справа №399/633/21

провадження №2/399/304/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 грудня 2021 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шульженко В.В.

при секретарі судового засідання Аксьонової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 27.01.2012 року.

14.06.2018 рокувідбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» ( скорочена назва - ПАТ КБ «Приватбанк») на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» ( скорочена назва - АТ КБ «Приватбанк»).

Відповідач при підписанні анкети - заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, та Пам`яткою клієнта, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000, 00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку.

Позивач зазначає, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 згідно до п.2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.08.2021 року має заборгованість 55027,52 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 55027,52 грн. та судові витрати.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2021 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою надіслав до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить суд розглянути позов без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч.1 ст. 280 ЦПК України не заперечує. Клопотання та заяви відсутні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву суду не надав.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 27.01.2012 року підписав анкету-заяву № б/н, згідно якої виявив бажання на отримання банківських послуг.

У вказаній анкеті-заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, "Умовами та правилами надання банківських послуг" а також "Тарифами" складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, в яких зазанчено, що повна версія Умов та Правил надання банківських послуг, а також актуальні Тарифи розміщені на офіційному сайті Приватбанку https://privatbank.ua.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим станом на 17.08.2021 року утворилася заборгованість в сумі 55027,52 грн., яка складається з:

-47139,15 грн. - заборгованість за тілом кредита, яка є заборгованістю за простроченим тілом кредита;

-7888,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що 24.04.2017 року встановлено кредитний ліміт в сумі 5 000,00 грн., 29.09.2017 року відбувалося збільшення кредитного ліміту до 50 000,00 грн.

За даними виписки за договором б/н станом на 19.08.2021 року, виданої на ОСОБА_1 довідки про надані кредитні картки, підтверджується факт користування кредитною карткою.

В матеріалах справи міститься розрахунок суми заборгованості, наданий представником позивача з якої вбачається, що відповідач має заборгованість в сумі 55027,52 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналізуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 27.01.2012 року встановлено, що в ній не зазначено процентна ставка, не вказано і тип кредитної карти, а також вона не містить умов договору про можливість нарахування відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

На підтвердження позовних вимог позивачем надані Витяг з Умов та правил надання банківських послуг і Витяг з Тарифів.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг із Тарифів і Витяг із Умов надавались для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів і Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин і без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про можливість нарахування відсотків надані банком Витяг з Тарифів і Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, розміщено на сайті банку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину договору, який укладено сторонами 27.01.2012 року шляхом підписання анкети-заяви.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування відсотків.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17.

Таким чином, зваживши у сукупності подані АТ КБ "ПриватБанк" докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість за кредитом у сумі 47139,15 грн., а решта позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки їх не доведено належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1944,59 грн. (2270,00*47139,15/55027,52), що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 27.01.2012 року у розмірі 47139,15 грн. (сорок сім тисяч сто тридцять девять гривень 15 коп.) - заборгованість за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 про на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1944,59 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається в порядку визначеному п.п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570), місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко