УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 року                                         Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:        головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора – ОСОБА_3

               представника потерпілої – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисників – адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 201/9380/21 (провадження № 1-кп/201/880/2021), відомості про яке 25 липня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000601, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

       Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

       На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до спливу двомісячного строку.

       У судовому засіданні прокурор заявила про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пославшись на відсутність законних підстав для зміни запобіжного заходу і наявністю продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які враховувались при обранні та продовженні такого виду запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

       Представник потерпілої – адвокат ОСОБА_4 підтримала думку прокурора та просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

       Захисники – адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначивши, що прокурором необґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому діяння та не підтверджені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, та з врахуванням особи обвинуваченого і його соціальних зв`язків, просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт.

       Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників, та просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

       Вислухавши думки учасників судового провадження щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

       Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

       Судом також встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2021 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 08 січня 2022 року.        

       Таким чином, вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду даного питання у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі, при цьому, судовий розгляд кримінального провадження триває, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_5 має можливість незаконно вплинути на свідків та переховуватись від суду, а отже, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 стороною обвинувачення діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, враховуючи особу обвинуваченого, який не має зареєстрованого місця проживання, фактично мешкає у м. Полтава, не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд доходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою та з врахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, без визначення розміру застави.

       В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 04 березня 2022 року.

       Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, є 04 березня 2022 року.

       Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий суддя:                                                 ОСОБА_1