ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 січня 2011 р.                                                                                    № 17/91/10  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:Мирошниченка С.В.

Суддів : Барицької Т.Л.,

Жукової Л.В.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю  "Ветеко-АПМ"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р.

у справі №17/91/10 господарського суду Миколаївської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  "Ветеко-АПМ"

доВідкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

провизнання недійсним іпотечного договору від 21.08.2008р.

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача Пірожок В.П.;

відповідача Семеняка В.В.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.06.2010 р. (суддя С.М. Коваль), яке оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02.07.2010 р., у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності та безпідставності позовних вимог.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. (судді: Бандура Л.І. –головуючий, Поліщук Л.В., Туренко В.Б.), рішення господарського суду Миколаївської області від 30.06.2010 р. у справі № 17/91/10 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Ветеко-АПМ" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. та направити справу до Одеського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив, в якому просить залишити без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р., а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ветеко-АМП" без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

            Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі та підтверджується матеріалами справи, установчими зборами засновників ТОВ “Ветеко- АПМ”, які відбулись 04.12.2001 р. та оформлені протоколом № 1, вирішено створити ТОВ “Ветеко-АПМ”, затверджено статут товариства та обрано директором Мовчана О.М.

          Відповідно до п. 5.1 статуту вищим керівним органом товариства є збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Збори учасників товариства уповноважені приймати рішення з усіх питань, що стосуються діяльності товариства. До виключної компетенції зборів належить, зокрема, затвердження договорів (угод), пов'язаних з залоговими обов'язками товариства (п. 5.2.20).

          Згідно до п. 7 статуту виконавчим органом товариства (одноособовим) є директор, який керує щоденною діяльністю товариства. Директор уповноважений вирішувати усі завдання, що стосуються діяльності товариства, які не є винятковою компетенцією загальних зборів учасників товариства.

          21.08.2008 р. між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (іпотекодержатель) та ТОВ “Ветеко АПМ” (іпотекодавець) на підставі протоколу № 08 від 04.08.2010 р. укладено іпотечний договір.

          Відповідно до п. 1.1 договору він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з генерального кредитного договору № 010/01-04/08-501 від 21.08.2008 р. та кредитного договору укладеного в рамках генерального кредитного договору від 21.08.2008 р. № 010/01-04/08-502, укладеного між іпотекодержателем та боржником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 681900 дол. США строком до 20.08.2018 р., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах. Боржником за кредитним договором виступає ТОВ “Астарта Групп”.

          Згідно до п. 1.2 договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитловий об'єкт загальною площею 588,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 70 “а”, який належить іпотекодавцю на праві власності.

          Відповідно до ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

          Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          В частині 1 ст. 6 Закону України “Про іпотеку” зазначено, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

          Як вбачається із протоколу № 08 загальних зборів учасників товариства, 04.08.2008 р. відбулись загальні збори учасників товариства, які розглянули питання про надання згоди виступити ТОВ “Ветеко АПМ” фінансовим та майновим поручителем ТОВ “Астарта Групп” щодо повернення кредиту у формі поновлюваної валютної кредитної лінії в сумі 681900 дол. США в межах генерального кредитного договору, укладеного з Миколаївською обласною дирекцією ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” шляхом передання в іпотеку нежитлового об'єкту загальною площею 588,1 кв. м., що належить ТОВ “Ветеко АПМ” на праві власності, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 70 “а” та питання про надання повноваження директору товариству Мовчану О.М. на підписання договору поруки та всіх інших супутніх документів стосовно цього питання. Вказаний протокол підписаний головою зборів Мовчаном О.М., секретарем зборів Потаповою Т.В. та скріплений печаткою товариства, тобто оформлений належним чином. Крім того, він ніким не оскаржений, тобто є дійсним.

          Посилання позивача на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.11.2009 р. про припинення провадження у справі № 12/315/09 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Ветеко АПМ” про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства від 04.08.2008р. як на доказ того, що ці збори взагалі не проводились, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в зв'язку з відсутністю підстав для визнання договору іпотеки недійсним та недоведеність іншими доказами позовних вимог.

          Посилання скаржника на той факт, що судовою колегією апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи відхилено, не приймаються до уваги, оскільки питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з’явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

           Крім того, Одеський апеляційний господарський суд повідомив сторін за місяць про дату судового засідання.

Слід зауважити, що обов’язок забезпечення явки представників в судове засідання лежить на учасниках судового процесу.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення апеляційним судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі №17/91/10 не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ветеко-АПМ" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі        № 17/91/10 залишити без змін.

Головуючий С. Мирошниченко

СуддіТ. Барицька

Л. Жукова