцем С.М.14.08.2010 року в АДРЕСА_2 він наніс йому один удар ножем в область грудної клітини спереду в той момент, коли ОСОБА_4 стояв до нього обличчям ( а.с. 57-60 ).

З висновку експертизи холодної зброї № 191 від 11.10.2010 року вбачається, що вилучений під час огляду місця події 14.08.2010 року в АДРЕСА_2 ніж до холодної зброї не відноситься, а є ножем господарсько-побутового призначення ( а.с. 83-85 ).

З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 367 від 04.10.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 виявляє ознаки легкої розумової відсталості, на час вчинення злочину ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, знаходився в стані простого алкогольного сп’яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( а.с. 89-92 ).

З акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 89/8208 від 30.12.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 на момент скоєння інкримінованого йому діяння не перебував у емоційному стані, який суттєво вплинув би на його свідомість і поведінку, не перебував у стані збудження чи емоційної напруги, з урахуванням рівня його розвитку, вікових та індивідуальних психологічних особливостей здатен розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки ( а.с. 194-196 ).

З висновку цитологічної експертизи № 206 від 30.09.2010 року вбачається, що при судово-цитологічному дослідженні ножа, вилученого з місця пригоди, на клинку виявлено кров людини, що містить антиген А ізосерологічної системи АВО. Так як кров ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відносяться до групи А з ізогемаглютиніном анти-В по  ізосерологічній системі крові АВО, не виключено походження крові на клинку ножа як від ОСОБА_4 так і від ОСОБА_2 ( а.с. 97-100 ).

З висновку імунологічної експертизи № 441 від 30.09.2010 року вбачається, що в змивах речовини бурого кольору, вилучених з місця пригоди, виявлено кров людини, що містить антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Так як кров ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відносяться до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, не виключено походження крові як від ОСОБА_4 так і від ОСОБА_2 ( а.с. 105-107 ).

З висновку імунологічної експертизи № 443 від 30.09.2010 року вбачається, що на фуфайці ( зазначеної слідчим як сорочка ) та брюках, вилучених під час обшуку ОСОБА_2 присутності крові не виявлено ( а.с. 112-113 ).

З висновку імунологічної експертизи № 442 від 30.09.2010 року вбачається, що на шортах, вилучених під час огляду місця події, належних ОСОБА_4, виявлено кров людини, який містить антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Так як кров ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відносяться до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, не виключено походження крові як від ОСОБА_4 так і від ОСОБА_2 ( а.с. 118-120 ).

Органами досудового слідства дії підсудного кваліфіковані як замах на умисне вбивство потерпілого, який не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Однак, такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з зібраними доказами.

Так, ОСОБА_2, будучи допитаний 14.08.2010 року в якості підозрюваного, 16.08.2010 року в якості обвинуваченого, в ході проведення очної ставки 14.08.2010 року з ОСОБА_3 та 13.10.2010 року з ОСОБА_4., свою вину у замаху на вбивство не визнавав, пояснюючи, що не бажав вбивати ОСОБА_4, а удар ножем йому наніс в зв’язку з тим, що ОСОБА_4 наніс йому удари палкою. Покази не змінював і в судовому засіданні.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено з показів підсудного, потерпілого, свідка ОСОБА_3, які в цій частині узгоджені між собою, що після нанесення ножового удару ОСОБА_4 відскочив в іншу кімнату, після чого через коридор будинку пройшов на подвір’я до сусідів, щоб викликати „швидку допомогу”. ОСОБА_2 усвідомлював, що потерпілий самостійно пересувався, мав намір викликати „швидку допомогу”, однак ніяких дій по досягненню злочинного результату у вигляді смерті потерпілого більше не вчиняв, його не переслідував, хоча і мав таку можливість, що свідчить про відсутність умислу на позбавлення життя.

Доводи підсудного, що удар потерпілому він наніс захищаючись, теж не відповідають фактичним обставинам та спростовуються матеріалами справи.

Так, з показів підсудного, а також показів потерпілого та свідка, даних ними в судовому засіданні, які не є суперечливими та не викликають сумніву в їх правдивості, встановлено, що в ході спільного розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_4. виникла сварка з приводу зловживання ОСОБА_3 алкоголем, після чого ОСОБА_3 пішла на кухню та взяла ніж, як вона пояснила, щоб „полякати ОСОБА_4.”  ОСОБА_4 зайшов за нею, за ними в будинок зайшов ОСОБА_2 Так як ОСОБА_3 тримала ніж і на пропозицію його покласти не відреагувала, ОСОБА_4 взяв палку, маючи намір вибити ніж. На його правомірну вимогу покинути будинок, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будинок не покинули, після чого ОСОБА_4 став проганяти їх з будинку палкою. Дії потерпілого пов’язані саме з неправомірною поведінкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Крім того, в судовому засіданні як ОСОБА_4 так і ОСОБА_2 свідчили про те, що ОСОБА_4 прохав ОСОБА_2 забрати у ОСОБА_3 ніж, що свідчить про певний ступінь довіри з боку потерпілого до підсудного в ситуації, що склалася, що було б неможливим за умови  наявності посягання на права та інтереси ОСОБА_2 За таких обставин, реальне суспільно небезпечне посягання з боку потерпілого було відсутнє, що ОСОБА_2 усвідомлював.

Таким чином, сукупністю зібраних доказів доводиться винність ОСОБА_2 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя потерпілого ОСОБА_4 в момент спричинення і такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить каяття у скоєному.

Суд приймає до уваги, що підсудний неодноразово судимий, характеризується посередньо, також приймає до уваги, що у скоєному кається, потерпілий не наполягає на суворому покаранні, враховує стан його здоров’я, дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі на строк, необхідний і достатній для його виправлення та недопущення скоєння нових злочинів, оскільки виправлення підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Прокурором в інтересах держави в особі міського фінуправління м. Охтирка заявлений цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4, в зв’язку з тим, що внаслідок неправомірних дій підсудного потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Охтирської ЦРЛ з 14 по 30 серпня 2010 року та на його лікування були затрачені кошти у розмірі 1526,72 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Охтирської ЦРЛ № 984 від 23.09.2010 року. Відповідно до положень ст. 93-1 КПК України та ст. 1206 ЦК України позов підлягає задоволенню.

Суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили.

З підсудного підлягають стягненню судові витрати за проведення експертизи холодної зброї, відповідно до положень ст. 93 КПК України.

Речові докази –шорти, футболку, джинси, палицю, 8 марлевих відрізків зі зразками, які згідно квитанції № 004350-27 від 14.10.2010 року передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, знищити, як такі, що не мають цінності.

Знаряддя вчинення злочину –ніж, який згідно квитанції № 004350-27 від 14.10.2010 року переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121  КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді п’яти років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити утримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 14.08.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі управління фінансів Охтирської міської ради  в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_41526,72 грн. ( одну тисячу п’ятсот двадцять шість грн. 72 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області 516 ( п’ятсот шістнадцять ) грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення експертизи холодної зброї.

Речові докази –шорти, футболку, джинси, палицю, 8 марлевих відрізків зі зразками, які згідно квитанції № 004350-27 від 14.10.2010 року передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, знищити, як такі, що не мають цінності.

Знаряддя вчинення злочину –ніж, який згідно квитанції № 004350-27 від 14.10.2010 року переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк, з часу отримання ним копії вироку.

          Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області                                                                                          В.М. Ільченко