Справа № 159/3304/21

Провадження № 1-кп/168/11/22

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про відвід прокурору

       05 січня 2022 року                         смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

       головуючого судді– ОСОБА_1 ,

       секретаря с/з – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка в залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12019030190000285 від 20 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 за частиною 1 статті 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Старовижівського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за частиною 1 статті 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про відвід прокурора ОСОБА_6 . Оскільки в останнього відсутні повноваження. А сам прокурор являється нелегітимним.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_5 щодо відводу прокурора заперечили.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_4 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу. У разі заяви відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Так, згідно положень статті 77 КПК України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: згідно положень статті 77 КПК України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

       В розумінні норм чинного КПК України, для відведення прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу його упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

         Відповідно до частини 1 статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно пункту 9 статті 3 КПК України керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

       Дослідивши у сукупності матеріали клопотання та заслухавши доводи обвинуваченого ОСОБА_4 , а також пояснення прокурора та потерпілого, суддя приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення відводу прокурора ОСОБА_6 . Бо обставини, які були зазначені обвинуваченим є поверхневими та такими, що ґрунтуються лише на їх оціночних судженнях з урахуванням їх власного розуміння норм КПК України та без прив`язки до об`єктивних належних доказів щодо повноважень представника сторони обвинувачення в судовому засіданні. Жодних доказів які б свідчили, що прокурор  ОСОБА_6  не уповноважений брати участь в судовому засіданні та підтримувати обвинувачення, суду не надано. Повноваження прокурора  ОСОБА_6  у даному кримінальному провадженні підтверджуються копіями постанови про призначення групи прокурорів від 20 жовтня 2019 року та постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 30 липня 2021 року. Тому суд доводи обвинуваченого ОСОБА_4 сприймає як неспроможні та необґрунтовані.

Враховуючи вищевказане суд не вбачає підстав для задоволення заяви № 50 від 20 грудня 2021 року обвинуваченого ОСОБА_4 . Оскільки відвід не вмотивований, безпідставний, необґрунтований, відсутні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу, а обставини, які були покладені в основу заяви про відвід не доведені.

На підставі викладеного та керуючись статтями 77, 80, 81, 376 КПК України,

суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 щодо відводу прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12019030190000285 від 20 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 за частиною 1 статті 125 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя ОСОБА_1