ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 січня 2022 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника Паланійчука М.В., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 грудня 2021 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

Згідно постанови суду 23 вересня 2021 року о 15 год. 54 хв. в м. Чернівці по вул. Руська, 224 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння рук, зіниці очей не реагували на світло, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився на місці зупинки, чим ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2.5. ПДР України та такі його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисник Паланійчук В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та винести нову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Паланійчук В.П. із зазначеною вище постановою не погоджується та вважає її протиправною, винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, й такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

ЄУНСС №725/6489/21 Головуючий у І інстанції: Піхало Н.В.

Провадження №33/822/2/22 Доповідач: Станковська Г.А.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Свої вимоги обґрунтовує тим, що працівниками поліції будь-яких ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 виявлено не було, що вбачається з відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, а також в матеріалах справи відсутні відомості про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент зупинки.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 має проблеми із здоров`ям, що, в свою чергу, виключає вживання ним наркотичних засобів, й, крім того, 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 проходив лабораторні дослідження у ПП «Перша соціальна медична лабораторія ЕСКУЛАБ» та жодних даних про вміст в його крові наркотичних препаратів не виявлено.

Вказує і на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом.

За таких обставин, на думку апелянта, в матеріалах справи не міститься належних і допустимих доказів підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Громадянин ОСОБА_1 та, діючий в його інтересах, захисник Паланійчук В.П. в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав зазначених в ній.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Заперечення в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним.

Згідно диспозиції статті 130 КУпАП відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, й так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку, ОСОБА_1 був вірно визнаний винуватим саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що повністю підтверджується дослідженими доказами, яким районний суд дав вірну юридичну оцінку.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, … під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №225207 від 23 вересня 2021 року, з якого вбачається, що останній 23 вересня 2021 року о 15 год. 54 хв. в м.Чернівці по вул. Руська, 224 керував транспортним засобом марки «BMW530» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився в установленому законом порядку чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до розділу І п. 6 Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Такий огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Матеріалами справи, дослідженими апеляційним судом, встановлено, що перш, ніж скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та в ЧОНД (відповідно до направлення (а.с.2), однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.

Крім того, викладені в ньому обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також були зафіксовані на пристрої для запису відео СЕ00036, СЕ00030, відеоматеріал яких долучено до справи про адміністративне правопорушення.

Що стосується твердження сторони захисту в частині того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки останній не керував транспортним засобом, є нічим іншим, як способом уникнення відповідальності особи, інтереси якої представляє захисник Паланійчук В.П., оскільки в матеріалах справи наявна копія постанови від 23 вересня 2021 року (а.с.4), відповідно до якої водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки чим порушив п. 2.3.в. ПДР. Вказана постанова підписана самим ОСОБА_1 , не оскаржена, вступила в законну силу і він сплатив по ній шщтраф.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо наявності в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 проблем зі здоров`ям, що виключає вживання ним наркотичних засобів, оскільки в провину останньому ставиться саме відмова особи від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також, відповідно до розділу І п. 6 Інструкції №1452/735 - огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

А тому не можуть бути взяті до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 01 жовтня 2021 проходив лабораторні дослідження у ПП «Перша соціальна медична лабораторія ЕСКУЛАБ» та в його крові наркотичних препаратів не виявлено, оскільки вказане суперечить вимогам інструкції, так як огляд мав проводитися в присутності поліцейського.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 за власною ініціативою пройшов лабораторні дослідження щодо наявності в його крові наркотичних препаратів аж через сім днів після події, яка мала місце 23 вересня 2021 року, що також суперечить вимогам інструкції.

За таких обставин, дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , розуміючи протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (протягом 2-х годин з моменту виявлення такої підозри) з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Раманаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Обґрунтовуючи своє рішення, суддя приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, відповідно до ч. 2 ст. 266 КпАП України, а районним судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта викладені в скарзі.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Паланійчука В.П., в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська