Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

          20 вересня 2024 року                                                  Справа №200/6417/24  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд., 3, код ЄДРПОУ 13486010)  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

                                                         ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по не виплаті ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 та 2024 роках в розмірі 5 мінімальних пенсій передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2023 та 2024 роках в розмірі 5 мінімальних пенсій передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням виплачених коштів за цей період.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, в силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб`єктом владних повноважень.

В позовній заяві позивач вказує на те, що в серпні 2023 року та серпні 2024 року йому нараховано та виплачено щорічну одноразову грошову допомогу, як учаснику бойових дій у розмірі 1000,00 грн. за 2023 рік та 2024 рік відповідно.

Однак до позовної заяви позивачем не долучено документів, які б містили інформацію про виплату йому такої допомоги у розмірі із яким він не погоджується.

Також позивачем не надано доказів того, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснювало нарахування та виплату щорічної одноразової грошової допомоги, як учаснику бойових дій у 2023 та 2024 роках.

Вказані недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність нормам п. 5 ч. 5 ст. 160 та ч. 4 ст. 161 КАС України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як встановлено, предметом позову є вимога позивача про нарахування та виплату грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 та 2024 роках в розмірі 5 мінімальних пенсій передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з п. 4 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 (чинної на час виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік) отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Виходячи із наведених норм, у разі нездійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України або здійснення такої виплати в меншому розмірі, отримувач такої допомоги має законні очікування про виплату відповідної допомоги/виплату допомоги у належному розмірі до 1 жовтня 2023 року. Тобто, 01.10.2023 - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги у 2023 році (у разі неподання відповідної заяви), а у випадку звернення до ПФУ із заявою до 01.11.2023, такий строк слід обраховувати з 01.11.2023.

У розглядуваному випадку початок перебігу строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 01.10.2023.

Аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 17.07.2024 по справі № 460/4828/24.

Разом з тим з даним позовом позивач звернувся до суду лише 16.09.2024. Тобто, з пропуском шестимісячного строку, визначеного для звернення до суду.

Соціальна виплата у вигляді щорічної разової грошової допомоги, носять щорічний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна здійснюватись така виплата.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -

                                                      УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- доказів щодо нарахування та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 та 2024 роки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області;

- заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік разом із доказами, які вказують на поважність причин пропуску строку.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.  

          Суддя                                                                                  О.С. Духневич