ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

 

ПОСТАНОВА

         

05.11.07                                                                                           Справа№ 5/3250-18/178А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                                Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                      Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

 

розглянувши справу за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

до	Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова

 

до	ДПІ у м.Львові

 

з участю третіх осіб, які не  заявляють самостійних  вимог на предмет спору,  на стороні відповідачів

Виконавчого комітету Львівської міської ради

 

Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради

 

Департаменту економічної політики Львівської міської ради

 

про	оскарження дій та рішення суб'єкта владних повноважень

                                                                                        

з участю представників сторін:

від позивача:    не з'явився;    

від відповідача ДПІ у Франківському районі м.Львова:   Чабан О.С. -старший державний податковий інспектор (довіреність за №23280/9/10);

від відповідача ДПІ у м.Львові: Кобрин В.А. -головний державний податковий ревізор інспектор (довіреність за №10067/32/10-0 від 06.06.2007 року);

Палій М.В. -старший державний податковий інспектор (довіреність за №8879/20/10-0 від 21.05.2007 року);

від інших учасників судового процесу: не з'явились. 

 

В С Т А Н О В И В :

 

       що суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1. звернулася до господарського суду з позовом про оскарження дій та рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова.

Заявою про зменшення позовних вимог позивач просить визнати дії органу державної податкової служби по проведенню перевірки фізичної особи підприємця незаконними; скасувати рішення за №11277/10/32-2 від 24.05.2006 року; визнати дії органу державної податкової служби по надісланню першої податкової вимоги такими, що вчинені з порушенням закону.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка проводилась без належних підстав та без наявності судового рішення про проведення перевірки. Також, в позовній заяві зазначено, що позивачу не належить кіоск за адресою м.Львів, вул.Лінкольна,53. Окрім того, позивач вважає, що надіслання податкової вимоги є незаконною, оскільки застосована санкція не регулюється Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити.

Також, судом, у відповідності до вимог ст.52 КАС України, 03.05.2007 року було задоволено заяву позивача про заміну відповідача ДПІ у Франківському районі м.Львова на ДПІ у м.Львові в позовних вимогах про  визнання дії ДПІ у Франківському районі м.Львова по проведенню перевірки фізичної особи підприємця незаконними.

Відповідач -ДПІ у Франківському районі м.Львова у відзиві на позовну заяву вважає, що жодним чином органом державної податкової служби не було порушено вимог чинного законодавства, а тому в позові слід відмовити.

Представник згаданого відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з тих самих міркувань, просить в позові відмовити, або залишити позовну заяву без розгляду через повторну неявку представника позивача в судове засідання.

Представник відповідача ДПІ у м.Львові підтримав пояснення згаданого представника.

Також, ухвалами занесеними в протокол судового засідання до участі у справі було залучено третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -  Виконавчий комітет Львівської міської ради, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради,  Департамент економічної політики Львівської міської ради.

Треті особи явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

За викладених обставин справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України на основі наявних доказів.

Окрім того, в судовому засіданні був допитаний ОСОБА_2, який зазначений в акті перевірки, як продавець, та ОСОБА_3, який згідно матеріалів справи є особою, що має дозвіл на здійснення торгівлі у кіоску.

 

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, показання свідків, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності ДПІ у м.Львові складено акт за №1305/0160/0832 018254 від 10.05.2006 року та ДПІ у Франківському районі м.Львова прийнято рішення про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії фінансової санкції в сумі 3400 грн. 00 коп.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, зокрема, у зв'язку з тим, що в процесі перевірки було допущено ряд порушень, а саме, не було взято до уваги вимоги законодавства щодо проведення перевірки за рішенням суду, не було обставин для проведення перевірки та під розписку не повідомлялась фізична особа - підприємець.

У відповідності до вимог ч.7 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” за №509-ХІІ від 04.12.1990 року, позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, в даному випадку, наявність рішення суду для проведення перевірки не було обов'язковим.

Що стосується не повідомлення приватного підприємця про проведення перевірки, то в матеріалах справи наявні акт від 10.05.2006 року про відмову підписання акту перевірки продавцем ОСОБА_2.

Відсутність обставин для проведення перевірки та наведені вище мотиви позивача, в даному випадку, не можуть бути підставою для визнання протиправними дій органу державної податкової служби щодо проведення перевірки, оскільки перевірка була спрямована на виконання функцій та завдань згаданого суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що повноваження державної податкової інспекції під час згаданої перевірки використовувались з тією метою, з якою вони були надані.

Однак, слід зазначити і те, що податковими інспекторами, які проводили перевірку і діяли від імені органу державної влади, не було належним чином встановлено  особу на показання якої ґрунтувались висновки перевірки.

Таким чином, дії ДПІ у м. Львові по проведенню перевірки позивача є правомірними, окрім дій по встановленню особи уповноваженої фізичною особою -підприємцем здійснювати торгівлю у кіоску.

 

Щодо посилання позивача на те, що перевірявся інший суб'єкт господарювання, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ч.2 ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за №481/95-ВР від 19.12.1995 року, з наступними змінами та доповненнями, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються, зокрема, фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, саме на орган державної податкової служби в даному випадку покладено обов'язок довести правомірність вчинених дій та правомірність прийнятого рішення.

Органом державної податкової служби не представлено, жодних доказів, які б свідчили про те, що кіоск де проводилась перевірка належить саме позивачу у справі, тому, оцінюючи в сукупності докази у справі, суд не може прийти до однозначного висновку про здійснення позивачем торгівлі у кіоску за адресою м.Львів, вул.Лінкольна,53.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2, з показань якого вбачається, що він жодного відношення до даної справи не має, не працює продавцем у позивача в кіоску, який розташований за адресою м.Львів, вул.Лінкольна,53, особа ОСОБА_1. йому не відома.

Також, показаннями свідка ОСОБА_3, підтверджується той факт, що підприємницька діяльність у згаданому кіоску проводиться ним.

Більше того, з наявних в матеріалах справи документів -Дозволу №176 від 30.01.2006 року, ситуаційної схеми та схеми генплану,  листів Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за №2-271/3601 від 25.07.2007 року та за №425/3601 вих. від 02.08.2007 року, акту від 20.09.2007 року вбачається, що в районі де проводилась перевірка -м.Львів, вул.Лінкольна, 53-57, розміщена мала архітектурна форма та відкрито об'єкт дрібно-роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування (стаціонарної мережі) ОСОБА_3. 

А відтак, суд не може погодитись з доводами відповідачів про те, що оспорене рішення  прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому, таке підлягає скасуванню.

З врахуванням викладеного, не можуть бути правомірними і дії відповідача щодо надіслання першої податкової вимоги.

Окрім того, фінансові санкції застосовані на підставі вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” і на них не можуть поширюватись вимоги Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який і передбачає надіслання вимог.

 

Щодо вимоги про визнання дій ДПІ у м.Львові по проведенню перевірки позивача незаконними, то дана вимога не є конкретизованою, зокрема, не вказано з якими діями органу державної податкової служби позивач не погоджується, а тому в задоволенні позову щодо даної вимоги слід відмовити.

 

Щодо клопотання відповідача ДПІ у Франківському районі м.Львова про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає, що таке задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи наявне клопотання від 11.06.2007 року в якому позивач просить розглядати справу за його відсутності.

 

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог в частині скасування рішення за №11277/10/23-2 від 24.05.2006 року; визнання дій ДПІ у Франківському районі м.Львова по надісланню першої податкової вимоги від 12.10.2006 року за №1/379 такими, що вчинені з порушенням закону. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

 

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

 

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

                                           

                                                 ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Скасувати, прийняте ДПІ у м.Львові, рішення за №11277/10/23-2 від 24.05.2006 року.

3.          Визнання дій ДПІ у Франківському районі м.Львова по надісланню першої податкової вимоги від 12.10.2006 року за №1/379 протиправними.

4.          В іншій частині в позові відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який мешкає АДРЕСА_1, 3 грн. 40 коп. судових витрат сплачених позивачем при поданні позову.

6.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

7.          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

         

 

Суддя                                                                                                       Мартинюк В.Я.