Єдиний унікальний номер справи 235/8384/21

Номер провадження 2/235/2583/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 22.11.2013 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено шлюб. Від шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сумісне життя між позивачем та відповідачем не склалося. Подружні відносини між сторонами фактично припинені, у зв`язку з тим, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, любов та повага. Сумісне господарство не ведеться. Подальше сумісне проживання, збереження шлюбу неможливі з причини того, що це суперечило б інтересам сторін, оскільки у них відсутнє обоюдне бажання зберегти сім`ю. За таких обставин, ОСОБА_1 звернулась до суду відповідно до ст. 110 СК України.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , в порядку ч. 4 ст. 206 ЦПК України, надав заяву про визнання позовної заяви, відсутності заперечень проти розірвання шлюбу. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, відповідач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

22.11.2013 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 567 (копія свідоцтва про шлюб - а.с. 9).

Від шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження - а.с. 8).

Правовідносини сторін регулюються статтями 24, 104, 105, 110-112 СК України.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. ОСОБА_1 скористалась даним правом та звернулась до суду з таким позовом.

Відповідно до змісту позовної заяви основна причина розпаду подружжя це те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, любов та повага.

З матеріалів справи вбачається, що шлюборозлучний процес сторін розпочато 22 листопада 2021 року шляхом пред`явлення ОСОБА_1 позовної заяви про розірвання шлюбу. З часу перебування справи в провадженні суду примирення між сторонами не досягнуто.

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 категорично наполягає на розірванні шлюбу, тому відмова в задоволенні позову буде примушенням до шлюбних відносин, що є неприпустимим. Спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

Суд, приймаючи до уваги позицію позивача, яка наполягає на розірванні шлюбу, ненадання відповідачем об`єктивних даних про вжиття мір для досягнення примирення, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу в результаті чого було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, - суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна, частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Позивачем не заявлено вимог щодо відшкодування судових витрат.

На підставі ст. ст. 104, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 22 листопада 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 567.

Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Шлюб вважати розірваним в день набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно до ст. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду - 05.01.2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: А.С. Клікунова