ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.12.10 р. Справа № 29/313
Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м.Київ, в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Дорнецьк, ЄДРПОУ 09334636,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 32208910,
про стягнення 5 051 529,17 доларів США та 37 460 706,91 російських рублів, у тому числі заборгованості за кредитом 4 454 924,00 доларів США, 34 678 919,36 російських рублів, заборгованості за процентами 596 605,17 доларів США, 2 781 878,55 російських рублів; звернення стягнення на майно,
За участю представників сторін:
від позивача: Ломовцев В.О. – за довіреністю,
від відповідача: Бєломєстнов А.Ю. – за довіреністю, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк”, м.Київ, в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл”, м.Донецьк, про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором, а саме 5 051 529,17 доларів США та 37 460 706,91 російських рублів, у тому числі заборгованості за кредитом 4 454 924,00 доларів США, 34 678 919,36 російських рублів, заборгованості за процентами 596 605,17 доларів США, 2 781 787,55 російських рублів; звернення стягнення на:
- нерухоме майно, передане у іпотеку на підставі іпотечного договору №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007р., посвідченого ОСОБА_1 - приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за номером №Д-1150 шляхом проведення прилюдних/публічних торгів;
- нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі іпотечного договору №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007р., посвідченого ОСОБА_1 - приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за №Д-1036 шляхом проведення прилюдних/публічних торгів;
- нерухоме майно, передане у заставу на підставі договору застави майна №15-94/17-5050/07 від 15.08.2007р. шляхом проведення прилюдних/публічних торгів.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на договір про надання фінансового кредиту у вигляді кредитної лінії №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007р. разом із договорами про внесення змін до нього, іпотечні договори №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007р. та №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007р. із змінами і доповненнями до нього, договір застави майна №15-94/17-5050/07 від 15.08.2007р., вимоги про повернення кредиту та сплату процентів, банківські виписки, копії правовстановлюючих документів.
01.12.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк, звернулось до господарського суду з позовом щодо визнання недійсними договору про надання фінансового кредиту у вигляді кредитної лінії №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007р., укладеного між Головним управлінням Промінвестбанку в Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, договорів іпотеки №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007р., №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007р. та договору застави майна №15-94/17-5050/07 від 15.08.2007р.
За результатами розгляду даної заяви зустрічний позов повернутий заявнику без розгляду ухвалою господарського суду від 01.12.2009р.
03.12.2009р. Позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області надано проводку по позичковому рахунку Відповідача за період з 23.07.2007р. по 30.11.2009р., як підтвердження факту надання кредиту, копії актів перевірки цільового використання кредитних коштів від 29.12.2007р., 17.03.2008р.
21.12.2009р. представником Позивача надано заяву про збільшення позовних вимог, якою фактично заявлено до стягнення 50 632 781,53 грн., зокрема 5 075 451,15 доларів США, що у гривневому еквіваленті на день подання позовної заяви згідно офіційного курсу Національного банку України складає 40 654 366,54 грн. (заборгованість по кредиту 4 454 924,00 дол.США, що в гривневому еквіваленті на день подання позовної заяви згідно офіційного курсу Національного банку України складає 35 683 941,24 грн., заборгованості по процентам 620 527,50 дол.США, що у гривневому еквіваленті на день подання позовної заяви згідно офіційного курсу НБУ складає 4 970 425,30 грн.), 37 620 324,95 рос.рублів, що у гривневому еквіваленті на день подання позовної заяви згідно офіційного курсу НБУ складає 9 978 414,99 грн. (заборгованість по кредиту 34 678 919,36 рос.рублів, що у гривневому еквіваленті на день подання позовної заяви згідно офіційного курсу НБУ складає 9 198 236,57 грн., заборгованість по процентам 2 941 405,59 рос.рублів, що у гривневому еквіваленті на день подання позовної заяви згідно офіційного курсу НБУ складає 780 178,42 грн.). Вимоги щодо звернення стягнення на майно залишено без змін.
На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України дана заява прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та надавав пояснення по суті спору.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, при цьому відзиву та доказів припинення або відсутності підстав звернення стягнення на майно суду не представив.
Справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
23.07.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі заступника голови правління банку - начальника філії „Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області” (правонаступником якого є Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” (Позичальник, Відповідач) був укладений договір про надання фінансового кредиту у вигляді кредитної лінії №15-93/17-2985/07, відповідно до умов якого розмір відновлюваної мультивалютної кредитної лінії не може перевищувати 5940594,00 доларів США з можливістю кредитування у російських рублях на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 в редакції договору про внесення змін №15-93/17-2985/07/2 від 15.08.2007р. до кредитного договору).
Відповідно до п.1.2 договору, дата остаточного повернення всіх отриманих у межах кредиту сум – 19.07.2010р.
За своєю правовою природою вказаний договір №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007р. є кредитним договором, згідно з яким за приписами ст.1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом договорів про внесення змін до обумовленої кредитної угоди процентна ставка змінювалась.
Договором про внесення змін №15-93/17-2985/07/2 від 15.08.2007р. відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 11% річних за кредитом, наданим у доларах США, 10% річних за кредитом, наданим у російських рублях.
Починаючи з 01.07.2008р., відсоткова ставка за кредитом, наданим у доларах США, складала 13% річних, за кредитом, наданим у російських рублях, 11% річних, про що свідчить договір про внесення змін №15-93/17-2985/07/5 від 12.06.2008р.
Відповідно до договору про внесення змін №15-93/17-2985/07/6 від 01.10.2008р. до договору №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007р., в останнє змінено п.2.2: починаючи з 01.10.2008р., відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 14% річних за кредитом, наданим у доларах США, та 12% річних за кредитом, наданим у російських рублях.
Відповідно до означених угод, відсотки нараховуються та сплачуються у тій валюті, у якій надано кредит. Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.
Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування, та у день повного погашення кредиту. Відсотки нараховані у передостанній робочий день звітного місяця сплачуються Позивальником з власного поточного рахунку не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, відсотки, нараховані у жовтні 2008р., сплачуються Позичальником до останнього робочого дня листопада 2008р., відсотки, нараховані у листопаді 2008р., сплачуються Позивальником до останнього робочого дня грудня 2008р., відсотки, нараховані Банком у день остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії сум кредиту, сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У грудні відсотки нараховуються Банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно та сплачуються Постачальником не пізніше останнього робочого дня місяця (п.2.3. договору в редакції договору про внесення змін №15-93/17-2985/07/8 від 28.11.2008р. до кредитного договору).
У випадку порушення Позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.1.2 цього договору, Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 17% річних за кредитом, наданим у російських рублях та доларах США, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.2.3 цього договору (п.2.4. в редакції договору про внесення змін №15-93/17-2985/07/6 від 01.10.2008р. до кредитного договору).
У випадку, якщо застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п.2.7 цього договору для нарахування та сплати відсотків на рахунок, номер якого повідомляється Банком Позичальнику негайно після його відкриття (п.2.5 кредитного договору).
Крім того, згідно п.3.3.4 кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних у межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, у випадках, коли, зокрема, Позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.
Забезпеченням кредиту є іпотека, майно, майно, право власності на яке виникне в майбутньому та права вимоги (п.2.9 договору в редакції договору про внесення змін №15-93/17-2985/07/2 від 15.08.2007р. до кредитного договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих останнім на себе згідно умов цього договору (п.п.5.1, 5.5 кредитного договору).
Внаслідок порушення Відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором Позивач звернувся, відповідно до п.3.3.4 кредитного договору, до останнього з вимогою №17-30/1451 від 02.12.2008р. про повернення в день отримання цієї вимоги процентів, несплачених в строк за користування кредитом у сумі 48,4 тис.дол.США. При цьому Банк звернув увагу на ті обставини, що у разі невиконання наведеної вимоги, відповідно до п.3.3.4. кредитного договору, вимагатиме повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій.
Листом №19-30/221 від 05.03.2009р. Позивач повідомив про повернення кредиту та сплату процентів.
На факт відправлення даних листів вказує список згрупованих внутрішніх поштових відправлень та фіскальні чеки №9628 та №4448.
Враховуючи сплив строку остаточного повернення кредиту, встановленого п.1.2 договору (19.07.2010р.), Позивач набув права на стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
За умовами ст.599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Оскільки Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007р., суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.
Таким чином, суд вважає, що Позивачем доведений факт заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” перед Банком, а саме заборгованості за кредитом у розмірі 4 454 924,00 дол.США, 34 678 919,36 рос.рублів, заборгованості по процентам в сумі 620 527,50 дол.США, 2 941 405,59 рос.рублів.
В якості забезпечення виконання боржником зобов’язань за договором №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007р. (та усіх договорів про внесення змін до нього) між Банком (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл” (Іпотекодавець, Відповідач) був укладений іпотечний договір №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007р. (договір іпотеки 1) та іпотечний договір №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007р. (договір іпотеки 2).
Відповідно до п.1.2. договору іпотеки 1, в забезпечення Боржником зобов’язань передано в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: будівлю автомобільної газонаповнювальної компресорної станції з мийкою та офісом загальною площею 1 060,7 кв.м., що знаходиться за адресою м.Донецьк, вул.Артема, 4”г” заставною вартістю 19 951 550,00 грн.
Предметом іпотеки за договором іпотеки 2 є нерухоме майно – будівля торгівельного комплексу літ.Х-2 з прибудовою літ.Х1-2 площею 1693,2 кв.м. по вул.Артема, 4”а” у м.Донецьку заставною вартістю 17 101 320,00 грн.
Як вбачається з договорів іпотеки, предмети іпотеки належать Іпотекодавцю на праві власності.
В розділі 5 іпотечних договорів визначений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, відповідно до п.5.1. договорів іпотеки, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках, зокрема, якщо: у момент настання строку виконання будь-яких зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строк суми кредитів; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбаченому кредитним договором строк суми відсотків (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті у строк суми неустойки (пені, штрафу), що передбачено кредитним договором.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься у п.5.2.1 цього договору (п.5.2 договорів іпотеки).
Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, згідно ст. 36 Закону України “Про іпотеку”, вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя, без додаткового узгодження з Іпотекодавцем (п.5.2.1 іпотечних договорів).
За своєю правовою природою означені договори №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007р. та №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007р., що посвідчені нотаріально, є договорами іпотеки, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Згідно ст.575 Цивільного кодексу України, іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку” та ст.572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про іпотеку”, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб, на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
На час розгляду справи в суді інших Іпотекодержателів за вказаними об’єктами не встановлено.
Згідно із ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За приписом ст.590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (ст.38 Закону України „Про іпотеку”).
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає, що позов в частині звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом проведення прилюдних/публічних торгів підлягає задоволенню.
Крім того, у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Позивачем та Відповідачем (Заставодавець) був укладений договір застави майна №15-94/17-5050/07 від 15.08.2007р.
Пунктом 1.1 договору застави обумовлено, що цей договір забезпечує вимоги Позивача, які випливають з договору про надання фінансового кредиту у вигляді кредитної лінії №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007р. (а також усіх договорів про внесення змін до нього).
Предметом застави є обладнання, що наведене у додатку №1 до договору (п.1.2 договору застави).
Сторони цього правочину оцінюють майно у 2 156 550,00 грн. (п.1.4 договору застави).
За своєю правовою природою договір №15-94/17-5050/07 від 15.08.2007р. є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Відповідно до п.5.1. договору застави, заставодержатель набуває права звернення стягнення та реалізації майна, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю або частково, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитної угоди строки суми кредиту та/або при несплаті або часткові несплаті у строк суми відсотків або процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у строк сум штрафних санкцій; та/або при несплаті або частковій несплаті строк комісійної винагороди.
Згідно з п.5.2. договору застави, звернення стягнення на предмет застави відбувається у відповідності до чинного законодавства будь-яким із наступних позасудових способів на вибір Позивача або через самостійну реалізацію за заставною вартістю шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою – покупцем або на публічних торгах; за вимогою Заставодержателя Заставодавець зобов’язаний передати предмет застави Заставодержателю у власність за заставною вартістю.
В іншому випадку Заставодержатель звертається до господарського суду з вимогою про звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію одним із способів, обраним Заставодержателем та вказаним у п.5.2 цього договору (п.5.3 договору застави).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього. Зобов’язання за цим договором припиняються одночасно з припиненням основного зобов’язання, забезпеченого цим договором (п.7.2 договору).
У відповідності до ст.21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.
Відповідно до ст.22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Згідно із ст.572 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.1 Закону України „Про заставу”, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувача звернутися до суду.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом (ст.25 того ж Закону).
Факт невиконання Відповідачем забезпеченого заставою зобов’язання підтверджений матеріалами справи, тому вимоги Позивача щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення прилюдних/публічних торгів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на Відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з його вини виник спір.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 20, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в особі філії “Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області” до Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 4 454 924,00 дол.США, 34 678 919,36 рос.рублів, заборгованості по процентам 620 527,50 дол.США, 2 941 405,59 рос.рублів задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк, на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії “Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області, заборгованість за кредитом у розмірі 4 454 924,00 дол.США, 34 678 919,36 рос.рублів, заборгованість по процентам 620 527,50 дол.США, 2 941 405,59 рос.рублів.
Звернути стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, передане у іпотеку на підставі іпотечного договору №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007р., посвідченого ОСОБА_1 - приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за номером №Д-1150 шляхом проведення прилюдних/публічних торгів; нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі іпотечного договору №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007р., посвідченого ОСОБА_1 - приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за №Д-1036 шляхом проведення прилюдних/публічних торгів; нерухоме майно, передане у заставу на підставі договору застави майна №15-94/17-5050/07 від 15.08.2007р. шляхом проведення прилюдних/публічних торгів.
Стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 27.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Іванченкова О.М.
Повний текст рішення складено та підписано 31.12.2010р