Справа № 333/2811/21

Провадження № 2/333/2487/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Бобко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «КРЕДОБАНК» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.01.2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №7104.08.00.2395, відповідно до умов якого АТ «КРЕДОБАНК» зобов`язалось передати у власність відповідача грошові кошти в сумі 196 290,70 грн. на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а ОСОБА_2 зобов`язалась в строк до 20.01.2023 року повернути кредит і сплатити проценти за користування ним і комісії на наступні цілі: для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «Ford», модель «Fiesta», дата випуску 2015 рік, номер кузова НОМЕР_2 , укладеного між позичальником та ТОВ «АВТО-ІМПУЛЬС»; для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 5 698,70 грн.

Позивач виконав умови договору належним чином та надав відповідачу 22.01.2016 року кредит у сумі 196 290,70 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №2615239 та №2615269, а також випискою по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 21.01.2016 року по 05.04.2021 року.

Останнє перерахування коштів відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором відбулося 01.03.2021 року у розмірі 4 000 грн. При цьому, відповідачем протягом строку дії договору було допущено прострочення по погашенню основної суми кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим за останньою виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору та керуючись умовами договору, позивач 29.01.2019 року звернувся до відповідача з повідомленням - вимогою про погашення простроченої заборгованості за договором. Однак, відповідач не вчинила дій спрямованих на погашення простроченої заборгованості в повному обсязі в строк, наданий повідомленням-вимогою.

ОСОБА_2 не повернула в повному обсязі кредитні кошти, не сплатила нараховані відсотки за користування кредитом, в строк, встановлений повідомленням-вимогою, чим порушила зобов`язання за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395.

З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

10.09.2021 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила залишити без задоволення позовну заяву АТ «КРЕДОБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395, який судом прийнято до розгляду.

21.09.2021 року на адресу суду від АТ «КРЕДОБАНК» надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач просить суд задовольнити його вимоги.

22.09.2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшла заява про зупинення провадження у справі, у задоволенні якою відмовлено ухвалою суду від 22.10.2021 року.

28.09.2021 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до змісту яких остання просила залишити без задоволення позовну заяву АТ «КРЕДОБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395.

22.11.2021 року на адресу суду від АТ «КРЕДОБАНК» надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту яких позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395 в розмірі 44 710,25 грн., яку судом прийнято до розгляду.

21.12.2021 року на адресу суду від АТ «КРЕДОБАНК» надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту яких позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395 в розмірі 40 710,25 грн., яку судом прийнято до розгляду.

21.12.2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить зменшити розмір заборгованості на суму комісії за видачу кредиту у розмірі 6 850,55 грн. Також, від ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, в якій останній просить суд відстрочити виконання рішення суду на рік з дня набрання рішенням законної сили або розстрочити виконання рішення суду на два роки рівними платежами.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги з урахуванням уточнень від 21.12.2021 року підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Відповідаючи за питання учасників процесу та суду пояснила, що у кредитному договору було вказано проценту ставку у п.3.2. - 15,99%, яка є змінювана. Пунктом 3.11 кредитного договору передбачено, що у разі незастрахування на користь банку позичальником в одній із страхових компаній, фінансовий стан яких відповідає вимогам банку, процентна ставка за користування кредитом збільшується на 5 %. У лютому 2017 року відповідач не надав банку страховку страхувальника, передбаченого умовами договору, тому процента ставка була збільшена до 20,99%. Тому, з лютого 2017 року відповідач сплачувала по кредиту збільшені відсотки. У лютому 2019 року процента ставка змінилася - збільшилася до 23,31 %, враховуючи умови договору (п.3.4 та п.3.5 - розпочався другий період з 01.02.2019 року). Потім у лютому 2019 року ОСОБА_2 надала страховий поліс від належної страхової компанії, тому процентну ставку було зменшено на 5% і він склав - 18,31%. У подальшому процента ставка зменшувалася: з 18,31% до 16,47%, 14,88%, 13,31% та 12,03%.

У лютому 2018 року відбулося прострочення виплати кредиту, тому банк, враховуючи умови кредитного договору звернувся до відповідача про дострокове погашення кредиту. Але, ОСОБА_2 не сплатила заборгованість, тому позивач і вирішив свої прав та інтереси захищати у суді.

Категорично заперечує проти вирахування з суми заборгованості комісію за видачу кредиту у розмірі 3,49%, так як це передбачено умовами договору (п.3.1.).

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що на цей час вона щомісячно сплачує за кредитним договором, тому відсутній взагалі предмет спору.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 фактично визнав суму заборгованості за кредитним договором, але з вирахуванням суми у розмірі 6 850 грн. 55 коп. - тобто суми комісії, сплаченої відповідачем при укладення кредитного договору. Просив суд відстрочити виконання рішення суду на рік з дня набрання рішенням законної сили або розстрочити виконання рішення суду на два роки рівними платежами.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог АТ «КРЕДОБАНК» з урахуванням уточнень, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стосовно заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «КРЕДОБАНК» заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395 в розмірі 40 710,25 грн., суд дійшов до такого.

Судом встановлено, що, відповідно до п. 1.2 статуту АТ «КРЕДОБАНК», затвердженого рішенням акціонера від 29.11.2018 року №03/2018, Акціонерне Товариство «КРЕДОБАНК» виступає правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного Акціонерного Товариства «КРЕДОБАНК», яке в свою чергу виступає правонаступником всіх прав і зобов`язань Відкритого Акціонерного Товариства «КРЕДОБАНК», Акціонерного товариства «Кредит Банк (Україна» і Акціонерного товариства « Західно-Український Комерційний Банк».

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 21.01.2016 року між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №7104.08.00.2395, відповідно до п. 1 якого банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними і комісії.

Згідно з п. 2.1. зазначеного договору, банк видав позичальнику кредит в сумі 196 290,70 грн. на строк до 20.01.2023 року.

Кредит видається на наступні цілі:

-для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «Ford», модель «Fiesta», дата випуску 2015 рік, номер кузова НОМЕР_2 , укладеного між позичальником та ТОВ «АВТО-ІМПУЛЬС»;

-для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 5 698,70 грн. (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.7 договору визначено, що підписанням цього договору позичальник доручає банкові здійснити видачу кредиту шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у банку транзитний рахунок № НОМЕР_3 з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами:

-в сумі 190 592 грн. - на поточний рахунок ТОВ «АВТО-ІМПУЛЬС»;

-в сумі 5 698,70 грн. - за страхування життя позичальника на поточний рахунок ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя».

Згідно з п. 3.16 кредитного договору, позичальник виконує свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати комісії, процентів, неустойки шляхом перерахування у безготівковій формі та/або вносить готівкою в банк на рахунок № НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 4.1. договору, позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором.

Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами протягом усього строку кредитування, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, згідно графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.2).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395, відкрив позичальнику рахунок № НОМЕР_3 та перерахував кредитні кошти в сумі 190 592 грн. на поточний рахунок ТОВ «АВТО-ІМПУЛЬС», що підтверджується меморіальним ордером від 22.01.2016 року №2615239 та в сумі 5 698,70 грн. за страхування життя позичальника на поточний рахунок ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя», що підтверджується меморіальним ордером від 22.01.2016 року №2615269.

Крім того, факт виконання позивачем своїх зобов`язань підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку за період з 21.01.2016 року по 05.04.2021 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання з повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконала.

Так, за розрахунком позивача, за ОСОБА_2 обліковується заборгованість у сумі 40 710,25 грн.

Факт наявності наведеної вище заборгованості підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами та визнаний відповідачем.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «КРЕДОБАНК» 40 710,25 грн. - заборгованість за кредитним договором від 21.01.2016 року №7104.08.00.2395 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

До тверджень відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності предмету спору, суд відноситься критично, так як відповідно до розрахунку заборгованості з лютого 2018 року у відповідача виникла заборгованість. Враховуючи умови кредитного договору (п.4.9) банк звернувся до ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості та дострокової сплати усього кредиту. Вказана вимога не була виконана відповідачем. Тому, на думку суду існує спір, який має вирішуватися у судовому процесі, враховуючи подачу банком позову.

Стосовно клопотання представника відповідача ОСОБА_3 щодо вирахування із загальної суми заборгованості комісії у розмірі 6 850 грн. 55 коп., то суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, так як сплата комісії у розмірі 3,49% була передбачена умовами договору, а саме п.3.1. Крім того, ОСОБА_2 сплатила її ще 22.01.2016 року, тобто таким чином фактично визнала і прийняла умови кредитного договору у цій частині. На цей момент ні відповідач, ні її представник не надали рішення суду, яке набуло законної сили, щодо визнання недійсності п.3.1. Кредитного договору в частині сплати комісії у розмірі 3,49%.

Розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення суду на рік з дня набрання рішенням законної сили або розстрочення виконання рішення суду на два роки рівними платежами, суд дійшов до висновку про її часткове задоволення, виходячи з такого.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5).

З урахування того, що ОСОБА_2 на цей час є безробітною особою та перебуває на відповідному обліку у Запорізькому міському центрі зайнятості, у зв`язку з чим отримує допомогу лише у розмірі 3 500 грн. на місяць, у неї відсутні інші доходи, тобто має на цей час скрутне матеріальне становище, крім того у листопаді та грудні 2021 року хворіла на коронавірусну хворобу, має намір погасити наявну заборгованість і це вона фактично щомісячно здійснює, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання ОСОБА_3 частково, а саме: розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у розмірі 40 710,25 грн. строком на один рік з дня ухвалення цього рішення суду щомісячними платежами у розмірі: з 1 по 11 платіж у сумі 3 392,52 грн., 12 платіж - 3 392,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2 270 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул.. Сахарова, буд. 78) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 325365, рахунок НОМЕР_4 ) - 40 710 (сорок тисяч сімсот десять) грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року № 7104.08.00.2395 та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.01.2016 року № 7104.08.00.2395 в розмірі 40 710 (сорок тисяч сімсот десять) грн. 25 коп. строком на один рік з дня ухвалення цього рішення суду, тобто до 21.12.2022 року шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі: з 1 по 11 платіж у сумі 3 392 (три тисячі триста дев`яносто дві) грн. 52 коп., 12 платіж - 3 392 (три тисячі триста дев`яносто дві) грн. 53 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.12.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод