ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року   ЛуцькСправа № 140/6775/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області №907580139601 від 13.06.2024 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII; зобов`язати ГУ ПФУ у Закарпатській області прийняти рішення про переведення та виплату пенсії ОСОБА_1 з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII  з 06.06.2024 з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.06.2024 та довідку про складові заробітної плати станом на червень 2024 року для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Володимирською міською радою Волинської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закону №1058-IV).

Вказує, що 06.06.2024 звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі – Закон №889-VІІІ) до яких додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Володимирською міською радою Волинської області.

Однак рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 13.06.2024 №907580139604 позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку із тим, що даним законом перерахунок не передбачений.

Уважаючи таку відмову незаконною та протиправною, просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-9).

У відзиві на позовну заяву від 17.07.2024 №0300-0902-8/45500 ГУ ПФУ в Закарпатській області позовних вимог не визнало, мотивуючи тим, що згідно із рішенням про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 вже призначалася пенсії згідно Закону України «Про державну службу» у 2009 році, а проведення перерахунку пенсії зазначеній категорії діючим законодавством не передбачено, тому відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком відповідно до  Закону України «Про державну службу».

Діючими нормативно-правовими актами, зокрема, Законом №889 та постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”, перерахунок пенсій особам, яким було раніше призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 (далі – Закон №3723-XII) законодавством не передбачено.

Оскільки позивачу раніше була призначена пенсія відповідно до Закону № 3273-ХІІ, то вона має право поновити пенсію з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява, обчислену згідно закону в розмірах та за нормами чинними на момент призначення, тобто згідно довідок, які наявні в матеріалах пенсійної справи на момент первинного призначення пенсії державного службовця.

Представник відповідача переконана, що на перехід, на інший вид пенсії - за віком згідно Закону № 889-VIII, згідно нових довідок від 14.03.2024 № 339/01-21 та № 340/01-21 право відсутнє (арк. спр. 30-31).

На адресу суду 27.08.2024 від представника ГУ ПФУ у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача 1 позовних вимог не визнає та зазначає, що з 01.03.2021 ОСОБА_1 автоматично було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058, оскільки розмір її пенсії, що розрахований за Законом України №1058 є більший.

За результатами розгляду заяви Відповідачем 2 прийнято рішення від 13.06.2024 під №907580139601 про відмову у проведенні перерахунку (переведенні) з пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вказує, що Закон України «Про державну службу» не передбачає регламентацію правового статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а відтак, періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування до 10-річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на пенсії державного службовця, не зараховується.

Звертає увагу суду, що позивач на час звернення до відповідача 1 із заявою про переведення на пенсію державного службовця на державній службі не перебувала, на день набрання чинності Законом № 889 не займала посаду державного службовця, відповідачем прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889 та положень Закону № 3723 через відсутність необхідного стажу державної служби.

Також уважає, що довідки, видані позивачу про заробітну плату не можуть бути враховані для обчислення розміру пенсії, так як така вимога спрямована на майбутнє (арк. спр. 34-37).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п`ятої, сьомої статті 262 КАС України (арк. спр. 26).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує за віком, відповідно до Закону №1058-IV, що не заперечується сторонами та про що свідчить посвідчення № НОМЕР_1 (арк. спр. 11) та рішення ГУ ПФУ у Волинській області 907580139601 (арк. спр. 41).

Позивач 06.06.2024 звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону №889-VІІ, про даний факт підтверджується заявою щодо призначення / перерахунку пенсії (зворот арк. спр. 44).

Пунктом 4.2 Порядку Порядок №22-1 визначено, що заява на призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до пункту 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку розгляд документів, наданих позивачем провадився за принципом “екстериторіальності” ГУ ПФУ в Закарпатській області.

ГУ ПФУ в Закарпатській області на підставі заяви та наданих документів було винесено рішення від 13.06.2024 №907580139601, яке обґрунтовано тим, що 01 травня 2016 року набув чинності Закон №889-VIIІ. У зв`язку із чим Закон №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIIІ, яким встановлено право на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». При цьому перерахунки пенсій Законом №889-VIIІ не передбачено.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали пенсійної справи встановлено, що 09.04.2009 ОСОБА_1 призначено пенсії за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», з 01 березня 2021 року переведено на пенсії за віком по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 06.06.2024 подала заяву та довідку про складові заробітної плати для переходу на пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданої станом на червень 2024 року по відповідній посаді.

Після проведення перерахунку пенсії з урахуванням норм Постанови №168 від 24.03.2023 (індексації з 01.07.2023) розмір пенсії зменшується, тому перехід недоцільний.

Оскільки Законом №889-VIIІ перерахунок пенсії не передбачено, то врахувати довідку про складові заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця виданої станом на червень 2024 року по відповідній посаді підстав немає (арк. спр. 13).

Уважаючи таке рішення пенсійного органу протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів  державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XI.

Закон №889-VIII 01.05.2016 набрав чинності, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІлише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача на пенсію державного службовця за умов, визначених у Законі №889-VIII. На момент звернення із відповідною заявою ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.

Суд відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 (де спір стосується переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ), які полягають у такому.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.

Верховний Суд у наведеній справі виснував, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивачка станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ пов`язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже те, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом.

Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об`єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).

У спірному рішенні не зазначається про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.

За правилами, визначеними статтею 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, у позивача наявний страховий стаж - понад 35 років, стаж державної служби понад 33 роки, який здобутий до 01.05.2016, що підтверджується формою РС-право по пенсійній справ 907580139601 (арк. спр. 42), вона досягнула пенсійного віку (на час звернення із заявою мала повних 70 років).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Закарпатській області рішенням від 13.06.2024 №907580139601 протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону №889-VIII з тих мотивів, після проведення перерахунку пенсії з урахуванням норм Постанови №168 від 24.03.2023 (індексації з 01.07.2023) розмір пенсії зменшується, тому перехід недоцільний.

Суд зауважує, що твердження відповідача 2 про недоцільність поновлення виплати пенсії за Законом №889-VIII через те, що розрахований розмір пенсії є меншим ніж той, який виплачується за законом №1058-IV, є необґрунтоване, позаяк саме пенсіонер має право вирішити, який вид пенсії він бажає отримувати за умови додержання вимог, передбачених законом. Це означає, що за умови, якщо пенсіонер має право на виплату за декількома законами одночасно, і усі необхідні вимоги для цього дотримані, він вправі самостійно обрати вид своєї пенсії.

На думку суду, у відповідача ГУ ПФУ в Закарпатській області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача 1 на те, що відповідачем 2 прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889 та положень Закону № 3723 через відсутність необхідного стажу державної служби, адже у рішенні ГУ ПФУ в Закарпатській області від 13.06.2024 №907580139601 відсутня така підстава відмови.

Однак додатково суд звертає свою увагу, що згідно з чинним на час звернення із заявою пунктом 4 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, встановлено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №735/939/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17 від 12.04.2021 у справі №591/3924/16-а.

Також пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок №622) установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017№1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 (далі - Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Разом із заявою від 06.06.2024 позивач подала довідки за формами, затвердженими Постановою №1-3: про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (за червень 2024 року); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.06.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи  підряд перед зверненням за пенсією), які видані Володимирською міською радою Волинської області (арк. спр. 15-17).

Таким чином, оскільки довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця є джерелом інформації про суму заробітку, відсоток від якого становитиме пенсія, що впливає на правильність обчислення пенсії, а тому вказані в них відомості мають бути враховані пенсійним органом. У даних довідках також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІу розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду правомірності відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №889-VIII.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до переконання, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області рішенням від №907580139601 від 13.06.2024 зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №889-VIII з 06.06.2024 із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Володимирською міською радою Волинської області.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 27.06.2024 №1352515478 (арк. спр. 9а).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу» суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, код ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 13 червня 2024 року №907580139601.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з 06 червня 2024 року із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Володимирською міською радою Волинської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                                  В.І. Смокович