Справа № 2-124

2011 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням у житловому будинку № 27 по вул. Бронзоса в м.Мелітополі Запорізької області.

В обґрунтування позову вказує, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку за вказаною адресою на підставі договору дарування від 05.10.1979 року. На день укладання договору дарування позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 та мала прізвище „ОСОБА_3”. 17.07.1989 року шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_3, був розірваний, після чого позивачка змінила прізвище на „ОСОБА_3”. 23.10.2003 року у належному позивачці житловому будинку був зареєстрований відповідач, з яким вона на той час знаходилася у фактичних шлюбних відносинах. В березні 2004 року шлюбні відносини між ними були припинені, разом вони не проживають та спільне господарство ними не ведеться. Після припинення шлюбних відносин відповідач ОСОБА_2 зібрав всі свої речі та виїхав з вказаного житлового будинку. Однак, у зв’язку з тим, що відповідач зареєстрований в житловому будинку, позивач змушена сплачувати за нього комунальні послуги, а також не може розпорядитися будинком, тому просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Позивач надала до суду заяву, в якій просила слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі за зазначеними доводами та підставами.

Відповідач ОСОБА_2, що вважається повідомленим про місце, дату та час розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з’явився, повідомлення про причини чи неможливість неявки у судове засідання до суду не надав, тому суд вважає можливим розглядати справу за його відсутністю в заочному порядку.

Від начальника СГІРФО Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області надійшла заява, в якій він просив розглядати справу без їх участі, з рішенням суду будуть згодні.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, з урахуванням заяв позивача та представника третьої особи про слухання справи за їх відсутності та неявки відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене домовленістю між ним і власником житла або законом.

Позивачці дійсно належить 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування від 05.10.1979 року /а.с.8-9/.

Згідно наданої до матеріалів справи копії домової книги /а.с.10-11/, відповідач зареєстрований у вказаному житловому будинку з 23.10.2003 року.

Як вбачається з довідки голови квартального комітету №88 від 13.10.2010 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, однак з березня 2004 року за зазначеною адресою не проживає /а.с.13/.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що відповідач ОСОБА_2 дійсно прописаний у житловому будинку АДРЕСА_1, однак приблизно з 2005 року за вказаною адресою не проживає.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу того, що відповідач зареєстрований в зазначеному житловому будинку, але в ньому не проживає, позивач не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися будинком.

Судом не отримані відомості про наявність у відповідача поважних причин відсутності в житловому приміщенні, належному позивачу.

Приймаючи до уваги, що відповідач більше року без поважних на те причин не проживає в частині будинку, належній позивачу, а залишаючись зареєстрованим в будинку порушує права позивача як власника, суд вважає, що маються підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.319, 321, 405 ЦК України, ст.10, 60, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням –задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

СУДДЯ                                                                      В.І.БАРАНОВ