ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Ухвалами від 14.06.2006 Житомирського апеляційного господарського суду відмовлено у прийняті апеляційних скарг СПД -фізичної особи ОСОБА_1 та Стрийської міської ради з тих підстав, що чинним законодавством не передбачена можливість оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою СПД -фізична особа ОСОБА_1та  Стрийська міська рада звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просять їх скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права, зокрема, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційних скарг відмовити.

Ухвалою від 03.05.2006 господарського суду Житомирської області порушено провадження у справі № 3/54-Д за позовом СПД- фізичної особи ОСОБА_2 до виконавчого комітету Стрийської міської ради, СПД - фізичної особи ОСОБА_1 та Стрийської міської ради про визнання недійсним договору оренди та спонукання до дії.

Пунктом 8 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено в якості основної засади судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 року № 3018-ІІІ учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Наведені конституційне положення та положення норми Закону ставлять в залежність реалізацію конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить виключний перелік імперативних норм про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, чинним законодавством не передбачена можливість оскарження ухвали про порушення провадження у справі. Тому, апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що  подання апеляційних скарг на ухвалу, яка не підлягає оскарженню, виключає перегляд судового акту в апеляційному порядку. 

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що  апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому ухвали відповідають чинному законодавству України підстав для їх  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 111⁵, п.1 ст. 111⁹, ст.111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційних скарг відмовити.

Ухвали від 14.06.2006 Житомирського апеляційного господарського суду  зі  справи № 3/54-Д залишити без змін.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                             Т.Ф. Костенко

                                                                                                 Г.П. Коробенко