Справа № 2-99/11 р.

                          Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року    Алчевський міський суд Луганської області

В складі: головуючого- судді Ткач О.В.

               При секретарі: Шалуновій І.В.

   Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП»Вісмут», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, суд-

                                  В С Т А Н О В И В :

    В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що 19.02.2010 року між нею та директором приватного підприємства»Вісмут»було укладено договір № 25/02 купівлі-продажу, за яким вона купує, а підприємство продає їй автомобіль Lifan 520, 1,6 СХ . За умовами договору вартість автомобілю складала 81 000 грн, з яких в якості попередплати позивачка повинна була сплатити та сплатила 40 500 грн 19.02.10 року згідно касового ордеру № 11 , а решту суми повинна була сплатити та сплатила згодом, а саме 05.03.2010 року за платіжним дорученням № 939063 .  Будь-яких документів на автомобіль, тобто податкову накладну,  видаткову накладну, акт приймання –передачі транспортного засобу відповідач ОСОБА_2, що діяв від імені підприємства, позивачці не надав, а сам супроводжував автомобіль та ставив його на облік у Брянківському РЕП ВРЕР м. Стаханова. Перебуваючі в РЕП позивачка дізналась, що справжня вартість автомобілю згідно накладної ТОВ»Порт-Сервіс»складає 72 000 грн . Посилаючись на те, що автомобіль їй продано по завищеній вартості й він не відповідає  повній комплектації за технічними документами,  позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілю № 25/02 від 19.02.2010 року , стягнути з відповідачів солідарно 81 000 грн вартості автомобілю, а автомобіль вона зобов*язується повернути відповідачам.Просить стягнути з відповідачів солідарно в порядку заподіяної їй матеріальної шкоди 27 785,88 грн витрат за кредитним договором , що укладений нею з  ВАТ»Державний Ощадний банк України»на придбання автомобілю, моральну шкоду в 10 000 грн,  а також судові витрати в 1307, 86 грн.

     В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник, змінили позовні вимоги, просять стягнути з відповідачів солідарно грошові кошти, що є різницею між ціною договору купівлі-продажу автомобілю та дійсною його вартістю в 9 000 грн, стягнути з відповідачів солідарно суму збитків, понесених сплатою позивачкою процентів за кредитним договором з ВАТ»Державний Ощадний банк України»в 26 976,88 грн , моральну шкоду в 10 000 грн та судові витрати в 1307, 86 грн.

    Відповідач ОСОБА_2, що є також представником ПП»Вісмут»змінені позовні вимоги не визнав, пояснив, що за договором купівлі-продажу автомобілю № 25/02 від 19.02.2010 року , що був укладений між ПП»Вісмут»та ОСОБА_1 їй за 81 000 грн продано автомобіль «Lifan «.Безпосередньо передачею автомобілю та оформленням документів в РЕП ВРЕР м.Стаханова займався він. Сплата вартості автомобілю була здійснена позивачкою згідно до умов договору купівлі-продажу. Крім того, він запропонував позивачці встановити на автомобілі сигналізацію, антикорозію, захист , на що вона дала свою згоду й він врахував вартість робіт в вартість автомобілю. Обгрунтовує вартість автомобілю накладною № РН -0000013 від 22.03.2010 р. , згідно якій автомобіль підприємством придбаний за 73 500 грн, а разом з виконаними роботами в 7 300 грн та за винятком витрат в 200 грн , вартість автомобіля складає 81 000 грн. Вважає позовні вимоги необгрунтованими, оскільки сторони при укладанні договору дійшли згоди за всіма умовами договору, в тому числі й вартості автомобілю , тому просить відмовити позивачці в задоволенні позову в повному обсязі.

    В судове засідання відповідач не з*явився двічі без поважної причини, тому вирішення спору можливо шляхом винесенням заочного рішення.

     Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за слідуючих підстав:

     Факт придбання автомобілю позивачкою та його продажу відповідачем ПП»Вісмут»підтверджений договором № 25/02 від 19.02.10 року ( а.с. 9-10).Дійсність договору не оспорюється сторонами, незважаючи на відсутність підпису позивачки на  договорі. Сторони вважають договір укладеним на вказаних в ньому умовах.

      На підставі договору купівлі-продажу, позивачка уклала кредитний договір  № 4681 від 05.03.10 року з ВАТ»Державний Ощадний банк  України»на 40 500 грн для здійснення оплати за транспортний засіб за договором купівлі-продажу № 25/02 від 19.02.10 року ( а.с.16-17).

       З прибуткового касового ордеру № 11 від 19.02.10 року ( а.с. 18) та платіжного доручення № 939063 від 05.03.2010 року ( а.с. 19) вбачається, що спочатку ОСОБА_1, а потім ВАТ»Державний Ощадний Банк України»сплатив ПП»Вісмут»81 000 грн в цілому, що є вартістю автомобілю за договором.

       Та обставина, що ОСОБА_1 отримала автомобіль, оформлений належним чином, підтверджується копією техпаспорту( а.с. 11).

       За листом ТОВ»Порт-Сервіс»(а.с. 59) це підприємство продає авторизованому ділеру ТОВ»АМК-Сервіс»автомобіль»Lifan»за 72 000 грн.

         За витратною накладною № РН-0000013 від 22.03.10 р. ( а.с. 68) ТОВ»АМК-Сервіс»поставив ПП»Вісмут»автомобіль «Lifan  520 «за 73 500 грн.

          За розрахунком вартості автомобілю, що виконаний ПП»Вісмут» ( а.с. 66) вартість придбання автомобілю від ТОВ»АМК»Сервіс»складає 73 500 грн, за актом виконаних робіт від 25.03.2010 р. 7 300 грн, за винятком прибутку»-200 грн», всього 81 000 грн.

         З акту виконаних робіт ( а.с. 65) від 25.03.2010 року, що підписаний механіком Волковим Д.Н. та директором ПП»Вісмут»вбачається, що на автомобілі  виконана передпродажна підготовка на загальну суму 7 300 грн.

          Оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що сторонами не оспорюється дійсність укладеного  19.02.10 року  договору купівлі-продажу автомобілю.

Але, як вбачається з пояснень позивачки , вона вважає , що відповідачем завищена вартість предмету договору саме тим, що без узгодження з нею , були проведені роботи по встановленню сигналізаціїї та інше , вартістю 7 300 грн за актом від 25.03.2010 року.

           Оскільки акт виконаних робіт від 25.03.2010 року ( а.с. 65) не підписаний позивачкою, а підписаний тільки працівниками ПП»Вісмут», позивачка категорично заперечує узгодження з нею проведення цих робіт , суд вважає , що відповідач необгрунтовано завищів вартість автомобілю саме на суму 7 300 грн, яка складається з вартості проведених робіт  за актом від 25.03.2010р., яку необхідно стягнути з відповідачів , як заподіяну позивачці шкоду  необгрунтованою переплатою вартості автомобілю, що передбачено ст. 1166 ЦК України.

           Суд вважає обгрунтованими позовні вимоги позивачки щодо спричинення діями відповідачів моральної шкоди, оскільки після укладання договору купівлі-продажу від 19.02.10 р.  та  встановлення позивачкою  сплачення  суми за договором, що є завищеною , вона внаслідок нервового стресу знаходилась на лікуванні з 24.02.10 р. до 29.03.10 р., що підтверджується довідкою ( а.с. 26). Приймаючи до уваги обгрунтування заподіяної моральної шкоди позивачкою , суд вважає , що її розмір завищений, та стягненню підлягає сума в 3 000 грн, на підставі ст. 1167 ЦК України.

    Суд вважає необхідним стягнути сумму заподіяної матеріальної та моральної шкоди позивачці солідарно з ПП»Вісмут»та ОСОБА_2, оскільки він, як працівник підприємства- ПП»Вісмут»безпосередньо займався оформленням договору купівлі-продажу ,укладеному з позивачкою, та обговорюванням умов договору, приймав участь у  оформленні документів на автомобіль з позивачкою . Сторони  підтверджують ту обставину, що всі питання за договором купівлі-продажу автомобілю та , як наслідок, спричинення збитків позивачці, сталися в тому числі з вини ОСОБА_2, як працівника ПП»Вісмут». Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути суму матеріальної шкоди у 7 300 грн та моральної шкоди в 3 000 грн на користь позивачки з відповідачів в солідарному порядку.

        Суд визнає вимоги позивачки щодо стягнення на її користь суми сплачених відсотків за кредитним договором з ВАТ»Державний Ощадний банк України»з відповідачів, як винних осіб,  необгрунтованими, оскільки взаємовідносини за договором купівлі-продажу автомобілю не впливають  на взаємовідносини сторін за  кредитним договором  з ВАТ»Державний Ощадний банк України». Крім того сума кредитного договору  становить 40 500 грн, а за договором купівлі-продажу 81 000 грн. Питання про визнання кредитного договору таким, що укладений на вкрай невигідних для позивачки умовах і визнання його недійсним чи таким, що підлягає розірванню чи зміні, позивачкою  не ставилося.

       За ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягенню з відповідачів солідарно пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 39% , що в сумарному вигляді становить 509,73 грн.

              Керуючись ст. ст. 10,30,60,62, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд-

                            В И Р І Ш И В :

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного Підприємства «Вісмут», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди  задовольнити частково.

  Стягнути солідарно з ПП»Вісмут»та ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у  7 300 грн, моральну шкоду 3 000 грн та судові витрати у 509,73 грн.

  В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Повне рішення буде виготовлено 03.02.11 року о 10-00 годині.

Копія заочного рішення відповідачу направляється з повідомленням не пізніше трьої днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його прийняв за письмовою заявою відповідача.

 Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Позивач має право оскарження заочного рішення в загальному порядку, тобто протягом 10 днів з дня його проголошення.

   Суддя:                                                                             ТКАЧ  О.В.