Справа № 191/4194/19

Провадження № 2/191/1108/19

У Х В А Л А

іменем України

04 січня 2022 року                                        м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:        

головуючого судді – Бондаренко Г.В.

за участю секретаря – Заламай О.Ю.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою  ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 в інтересах якої, діє адвокат Савченко В.В., ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В судові засідання призначені судом на 10.11.2021 року та 04.01.2021 року позивач по справі ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце і час розгляду справи. Заяви про розгляд справи без участі позивача, останнім суду не надано.

Відповідач по справі в особі представника Синельниківської міської ради Данега Н.Л. у судове засідання не з`явилась, попередньо надала заяву про розгляд справи без їх участі.

Третя особа Державний нотаріус Першої синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д. у судове засідання не з`явилась, про місце, дату і час судового засідання була належним чином повідомлена.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні просила залишити позов ОСОБА_1 без розгляду, через повторну неявку позивача у судове засідання та стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у сумі 420 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.

Відповідно до ст.257 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом встановлено, що дана цивільна справа знаходиться в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з 11.11.2019 року.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства окрім іншого, є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Суд, при вирішенні справи, кожного разу враховував можливість та необхідність відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні відповідно до ст. 240 ЦПК України, як слідує з матеріалів справи.

Зважаючи на тривалий час розгляду справи в суді, а також враховуючи дотримання прав та обов`язків, що визначені процесуальним законом, позивач повинен продемонструвати свою зацікавленість в оперативному провадженні у справі, зобов`язаний належним чином виконувати процесуальні дії, які стосуються його і утримуватися від тактики зволікань для скорочення строків провадження, заявляти про значущість, яку мають для заявника питання, що вирішуються у спорі.

Відповідно, в п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «…розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».

Враховуючи, що позивач повторно не прибув у судове засідання, його відсутність перешкоджає розгляду справи,  без його пояснень неможливо об`єктивно вирішити спір, суд вважає позовну заяву слід залишити без розгляду, що узгоджується з нормами діючого цивільного процесуального законодавства.

Відносно вимог заявлених у судовому засіданні представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 - ОСОБА_4 суд, встановив наступне.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 зумовлені зверненням ОСОБА_1 до суду з вищезазначеним позовом та накладеної на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду про забезпечення позову від 12.11.2019 року заборони вчиняти державному нотаріуси певні дії, щодо спірної квартири, яка в подальшому за скаргою ОСОБА_2 на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду скасована, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Судом досліджено письмові документи,  якими адвокат Савченко В.В., підтверджує понесені ОСОБА_2 судові витрати, а саме: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Савченко В.В. Серії ДП № 2969 від 26 вересня 2015 року; копія договору про надання правової (юридичної) допомоги укладеного 07.02.2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвокатом ОСОБА_4 - Рожко Ю.В. у справі № 191/4194/19; копія довідки, щодо отримання адвокатом Савченко В.В. від ОСОБА_2 гонорару за надання правової допомоги в розмірі 7 000 гривень; копія квитанції № 0.0.1611545401.1 від 11.02.2020 року про сплату судового збору ОСОБА_2 при зверненні зі скаргою до Дніпровського апеляційного суду в розмірі 420 грн. 40 коп.

Так, згідно вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у їх стягненні.

За таких обставин, суд, враховуючи вказані норми права, встановивши відсутність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих дійсне понесення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 судових витрат на правничу правову допомогу у сумі 7 000 грн., не вбачає підстав, щодо їх стягнення з позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України - справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Отже, сторонами у справі є позивач та відповідач. Разом з тим, третя особа без самостійних вимог не має процесуального статусу сторони.

Оскільки ст.141 ЦПК України встановлено, що судові витрати суд визначає для сторін у справі, то слід зробити висновок про те, що третя особа не є суб`єктом на якого розповсюджуються правила ст..141 ЦПК України і на користь якої можуть бути стягнути витрати на правову допомогу.

За таких обставин суд вважає, що заява представника третьої особи ОСОБА_2 про стягнення з позивача на її користь судових витрат задоволенню не підлягає..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, ч.3, 257, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Савченко В.В., ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом- залишити без розгляду.

В задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Савченко В.В., про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо ухвала не буде скасована, вона набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Суддя                                         Г. В. Бондаренко