Справа № 2-а-251/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку скороченого провадження)

04 лютого 2011 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Новака Д. І. у приміщенні районного суду в смт. Диканька, розглянувши в порядку скороченого  провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача в належному розмірі нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що він має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач же виплачує підвищення йому до пенсії у значно меншому розмірі ніж передбачено законом. Просить визнати ці дії відповідача неправомірними. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року з урахуванням проведених раніше виплат.

У своєму письмовому запереченні відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд  вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18. 11. 2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Також встановлено, що відповідач протягом зазначеного позивачем проміжку часу проводив нарахування та виплату цьому позивачу підвищення до пенсії на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в значно менших розмірах, ніж це передбачено діючими положеннями ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правових актів, застосуванню підлягає  правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд приходить до  висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.

Відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду з позовом, бо згідно ч.3 ст. 99 КАС України цей строк обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а позивач дізнався про порушення свого права лише 27 січня 2011 року , коли одержав письмову відмову відповідача у перерахуванні йому пенсії та подав позов відразу після цього у межах встановленого ст. 99 КАС України строку.

Крім цього, встановлено, що протягом останніх років відповідач недоплачував позивачу підвищення до пенсії. Згідно ж положень ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому доводи відповідача у письмовому запереченні на позов про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області протиправною в частині не нарахування позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Диканському  районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 03 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Диканський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Головуючий: