Справа № 2а-887/11  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11 січня 2011 року                                              м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

при секретарі Полніковій Є.П.,

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про поновлення пропущеного строку, визнання безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси виплатити соціальну допомогу, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2007 року по 14.12.2010 року, -  

ВСТАНОВИВ:  

14.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про поновлення пропущеного строку, визнання безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси виплатити соціальну допомогу, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2007 року по 14.12.2010 року.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси. Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачка стверджує, що відповідач  не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує її законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати соціальної допомоги дітям війни були обмежені. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»  також визнано неконституційними. У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. При цьому, позивачка зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з проханням зробити перерахунок, але отримала відповідь, відповідно до якої їй було відмовлено у здійсненні перерахунку. Позивачка стверджує, що їй не доплачено за 2007 рік – 703,87 грн., за 2008 рік – 713,06 грн., за 2009 рік – 1225,20 грн., за 2010 рік – 1124,20 грн.

Позивачка вказує, що пропустила шестимісячний строк звернення до суду, але вважає що термін звернення в даному випадку встановлюється не ст. 99 КАС України, а спеціальним матеріальним законом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2010 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.07.2007 року по 13.07.2010 року залишено без розгляду, в іншій частині (за позовними вимогами за період з 14.07.2010 року по 14.12.2010 року) по справі відкрито скорочене провадження за приписами ст. 183-2 КАС України. Копія ухвали суду була отримана відповідачем 22.12.2010 року. Відповідач, у строки, передбачені ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечення до суду не подав.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 183 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше 3-х днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Проаналізувавши надані позивачем докази, суд встановив, що ОСОБА_1 належить до соціальної групи «Діти війни» і знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами України.   

Згідно ч. 2  ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.     

Суд приймає до уваги, що позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги як дитини війни 14.12.2010 року.   

З урахуванням постановлення судом ухвали від 16.12.2010 року  про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.07.2007 року по 13.07.2010 року без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 14.07.2010 року по 14.12.2010 року.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача  щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.   

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.   

У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачка має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_1 додаткової виплати у 2007-2010 роках у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, не може свідомо відмовляти у цих виплатах, та виплачувати допомогу нижчу, ніж передбачено Законом, у зв`язку з чим суд вважає протиправною відмову у нарахуванні і виплаті позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 14.07.2010 року по 14.12.2010 року з урахуванням виплачених сум.   

Суд також вважає, що слід зобов`язати  Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком  за період з 14.07.2010 року по 14.12.2010 року з урахуванням виплачених сум.  При цьому, суд не зазначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного фонду.

У відповідності до ч. 1 ст. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

На підставі  викладеного та керуючись ст. ст.  22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року,   ст.ст. 7, 9, 11, 13, ч. 1 ст. 41, ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ :  

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про поновлення пропущеного строку, визнання безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси виплатити соціальну допомогу, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2007 року по 14.12.2010 року – задовольнити частково.

Визнати безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 14.07.2010 року до 14.12.2010 року.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 14.07.2010 року до 14.12.2010 року з урахуванням виплачених сум за даний період.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                         Л. С. Єршова