СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/21/22

ун. № 759/28803/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, зареєстрованого в реєстрі 29.06.2021, реєстровий номер №247794, що здійснюється в межах виконавчого провадження №67653524, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом Іваном Івановичем. Заявник наголошує на тому, що виконавчий напис №247794 від 29.06.2021 вчинено незаконно, з зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулась з позовом до Святошинського районного суду м. Києва про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса. Проте, у зв`язку зі зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича за примусовим виконанням виконавчого напису №247794 від 29.06.2021 року та здійсненням приватним виконавцем дій щодо примусового його виконання, а саме звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, арешт коштів боржника, а тому, з метою забезпечення виконання рішення у справі, необхідно зупинити стягнення на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передабчено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст. 90 Закону України "Про нотаріат", стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №247794, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

До позовної заяви заявником долучено докази на підтвердження того, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом Іваном Івановичем здійснюється виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №247794 від 29.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», якому ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група», відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №ЕМ-6 від 26.05.2021 за кредитним договором №№2665204442/407292 від 16.10.2019, укладеного між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_1 .

Тобто виконавчий напис, на визнанні якого таким, що не підлягає виконанню, наполягає позивач, вже виконується, з позивача в примусовому порядку можуть бути стягнуті грошові кошти на його виконання.

Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Крім того, відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

За умови задоволення позову, при фактичному виконанні виконавчого напису, позивач змушений буде вживати заходів для повернення безпідставно стягнутих з нього грошових коштів. А зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису до набрання законної сили рішенням по суті спору, забезпечить реальну можливість уникнути такої загрози інтересам позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, у разі їх застосування права відповідача порушені не будуть.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Таким чином, враховуючи, що приватним виконавцем виконавчого округу здійснюється виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису про стягнення з позивача заборгованості, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, наявні підстави для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Щодо питання відносно необхідності застосування зустрічного забезпечення, суд виходить з такого.

Вимоги щодо змісту і форми ухвали суду визначено статтею 260 ЦПК України. Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуальної норми, суд має право, втім він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З огляду на обраний вид забезпечення позову, жодна із обставин, перерахованих у частині третій статті 153 ЦПК України, судом встановлена не була, відповідно, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення. При цьому, а разі встановлення таких обставин, питання про зустрічне забезпечення позову може бути вирішено на підставі ч.6 ст. 154 ЦПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №247794 від 29.06.2021, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»: юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ЄДРПОУ 35234236.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: АДРЕСА_2

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5-А, оф. 511.

Суддя Ю.В. Войтенко