ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/741/21 Номер провадження 22-ц/814/2518/21Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Гречка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2021 року, ухвалене суддею Коновод О.В., повний текст рішення складено 18.08.2021 р., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 12.04.2018 р. між ними був укладений договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ “Таращамолоко”, посвідчений 12.04.2018 р. приватним нотаріусом Білоцерківського МНО Київської області Корнійчуком В.І., за умовами якого позивач купив у відповідача частку у статутному капіталі ТОВ “Таращамолоко” в розмірі 5 100,00 (п`ять тисяч сто) грн., що складало 17% статутного капіталу.

Згідно з п. 3.1. вказаного договору ціна договору складала 5 100,00 (п`ять тисяч сто) грн., які позивач сплатив відповідачеві до підписання цього договору.

Як зазначив у позові ОСОБА_2 , вказаний факт підтверджується розпискою від 12.04.2018 р., написаною відповідачем, оригінал якої знаходиться у позивача, та згідно з якою відповідач отримав 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн.

Різниця між ціною договору та фактично отриманою відповідачем сумою складає 794900,00 (сімсот дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот) грн., які, за твердженнями позивача, відповідач набув без достатньої правової підстави.

06.04.2021р. він направив відповідачу вимогу про повернення йому надлишково сплачених грошових коштів у сумі 794 900,00 грн., в термін до 11.04.2021р.

Станом на дату пред`явлення цього позову відповідач надлишково сплачену суму грошових коштів не повернув та жодних дій, спрямованих на її повернення, не вчинив.

Вказує, що чинне законодавство не ставить обов`язок відповідача повернути позивачеві безпідставно набуті грошові кошти в сумі 794 900,00 грн. в залежність від будь-яких причин.

Обставиною, яка підлягає доказуванню в даному випадку, є лише набуття таких коштів відповідачем без достатньої правової підстави.

Вважає, що в даному випадку договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ “Таращамолоко” від 12.04.2018р. є правовою підставою лише для сплати позивачем ціни частки 17% статутного капіталу ТОВ “Таращамолоко” в розмірі 5 100,00 грн.

Будь-яких інших підстав для сплати позивачем на користь відповідача 794 900,00 грн. договір не містить.

Розписка відповідача від 12.04.2018р. не містить посилання на будь-яке зобов`язання і на підставу її видачі.

Договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ “Таращамолоко” від 12.04.2018 р. є підставою для видачі розписки лише в частині підтвердження сплати позивачем ціни 5 100,00 грн., оскільки її складено відповідачем того ж числа, яким укладено договір – 12.04.2018р.

Це підтверджується змістом п. 3.1. вказаного договору, згідно з яким позивач сплатив відповідачеві ціну договору складала до підписання договору (тобто до моменту його нотаріального посвідчення).

На думку позивача, решта грошових коштів в сумі 794 900,00 грн. отримана відповідачем від нього безпідставно.

Вказана обставина не може трактуватися як існування між сторонами будь-яких інших підстав у вигляді двосторонніх чи односторонніх зобов`язань, оскільки чинне законодавство України передбачає для такого роду зобов`язань, як мінімум обов`язкову письмову форму.

Таким чином, наявність у нього оригіналу розписки, написаної відповідачем від 12.04.2018р. на суму 800000,00 грн. в силу ч. 1 ст. 545 ЦК України мала би свідчити про існування зобов`язання між позивачем та відповідачем, однак доведеним є існування зобов`язання за договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ “Таращамолоко” від 12.04.2018р. лише в сумі 5 100,00 грн.

Існування ж зобов`язання між сторонами в сумі 794 900,00 грн. належними та допустимими доказами у письмовій формі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України не підтверджується і спростовується позивачем.

Отже, позивач вважає, що відповідач набув від нього грошові кошти в сумі 794 900,00 грн. без достатньої правової підстави, тому вони підлягають поверненню на його користь.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2021 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 794 000,00 грн. та судовий збір у сумі 7940,00 грн.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач  ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, прохає скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що надана позивачем розписка не пов`язана з договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко», укладеного між ними 12.04.2018 р. Разом з тим, підставою для пред`явлення позову позивач зазначив саме надлишково сплачені кошти за вказаним договором, що нібито підтверджується розпискою. При цьому, заяв про зміну підстав позову позивач не подавав.

Також вказує, що не отримував від суду першої інстанції копію ухвали про відкриття провадження, а 04.06.2021 р. ним отримана повістка про виклик до суду на 08.06.2021 р. о 10:30 та примірник позову з додатками. Після чого ним подано відзив на позов, судове засідання не відбулося, оскільки колегія суддів перебувала у нарадчій кімнаті з 03.06.2021 р. по 08.06.2021 р., а про подальші судові засідання у цій справі він не повідомлявся належним чином. Заяв про розгляд справи у його відсутність він не подавав. Тому був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні та надати пояснення по суті позову.

Крім цього, посилається на порушення судом правил юрисдикції та вважає, що спір підлягає розгляду господарським судом, оскільки виник з правочину щодо купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 прохає залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без мін, яке вважає законним і обґрунтованим.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 376 ЦПК  України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача – адвоката Огейчук Т.В., позивача ОСОБА_2 , його представника адвоката Левченка М.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, і це вбачається з матеріалів справи, що 12.04.2018 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ “Таращамолоко”, посвідчений 12.04.2018р. приватним нотаріусом Білоцерківського МНО Київської області Корнійчуком В.І. (а.с. 5-6).

За умовами вказаного договору ОСОБА_2 купив у ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ “Таращамолоко” в розмірі 5100,00 (п`ять тисяч сто) грн., що становить 17% статутного капіталу.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна договору складала 5 100,00 (п`ять тисяч сто) грн., які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору.

При вирішенні спору, суд першої інстанції послався на те, що вказані кошти сплачені позивачем на користь відповідача до підписання цього договору, що підтверджується письмовою розпискою від 12.04.2018 р., написаною відповідачем, згідно з якою ОСОБА_1 отримав 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн.

Оригінал розписки знаходиться у позивача.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що різниця між ціною договору та фактично отриманою відповідачем сумою складає 794 900,00 (сімсот дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот) грн., які відповідач набув без достатньої правової підстави.

06.04.2021р. позивач направив відповідачу вимогу про повернення грошових коштів, в якій просив відповідача повернути надлишково сплачені йому кошти в сумі 794 900,00 грн. в термін до 11.04.2021 р. (а.с. 8).

Оригінали другого примірнику вимоги про повернення грошових коштів, опису вкладення від 06.04.2021р., накладної поштового відправлення та фіскального чеку знаходяться у позивача.

Станом на день пред`явлення цього позову відповідач надлишково сплачену суму грошових коштів позивачу не повернув та жодних дій, спрямованих на її повернення, не вчинив.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач набув грошові кошти від позивача в сумі 794 900,00 грн. без достатньої правової підстави, та стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму коштів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені положеннями глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України,  особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко» від 12.04.2018 р. продаж предмету договору проводиться за 5100,00 грн., які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору.

Отже, вказане свідчить про те, що розрахунок за вказаним договором здійснений у сумі 5100,00 грн. та не передбачає видачу окремої розписки.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно положень ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідач як у суді першої інстанції та в апеляційному суді заперечував факт отримання грошових коштів у сумі 800 000,00 грн. від позивача на виконання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко» від 12.04.2018 р., пояснивши, що розписка була написана ним у зв`язку з іншими правовідносинами, не пов`язаними з особою позивача та вказаним договором купівлі-продажу.

Надана позивачем ОСОБА_2 розписка від 12.04.2018 р., оригінал якої досліджено апеляційним судом, не містить жодних даних про те, що грошові кошти у сумі 800 000,00 грн. отримані відповідачем ОСОБА_1 саме від позивача ОСОБА_2 та на виконання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко» від 12.04.2018 р.

За таких обставин, вказана розписка не є доказом того, що ОСОБА_1 отримав від позивача вказану суму на виконання умов вищезазначеного договору та що вказані кошти набуті ним без достатньої правової підстави.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не повідомлявся належним чином про судові засідання після 08.06.2021 р., на увагу не заслуговують, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого суду від 16.04.2021 р. відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче засідання на 09:30 18.05.2021 р. (а.с. 13-14). Судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 10:30 08.06.2021 р. направлена судом першої інстанції рекомендованим листом 18.05.2021 р. за адресою відповідача: 37800, м. Хорол Леромнтова,6, 1 тупик, та вручена йому особисто під підпис 04.06.2021 р. (а.с. 16,36)

24.06.2021 р. до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов. Адреса відповідача у відзиві на позов: 37800, м. Хорол Лермонтова,6, 1 тупик (а.с. 37-39).

13.07.2021 р. судова повістка про виклик відповідача до суду на 10:20 20.07.2021 р. направлена на ту ж саму адресу (а.с. 41). Відомості про її вручення ОСОБА_1 в справі відсутні.

Ухвалою суду від 20.07.2021 р. закрито підготовче засідання у ційт справі та призначено її до розгляду на 09:30 18.08.2021 р. (а.с. 46-47).

Судова повістка про виклик відповідача до суду на 09:30 18.08.2021 р. направлена судом 23.07.2021 р. за адресою відповідача: 37800, м. Хорол Лермонтова,6, 1 тупик (а.с. 55) та повернута до суду 13.08.2021 р. з відміткою поштового відділення про «відсутність адресата за вказаною адресою» (а.с. 58).

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

З огляду на наведені положення чинного ЦПК України, враховуючи те, що відповідач не повідомляв суд про зміну місця проживання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розгляд справи у відсутність відповідача, який повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи, та не подавав клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин.

Посилання відповідача на те, що спір підлягає розгляду господарським судом, оскільки виник з правочину щодо купівлі-продажу частки в статутному капіталі, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки предмет та характер спору, який виник між фізичними особами та стосується стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, свідчить про його цивільно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції в рішенні на положення ЦК України, які регулюють правовідносини, що виникли за договором позики та виконання зобов`язань, оскільки в даному випадку предметом позовних вимог є стягнення з відповідача грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, що врегульовано положеннями ст. 1212 ЦК України, та не заперечувалося позивачем в апеляційному суді.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що апеляційна скарга відповідача, за подання якої сплачено 11923,50 грн. судового збору, задоволена, понесені ним витрати зі сплати судового збору у вказаній сумі відповідно до ст. 141 ЦПК України стягуються з позивача.

Оскільки в позові ОСОБА_2 відмовлено, понесені ним витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п.3,4, ст.ст. 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , I туп., РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 11923,50 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30.12.2021 р.

Головуючий суддя                                         О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

Л.І.Пилипчук