ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2021 р. Справа №914/4160/14

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий-суддя Желік М.Б.

судді Малех І.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15 вересня 2021 року (суддя Артимович В.М.)

у справі №914/4160/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро», м. Червоноград Львівської області

про: банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (вул. Фабрична, 4, м. Жидачів, Львівська область, 81701, ідентифікаційний код 00278801)

за участю представників:

від апелянта: Несторович Б.В. - представник

від боржника: Кізима Т.М. - представник

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. - прокурор

від АТ КБ «Приватбанк»: Деркач О.Р. - представник

від Первинної профспілкової організації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»: Шминець С.Т.

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15 вересня 2021 року у справі №914/4160/14 задоволено заяву керуючого санацією Рудницького О.С. від 08.09.2021 за №529 про затвердження мирової угоди з врахуванням заяви від 10.09.2021 за №537 про внесення змін до заяви про затвердження мирової угоди, припинено процедуру санації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Рудницького Олександра Станіславовича, затверджено мирову угоду від 07.09.2021 у справі №914/4160/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», провадження у справі №914/4160/14 закрито, припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області про порушення провадження від 10.12.2014 у справі № 914/4160/14, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк або відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню, покладено виконання обов`язків керівника (голови правління) Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на арбітражного керуючого Рудницького Олександра Станіславовича до призначення (обрання) голови правління (керівника) в установленому чинним законодавством України порядку.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.09.2021 у справі №914/4160/14 та прийняти нове рішення про відмову у затвердженні мирової угоди та передати справу для подальшого розгляду до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Малех І.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 відкрито апеляційне провадження.

01.10.2021 на адресу суду надійшло клопотання ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про пришвидшення розгляду справи з метою забезпечення можливості здійснення повноцінної господарської діяльності, а саме отримання кредитів в банку для залучення фінансових інвестиційних ресурсів для поліпшення поточної діяльності підприємства, оскільки перебування в процедурі банкрутства негативно впливає на ділову репутацію та укладення довгострокових контрактів.

06.10.2021 на адресу суду надійшов відзив ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на апеляційну скаргу, у якому боржник просив залишити оскаржену ухвалу без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 розгляд справи призначено на 18.11.2021. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 розгляд справи відкладено на 16.12.2021.

15.12.2021 на адресу суду надійшло пояснення боржника щодо сплати Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), а також додаткові пояснення щодо апеляційної скарги.

В судовому засіданні 16.12.2021 оголошено перерву до 23.12.2021.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.12.2021 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Гриців В.М. з 23.12.2021 по 24.12.2021 та з 28.12.2021 по 13.01.2022, справу передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.12.2021 справу №914/4160/14 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Зварич О.В., Малех І.Б.

Розпорядженням керівника апарату суду від 23.12.2021 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Зварич О.В., справу передано для проведення автоматизованої заміни складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі №914/4160/14. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2021 до складу колегії введено суддю Орищин Г.В.

В судовому засіданні 23.12.2021 учасникам апеляційного провадження оголошено склад суду, з`ясовано відсутність заявлених відводів до оголошеного складу суду апеляційної інстанції.

Представник апелянта надав суду пояснення щодо доводів апеляційної скарги, просив оскаржену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник боржника заперечив щодо доводів та вимог апеляційної скарги, надав суду пояснення щодо фактичних обставин справи, просив оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор щодо доводів та вимог апеляційної скарги заперечила, зазначила, що прокуратура порушення вимог законодавства при постановленні оскарженої ухвали не вбачає, просила оскаржену ухвалу залишити без змін.

Представник АТ КБ «Приватбанк» (член комітету кредиторів) проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечила, просила залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники апеляційного провадження явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (вул. Фабрична, 4, м. Жидачів, Львівська область, 81701, ідентифікаційний код 00278801).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»; введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Каганяка І.Я.

14.01.2015 від прокуратури м. Львова надійшло повідомлення про вступ Прокуратури м. Львова у розгляд справи № 914/4160/14.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.08.2016 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Каганяка І.Я., введено процедуру санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» строком на шість місяців, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Рудницького О.С., оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про введення процедури санації Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2016 затверджено план санації (нова редакція) ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2017 задоволено клопотання голови комітету кредиторів про продовження строку процедури санації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на дванадцять місяців та клопотання керуючого санацією про внесення змін до плану санації від 28.04.2017 задоволено, затверджено зміни до плану санації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», що оформлено протоколом засідання комітету кредиторів від 28.04.2017 за №6, продовжено строк процедури санації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на дванадцять місяців.

08.09.2021 керуючим санацією на розгляд суду подано заяву з проханням затвердити мирову угоду про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», затвердити звіт керуючого санацією боржника, закрити провадження у даній справі. 10.09.2021 від керуючого санацією надійшла заява з проханням долучити до матеріалів заяви про затвердження мирової угоди від 08.09.2021 за № 529 належний примірник мирової угоди від 07.09.2021.

15.09.2021 на розгляд суду від керуючого санацією надійшла заява про долучення до матеріалів справи звіту керуючого санацією ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про проведену роботу у справі № 914/4160/14.

Постановляючи оскаржену ухвалу про затвердження мирової угоди, місцевий господарський суд дійшов висновку, що сторонами дотримано встановлений законом порядок укладення мирової угоди, а її умови відповідають чинному законодавству та не порушують прав і законних інтересів сторін угоди.

При цьому суд встановив, що впродовж процедури банкрутства та в результаті виконання боржником плану санації, затвердженого ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 24.05.2017, є погашеними в повному обсязі вимоги кредиторів з виплати заборгованості із заробітної плати та аліментів, вимоги кредиторів першої і другої черг та вимоги забезпеченого кредитора; письмових заперечень кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, не надходило; мирова угода підписана від імені кредиторів - представником Голови комітету кредиторів ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», від імені боржника - керуючим санацією арбітражним керуючим Рудницьким О.С.; умовами поданої мирової угоди передбачено обов`язок боржника щодо стовідсоткового погашення вимог третьої, четвертої та шостої черг кредиторів на загальну суму 312 039 462,42 грн.; відсутні порушення вимог ч. 3 ст. 78 Закону про банкрутство щодо дотримання встановленої цим Законом черговості при здійсненні погашення вимог кредиторів; є однаковими (рівними) умови мирової угоди щодо погашення кредиторських вимог, віднесених до однієї черги; мирова угода не встановлює гірших умов для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували (заперечували) проти укладення мирової угоди; зі звітів керуючого санацією та долучених до них документів вбачається позитивна динаміка у діяльності боржника, у тому числі щодо фінансової спроможності підприємства, що свідчить про можливість виконання боржником умов мирової угоди.

Також суд врахував, що ч.2 ст.78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює обов`язок податкового органу підписати мирову угоду - у разі, якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, а невиконання органом податків та зборів обов`язку щодо погодження та підписання мирової угоди між боржником та кредиторами не є підставою для відмови у затвердженні такої мирової угоди судом.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржена ухвала прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм права (як матеріального так і процесуального), є незаконною та необґрунтованою, зокрема, прийнята з порушенням статей 6, 48,90 КУзПБ, статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статей 192, 243, 269 ГПК України та всупереч постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №910/56972/14.

Так, скаржник зазначає, що судом не враховано законодавчо встановленої заборони на відстрочення заборгованості з єдиного соціального внеску (ЄСВ) цу порядку мирової угоди та затверджено її на умовах розстрочення ЄСВ, що є порушенням ч.7 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п.1 ч.5 ст.192 ГПК України; подана на затвердження господарського суду мирова угода від 07.09.2021 підписана не усіма сторонами (кредиторами) у справі, тому є неукладеною, що в свою чергу виключає можливість затвердження такої мирової угоди судом відповідно до статті 192 ГПК України; відсутні в Кодексі України з процедур банкрутства норми, які б надавали учасникам справи про банкрутство право на укладення мирової угоди, а також регулювали порядок укладення такої мирової угоди.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник зазначає, що ч.7 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачає заборону на списання недоїмки по сплаті єдиного внеску, проте мировою угодою передбачено відстрочення сплати заборгованості перед податковим органом до січня 2023 року, а не її списання, окрім того, боржник не має заборгованості зі сплати саме єдиного соціального внеску, відповідно мирова угода не містить умов щодо відстрочення заборгованості саме по ЄСВ. Також боржник вказує на те, що не підписання податковим органом мирової угоди не свідчить про її неукладеність чи недійсність, оскільки Державна податкова служба не є стороною мирової угоди, натомість, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить обов`язок податкового органу за місцезнаходженням боржника в разі наявності заборгованості зі сплати податків підписати проект мирової угоди, разом з цим підпис керівника податкового органу має інформативний характер та не є умовою дійсності мирової угоди. Боржник повідомляє, що проект укладеної мирової угоди отримано Державною податковою службою 13.09.2021, проте, представник кредитора в судовому засіданні заперечив щодо її затвердження, а 22.09.2021 боржника повідомлено письмово про заперечення щодо укладення мирової угоди. Щодо доводів апелянта про те, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено укладення мирової угоди, боржник покликається на п.4 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ та судову практику.

У додаткових поясненнях боржник звертає увагу суду на докази сплати ЄСВ та відповідні внесення змін до реєстру вимог кредиторів, що містяться в томі 131, аркуші справи 22-90, а також наводить аргументи щодо безпідставності застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №910/56972/14, на яку покликається апелянт.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду зазначає, що 21.10.2019 втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Процедуру санації Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» було відкрито ухвалою Господарського Львівської області від 10.08.2016, станом на 21.10.2019 процедура санації боржника тривала, відтак провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а доводи апелянта про те, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено укладення мирової угоди є в цьому випадку необґрунтованими.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянта на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №910/56972/14, оскільки у справі №910/56972/14 було встановлено, що боржник перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду 29.01.2018, та до нього з 21.10.2019 застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу. Відтак, суд касаційної інстанції зазначив, що на етапі розгляду наданої на затвердження мирової угоди щодо боржника застосовуються особливості провадження у ліквідаційній процедурі, визначені КУзПБ, та права й обов`язки учасників провадження (сторін у справі про банкрутство) визначаються цим Кодексом. Натомість, у справі №914/4160/14 на момент набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства тривала процедура санації, тобто, фактичні обставини та їх правове регулювання у вказаних справах є відмінними.

Статтею 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода в процедурі банкрутства - це механізм фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, вона є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в першу чергу спрямований саме на відновлення платоспроможності боржника та налагодження його господарської діяльності. Укладення мирової угоди, як одна із стадій процедури банкрутства, направлена на відновлення платоспроможності боржника, а відтак, умови такої угоди мають містити положення, які вказують на можливість сталого функціонування господарюючого суб`єкта, за результатами виконання мирової угоди її учасниками. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1269/16, від 29.01.2019 у справі № 902/1145/15, від 18.04.2019 у справі № 922/3106/16.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди (ч. 3 ст. 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її (ч. 4 ст. 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів (ч. 5 ст. 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Згідно із ч.1 ст.78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом.

Аналіз природи мирової угоди з урахуванням особливостей правового регулювання, передбачених Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку про те, що мирова угода у справі про банкрутство одночасно є судовою процедурою банкрутства та цивільно-правовою угодою (правочином), оскільки є домовленістю між боржником і кредиторами, що передбачає право кредиторів захистити свої інтереси в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. При цьому, умови мирової угоди щодо порядку та строків погашення боржником кредиторської заборгованості повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №918/2067/14, від 23.01.2020 у справі №5002-3/4321-2012).

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в першу чергу спрямований саме на відновлення платоспроможності боржника та налагодження його господарської діяльності. Укладення мирової угоди, як одна із стадій процедури банкрутства, направлена на відновлення платоспроможності боржника, а відтак, умови такої угоди мають містити положення, які вказують на можливість сталого функціонування господарюючого суб`єкта, за результатами виконання мирової угоди її учасниками.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторона мирової угоди протягом п`яти днів з дня укладення мирової угоди повинна подати до господарського суду заяву про її затвердження. До заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов`язання боржника щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин; зобов`язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності; попереднє погодження мирової угоди органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2021 боржник - Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» в особі керуючого санацією Рудницького Олександра Станіславовича, та кредитори боржника в особі голови комітету кредиторів Чеберди Віталія Юрійовича - представника Публічного акціонерного товариства «Ізмаїльський Целюлозно-картонний Комбінат» уклали мирову угоду стосовно відстрочки, прощення (списання) кредиторами частини боргів боржника, а також погашення частини боргів боржника на умовах розстрочки за рахунок коштів отриманих від діяльності боржника з метою відновлення платоспроможності боржника та погашення його кредиторської заборгованості.

Відповідно до п.2.3. мирової угоди, таку укладено щодо непогашених вимог кредиторів до боржника, а саме кредиторів вимог третьої, четвертої та шостої черги.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, списку вимог кредиторів станом на 07.09.2021 (а/с 160-168, том 136, заяви боржника про внесення змін до реєстру вимог кредиторів з доданими документами, зокрема, виписок по рахунку боржника за період з 01.07.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 31.12.2016 (а/с 22-95, том 131), тексту затвердженої комітетом кредиторів мирової угоди, вимоги першої, другої черги задоволення вимог кредиторів, а також вимоги забезпеченого кредитора (АТ КБ «Приватбанк») на момент укладення мирової угоди є погашеними.

Загальний розмір вимог усіх кредиторів до боржника, визнаних ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2016, та відповідно до внесених постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 змін, складає 327 466 895,85 грн.

Як зазначено в мировій угоді та підтверджується матеріалами справи (реєстром вимог кредиторів, ухвалами про визнання вимог кредиторів) вимоги кредиторів боржника першої черги становлять 184 373,72 грн., другої черги - 754 423,73 грн., третьої черги - 6 987 407,63 грн., четвертої черги становлять - 307 711 825,16 грн., шостої черги - 1 181 430,48 грн., вимоги кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, становлять 6 372 621,82 грн., вимоги кредиторів боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати становлять 2 203 691,84 грн., вимоги кредиторів боржника щодо виплати аліментів становлять 18 967,14 грн., вимоги кредиторів боржника, що не є конкурсними та мають погашатися в шосту чергу в ліквідаційній процедурі становлять 2 052 154,33 грн., вимоги кредиторів боржника п`ятої черги відсутні.

В результаті звірки взаєморозрахунків зменшено вимоги кредиторів четвертої черги на 1 631 733, 96 грн. в порівнянні з ухвалою Господарського суду Львівської області про затвердження вимог кредиторів від 05.04.2016 (акт звіряння розрахунків з ПП «Галтехсервіс» від 01.12.2020 - а/с 95, том 131).

В період банкрутства та в результаті виконання боржником плану санації, затвердженого ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 24.05.2017, є погашеними в повному обсязі вимоги кредиторів з виплати заборгованості із заробітної плати та аліментів, вимоги першої черги, другої черги, третьої черги та вимоги забезпеченого кредитора на суму 11743545,14 грн., у тому числі: розмір погашених вимог кредиторів з виплати заборгованості із заробітної плати становить 2 203 691,84 грн., розмір погашених вимог кредиторів з виплати аліментів становить 18 967,14 грн., розмір погашених вимог кредиторів забезпечених заставою 6 372 621,82 грн.; забезпечений кредитор ПАТ КБ «Приватбанк» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), розмір погашених вимог кредиторів першої черги становить 184 373,72 грн., розмір погашених вимог кредиторів другої черги становить 754 423,73 грн., розмір погашених вимог кредиторів третьої черги перед Державна податкова служба України в особі Головного управління державної податкової служби у Львівській області становить 2 209 466,89 грн.

Розмір непогашених на момент укладення мирової угоди вимог кредиторів, визнаних ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2016 у справі №914/4160/14, становить 314 091 616,72 грн. та складається з вимог кредиторів третьої, четвертої та шостої черг, у тому числі:

вимоги третьої черги - 4 777 940,74 грн., з яких вимоги Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області в сумі 4 543 192,62 грн. (основний борг), вимоги Державного агентства резерву України в сумі 234 748,12 грн. (основний борг),

вимоги четвертої черги - 306 080 091,20 грн., з яких вимоги ТзОВ «Основа папір плюс» в сумі 664 094,46 грн (основний борг), вимоги Фізичної особи-підприємця Ломенко Анатолія Миколайовича в сумі 30 208,91 грн (основний борг), вимоги ТзОВ «ТСЦ» в сумі 1 606 963,10 грн. (основний борг), вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 492 770,20 грн (основний борг), вимоги ТзОВ «Транс-Центр» в сумі 98 160 грн. (основний борг), вимоги Приватного підприємства «Компанія Ланком» в сумі 470 483,97 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Сіріус Екстружен» в сумі 210 788,29 грн. (основний борг), вимоги ПрАТ транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» в сумі 102 163 грн (основний борг), вимоги ТзОВ «Промислові мастила Захід» в сумі 48 038,26 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Тампомеханіка Україна» в сумі 285 702,25 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Втор Лайн» в сумі 227 590,44 грн (основний борг), вимоги ТзОВ «Полісся Промресурс» в сумі 1 184 402,06 грн. (основний борг), вимоги ПП «Транс-Пак» в сумі 6 900 грн. (основний борг), вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 31 494,04 грн (основний борг), вимоги ТзОВ «Зевс» в сумі 86 410,92 грн. (основний борг), вимоги Фізичної особи - підприємця Білинець Олександра Олександровича в сумі 24 486,00 грн. (основний борг), вимоги ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» в сумі 1 664 187,16 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ ПСО «Яструб» в сумі 301 710,96 грн. (основний борг), вимоги Дочірнього підприємства «Квенбергер Логістикс Укр» в сумі 25 994,05 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Вікторія-Транс» в сумі 70 807,39 грн. (основний борг), вимоги ОСОБА_2 в сумі 285 864 015,41 грн. (основний борг), вимоги ПАТ «Укртелеком» в особі Львівської філії в сумі 18 129,26 грн (основний борг), вимоги Фізичної особи - підприємця Гайовського Івана Івановича в сумі 60 275,00 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «ВТОРРЕСУРСИ ЛТД» в сумі 329 013,62 грн (основний борг), вимоги Дочірнього підприємства «Енерготранссервіс» в сумі 618 825,98 грн. (основний борг), вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в сумі 8 498,84 грн (основний борг), вимоги ТзОВ ВП «ЗВЗ» в сумі 1 131 321,06 грн. (основний борг), вимоги OPAK LEOPOLD PACZKA spolka javna, Polska, в сумі 159 138,55 грн.(основний борг), вимоги «JUWAL» EXPORT-IMPORT, Polska, в сумі 332 513,62 грн. (основний борг), вимоги Фізичної особи ОСОБА_3 в сумі 46 725,95 грн. (основний борг), вимоги Фізичної особи - підприємця Грабового Андрія Богдановича в сумі 57 296,40 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Нафтогаз-Альянс» в сумі 702 577,59 грн. (основний борг), вимоги Приватного підприємства «Галтехсервіс» в сумі 655 333,86 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Тетра-Агро», в сумі 1 639 443,41 грн. (основний борг), вимоги Фізичної особи ОСОБА_4 в сумі 6 500 грн (основний борг), вимоги ТзОВ «ІПК Партнер» в сумі 3 522 211,20 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «СОЮЗ-СТРОЙ-ПОСТАВКА» в сумі 2 249 751,35 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Сконто» в сумі 27 669,70 грн. (основний борг), вимоги Первинна профспілкова організація ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» в сумі 227 791,20 грн (вимоги по перерахуванню коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу), вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЯ ІНВЕСТ-К» в сумі 495 924,68 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Торговий Дім Агрінол» в сумі 128 435,64 грн. (основний борг), вимоги Міське КП «Жидачівводоканал» в сумі 151 428,75 грн. (основний борг), вимоги ТзОВ «Глобал Трейд», Російська Федерація, в сумі 13 914,67 грн. (основний борг);

вимоги шостої черги - 1 181 430,48 грн., з яких: вимоги Фізичної особи-підприємця Ломенка Анатолія Миколайовича в сумі 467,54 грн., вимоги Приватного підприємства «Компанія Ланком» в сумі 24 533 грн., вимоги Державної податкової служба України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області в сумі 572 169,63 грн., вимоги ТзОВ «Сіріус Екстружен» в сумі 4 180,11 грн., вимоги ПрАТ транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» в сумі 4 704 грн., вимоги ТзОВ «Промислові мастила Захід» в сумі 3 109,85 грн., вимоги ТзОВ «Тампомеханіка Україна» в сумі 7 230,88 грн., вимоги ТзОВ «Полісся Промресурс» в сумі 65 278,05 грн., вимоги АТ КБ «Приватбанк» в сумі 421,23 грн., вимоги ТзОВ «Зевс» в сумі 300 000 грн., вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в сумі 384,93 грн, вимоги Державного агентства резерву України в сумі 129 838,62 грн., вимоги Фізичної особи - підприємця Грабового Андрія Богдановича в сумі 1 867,73 грн., вимоги ТзОВ «Нафтогаз-Альянс» в сумі 27 792,53 грн., вимоги ТзОВ «Торговий Дім Агрінол» в сумі 16 469,51 грн., вимоги Міського КП «Жидачівводоканал» в сумі 22 982,87 грн.

Розмір непогашених вимог кредиторів, що не є конкурсними та мають погашатися в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, становлять 2 052 154,33 грн., з яких: вимоги LICON INTERNATIONAL, Республіка Польща, в сумі 135 879,96 грн.; вимоги ПрАТ «Автотрансекспедиція» в сумі 609 278,25 грн., вимоги ТзОВ «Блєск Сі Лінк» в сумі 52 040,31 грн.; вимоги ТзОВ «Оленіч Груп ЛТД» в сумі 37 097,99 грн.; вимоги Фізичної особи-підприємця Гайди Марії Федорівни в сумі 170 251,61 грн.; вимоги ТзОВ «Хімекс-ЛТД» в сумі 171 298,75 грн.; вимоги ТзОВ «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» в сумі 86 380,28 грн.; вимоги ПАТ «Укртранснафта» в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» в сумі 2 418 грн; вимоги ПВП «Насосенергопром» в сумі 15 261,93 грн.; вимоги ТзОВ «Енерго-Буд-Монтаж» в сумі 135 543,69 грн; вимоги ТзОВ «Росер» в сумі 90 150,08 грн.; вимоги ТзОВ «Фекупрал» (Fecupral, spol.s.r.o) Словацька Республіка, в сумі 546 553,48 грн.

Відповідно до п.3.1. мирової угоди, умови угоди поширюються на всіх кредиторів, вимоги котрих включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника, у тому числі й на тих, котрі не брали участь в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди. Умови цієї мирової угоди не можуть бути гіршими щодо кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди.

Відповідно до п.3.2. мирової угоди сторони домовилися про такі розміри, порядок і строки виконання зобов`язань боржника:

- вимоги кредиторів третьої черги на суму 4 777 940,74 грн., четвертої черги на суму 306 080 091,20 грн. та шостої черги на суму 1 181 430,48 грн., всього на суму 312 039 462,42 грн. підлягають оплаті у розмірі 100 % (сто відсотків);

- задоволення вимог кредиторів третьої черги на суму 4 777 940,74 грн., четвертої черги на суму 306 080 091,20 грн. та шостої черги на суму 1 181 430,48 грн., всього на суму 312 039 462,42 грн. підлягають відстрочці до 31 грудня 2022 року включно.

Після спливу строку відстрочки задоволення вимог кредиторів, виконання зобов`язань боржника відбувається наступним чином:

вимоги третьої черги на суму 4 777 940,74 грн., з яких вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Державного агентства резерву України боржник сплачує в січні 2023 року;

вимоги четвертої черги на суму 306 080 091,20 грн. боржник сплачує визначеними рівними частинами щодо кожного кредитора впродовж трьох років (щопівроку з грудня 2023 по червень 2026 року);

вимоги шостої черги на суму 1 181 430, 48 грн. боржник сплачує в серпні 2026 року;

вимоги кредиторів, що мають погашатися в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, у тому числі кредиторів, які не є конкурсними, становлять 2 052 154,33 грн., підлягають повному прощенню (списанню).

Зокрема, після спливу строку відстрочки задоволення вимог кредиторів, виконання зобов`язань боржника перед Державною податковою службою України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в сумі 4 543 192, 62 грн. (вимоги третьої черги) боржник сплачує в січні 2023 року, а в сумі 572 169, 63 грн. (вимоги шостої черги) боржник сплачує в серпні 2026 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги із зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, погашаються у другу чергу задоволення вимог кредиторів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи на момент укладення мирової угоди вимоги другої черги реєстру кредиторів боржника є погашеними (сплаченими), а умови мирової угоди не містять положень щодо списання, розстрочення чи відстрочення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо порушення умовами мирової угоди законодавчої заборони відстрочення сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Відповідно до ч.7 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на яку покликається апелянт, сума недоїмки з єдиного внеску не підлягає списанню, зокрема, в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску.

Таким чином, вказана норма забороняє саме списання недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску, а не її відстрочення чи розстрочення.

Разом з цим, у цій справі, заборгованість перед податковим органом зі сплати єдиного соціального внеску сплачена в повному обсязі в процедурі санації боржника.

Окрім того, умовами мирової угоди встановлено, що боржник проводить розрахунок з кредитором шляхом переказу грошових коштів на поточні рахунки кредитора або у інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству України; погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди може здійснюватися достроково; погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди може здійснюватися частинами.; погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди здійснюється пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги; податковий борг, який виник у строк, що передував 3 (трьом) повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов`язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом 3 (трьох) останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, списується на умовах цієї мирової угоди.

Також мировою угодою передбачено умови набрання нею чинності, визнання її недійсною та її розірвання.

Так, відповідно до п.4.1. мирової угоди протягом п`яти днів з дня підписання цієї мирової угоди керуючий санацією подає її на затвердження до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, мирова угода вступає в силу з дати її затвердження господарським судом (п.4.2.), після затвердження мирової угоди господарським судом припиняється провадження у справі №914/4160/14 про банкрутство боржника (п.4.3.), скасування ухвали господарського суду про затвердження цієї мирової угоди є підставою для припинення її дії з моменту укладання (п.4.4.), ця мирова угода може бути визнана недійсною лише з підстав і в порядку, що визначені чинним законодавством України, за заявою кредитора (п.4.5.), визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство в порядку, що передбаченому чинним законодавством України (п.4.6.), зобов`язання по цій мировій угоді повинні виконуватись належним чином і в установлений нею строк, одностороння відмова від виконання умов цієї мирової угоди, а також одностороння зміна її положень не допускається, якщо інше не передбачено самою мирової угодою та чинним законодавством України (п.4.7.), в разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання, вимоги кредитора відновлюються в розмірі, які були не задоволені боржником (п.4.8.), якщо інше не передбачено чинним законодавством України, визнання недійсною частини мирової угоди не тягне за собою недійсності інших її частин у цілому, якщо мирова угода могла б бути укладена і без включення цієї недійсної частини (п.4.9.).

Згідно із ч. 6 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до компетенції комітету кредиторів серед іншого належить прийняття рішення про підготовку та укладення мирової угоди.

За змістом статей 26, 36, 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається можливість завершення процедури санації боржника укладенням мирової угоди як домовленості між кредиторами та боржником щодо виконання боржником грошових зобов`язань перед кредиторами на умовах новації боргу. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету кредиторів, кількість яких визначається пропорційно сумі вимог кредиторів, виключених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 25.11.2016 та відповідно до протоколу перших зборів кредиторів боржника від 13.06.2016 за № 1 до складу комітету кредиторів ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» обрано кредиторів в кількості трьох осіб в складі ОСОБА_2., ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», головою зборів кредиторів обрано ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат».

На засіданні комітету кредиторів від 07.09.2021, оформленому протоколом від 07.09.2021 №24, одноголосно прийнято рішення схвалити звіт керуючого санацією про проведену роботу за січень - вересень 2021, укласти мирову угоду в новій редакції на запропонованих умовах, зобов`язати керуючого санацією подати мирову угоду до Господарського суду Львівської області на затвердження, на засіданні були присутні усі члени комітету.

Мирова угода від 07.09.2021 підписана від імені кредиторів - представником голови комітету кредиторів ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», від імені боржника - керуючим санацією арбітражним керуючим Рудницьким О.С.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що подана на затвердження господарського суду мирова угода, укладена в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить вимоги щодо підписання мирової угоди усіма кредиторами, як стверджує апелянт.

На противагу доводам апелянта, норма частини 2 статті 78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює обов`язок податкового органу підписати мирову угоду - у разі, якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов`язаний погодитися із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому обов`язок арбітражного керуючого та комітету кредиторів отримання згоди від органу доходів і зборів на укладення мирової угоди також законодавством не встановлено. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №914/1606/14, від 29.01.2019 у справі №902/1145/15, від 18.04.2019 у справі №922/3106/16, від 06.11.2019 у справі №5015/1763/12, від 03.12.2019 у справі №911/2159/16, від 26.05.2020 у справі №924/452/16.

Таким чином, невиконання органом податків та зборів обов`язку щодо погодження та підписання мирової угоди між боржником та кредиторами не є підставою для відмови у затвердженні такої мирової угоди судом, при цьому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено обов`язку отримувати згоду на укладання мирової угоди від всіх кредиторів.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що за умовами мирової угоди від 07.09.2021 непогашені вимоги кредиторів третьої черги, четвертої черги та шостої черги, крім тих, які не є конкурсними, підлягають оплаті у розмірі сто відсотків (п. 3.2.1. мирової угоди). Тобто, умови мирової угоди для Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області не гірші порівняно з умовами щодо інших рівних за статусом (черговістю задоволення вимог) кредиторами.

Колегія суддів також вважає вірним врахування судом першої інстанції співвідношення захисту інтересів кредиторів з можливістю фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства та налагодженням його господарської діяльності, який сприятиме строк погашення боржником кредиторської заборгованості на запропонованих мировою угодою умовах.

У ч.3 ст.81 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у цьому випадку господарським судом було вірно встановлено відсутність порушень порядку укладення мирової угоди та відповідність умов мирової угоди законодавству, натомість апелянтом протилежного не доведено, відтак відсутні підстави для скасування оскарженої ухвали та прийняття нового рішення про відмову у затвердженні мирової угоди.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 15 вересня 2021 року у справі №914/4160/14 слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління державної податкової служби у Львівській області - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 15 вересня 2021 року у справі №914/4160/14 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 04.01.2021.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Малех І.Б.

суддя Орищин Г.В.